Чи могли ми раніше збагнути, що гільзи стануть сувенірами, подарунками і декором? Чи уявляли, що частина артилерійського снаряда з’явиться серед лотів на благодійних аукціонах? Напевно, ні. Але війна змінила нас і змусила підлаштовуватися. Обидві ці ідеї, аби не зупиняти роботу і допомагати війську, втілили на підприємстві “Родень” у Черкасах. Тут завдяки рідкісним в Україні установкам виготовляють “Гільзи Перемоги”. Такі створювали для Зеленського, Залужного й Буданова, а ще для сотні військових формувань і цивільних.
Про внесок черкаського підприємства у сучасне мистецтво, про те, як створюють “Гільзи Перемоги” й про бізнес під час війни “18000” розповів комерційний директор компанії Антон Терещенко.
Про підприємство, на якому вперше в Україні виготовили гідроабразивну установку
Підприємство “Родень”, де нині втілюють чимало благодійних проєктів для захисників, засноване в 1998 році. Тут займаються, зокрема, гідроабразивним різанням — йдеться про різання матеріалів за допомогою струменя води, який подають під сильним тиском із додаванням абразиву, наприклад, піску.
— Гідроабразивна технологія, яку використовують на підприємстві, має 50-річну історію, її запровадив і удосконалив вчений єгипетського походження Мохамед Гашиш в Америці. Тобто метод різання вигаданий не нами, хоча ми маємо свої напрацювання і ноу-хау за двадцятирічний час існування компанії. На момент, коли фірма формувалася, були варіанти, чим займатися, й було обрано такий напрямок діяльності як гідроабразив, а не інші альтернативні технології обробки листових матеріалів. Частково тому, що це була рідкісна технологія в Україні, — поясняє Антон Терещенко.
У 2000 році на черкаському підприємстві виготовили першу в Україні гідроабразивну установку. Надалі фірма вдосконалювала своє виробництво і черговий етап її розвитку стався під час російсько-української війни. Тому, зберігаючи основний напрям діяльності, тут з’явилися й інші проєкти, що виникли як виклик війні.
Перші декоративні гільзи були створені ще до великого вторгнення
“Війна тривала й до 24 лютого 2022 року”, — каже пан Антон і зазначає, що гільзи на їхньому підприємстві з’явилися ще в 2016 році. Це були перші спроби трансформувати їх в елементи декору.
— Першою була новина на сайті компанії, що наше підприємство реалізувало новий проєкт — можливість різання гідроабразивним обладнанням трубного круглого та прямокутного прокату. Це було складно, бо раніше займалися лише листовими матеріалами. Відповідно, потребували спеціального обладнання і програмного забезпечення, яке б об’єднало між собою нові для нас технології: різання і прокручування деталі, — розповідає Антон Терещенко. — Потім до нас звернулася людина, яка була дотична до військової справи. Вона мала гільзу і прагнула перетворити її із чогось некрасивого і військового у привабливе і невійськове.
Після тривалих узгоджень замовлення було виконане. Так з’явилася декоративна гільза, ймовірно, перша в Україні, створена за такою технологією. Підприємець каже, що це сталося лише завдяки збігу кількох обставин: удосконалена технологія, нещодавно запущена на підприємстві, й ідея замовника.
— Людина побачила порізану трубу, яка, по суті, та сама гільза, а поєднання круглого прокату з криволінійним різанням підштовхнуло її до нової ідеї. Тобто це було поєднання самої гільзи, думки замовника і нашої технології. Без сумнівів, це наш спільний проєкт, — каже черкащанин.
Пан Антон пригадує, що зображення на першій гільзі було цивільне. У 2016-2017 роках вони встигли вирізати до п’яти гільз. Із часом ця справа стала на паузу.
У слухавку були чутні постріли й запитання: “Маю гільзи, можете порізати?”
Відродили вирізання малюнку на гільзах навесні 2022-го, на початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Тоді за короткий проміжок часу з’явилася велика кількість гільз і, відповідно, замовлень.
— Після 24 лютого шукали можливості, як бути корисними й використати наші виробничі потужності, як допомагати армії, і “підтримати власні штани”, — розповідає Антон Терещенко. — В один момент гільз стало багато й військові почали думати, що з них можна зробити цікавого. У нас була рекламна кампанія з різання гільз, тому один за одним почали надходити замовлення. Було таке, що людина телефонує ледь не з окопу, в слухавку були чутні постріли, вибухи й запитання: “Маю гільзи, можете порізати?” І до таких замовлень додалися волонтери, які хотіли віддячити донорам за підтримку.
Так стартував проєкт “Гільзи Перемоги”. Ідея назви належить комерційному директору компанії. Антон зізнається: хоча вона дещо пафосна, зате відлунюється в душах багатьох українців.
— На перших гільзах замовляли шеврони, малюнки з подяками компаніям, які допомагали волонтерам, були вітання військовим до свят. А також виготовляли гільзи з логотипами, іменами людей, були й привітальні, наприклад, з днем народження, на весілля часто замовляють, — розповідає Антон Терещенко. — Наступний етап відбувся, коли волонетри шукали можливості залучити більше коштів. І ці гільзи розглядали як лоти на аукціонах. Ми зі свого боку доводили вироби до досконалості, робили їх більш блискучими з цікавими зображеннями. Зараз часто бачимо наші роботи не лише в Україні, а й за кордоном.
“Ми ніколи не запитуємо, звідки беруться гільзи”
За понад півтора роки повномасштабної війни на підприємстві виготовили більше тисячі декоративних гільз. Їх продовжують обробляти на замовлення, коли є матеріал.
— Ми ніколи не запитуємо, звідки беруться гільзи. В Україні не існує відкритого ринку гільз відпрацьованих чи нових. Не уявляю магазин, де їх можна було б придбати. Але враховуючи, що триває війна, багато снарядів вистрілюють і на деокупованих територіях вони залишаються після ворога. Деякі з них утилізують, інші пускають на повторне виробництво, а деякі залишаються без уваги, — пояснює черкащанин. — 85 % проєктів ми реалізували з тих гільз, які нам передали військові або волонтери з передової.
Здебільшого на фірму потрапляють гільзи, привезені черкаськими волонтерами. На яких напрямках їх використали, дізнатися важко, але немає сумнівів, що вони з фронту: часто на гільзах залишається земля, листя.
Підприємець розповідає, що виготовлення гільз — це і благодійна, й комерційна діяльність.
— Були випадки, що нам привозили гільзу, ми її порізали й віддали безкоштовно. Були й комерційні пропозиції, коли зверталися до нас із замовленнями. Отримані гроші закладали як зарплату персоналу й спрямовували на інші волонтерські проєкти. Зараз так і залишається: частина гільз на безоплатній основі, частина — як комерційні проєкти, — розповідає Антон Терещенко.
Підприємство працює з матеріалом замовника, інколи за бартером вдається обміняти собі кілька гільз, з яких пізніше можна виконати платні замовлення. Близько 90 % гільз, з яких майструють декор, — латунні. Вони жовті й блискучі, тому викликають більше захоплення в замовників. Рідше використовують гільзи з “чорного” металу, який ржавіє, ще рідше — алюмінієві. Розмір гільз також відрізняється. Найбільший, за який бралися черкаські виробники, — 800 на 200 міліметрів, найпопулярніший — це 152 чи 155 міліметрів, 122-й та 105-й калібри.
Також читайте: Не лише “П’яна вишня”. Добірка нових закладів, що відкрилися у Черкасах.
Із військової гільзи в мистецтво
Коли на черкаському підприємстві вирішили розширити можливості обладнання, щоб різати не лише листковий метал, а й об’ємні труби, таку технологію вже використовували за кордоном.
— У країні існував такий запит, потрібно було різати труби і до наших розробок. Але не йдеться про гонитву за вже впровадженими світовими технологіями, навпаки, ми бачили, що на нашому обладнанні теж таке потрібно зробити. Металообробна сфера в Україні вже вміла різати трубний прокат лазером та плазмою, ми ж навчилися це робити на гідроабразивному обладнанні. З появою такої можливості ми впевнено могли різати труби, а що стосується артилерійських гільз — думаю, це вдалий збіг обставин. Наша технологія була впроваджена до того, коли в Україні масово з’явилися доступні до різання гільзи, — пояснює підприємець.
Вирізання малюнків на гільзах не стало проблемою для підприємства з гідроабразивним досвідом. Тут вже працювали з програмами, які дозволяли різати листові матеріали чи декоративні елементи. Вони відображають об’єкти у 2D форматі. Треба було лише зробити так, щоб візерунок наносився не на плоску поверхню, а на трубу, для цього на гідроабразивне устаткування встановили додаткове обладнання.
— Процес починається з того, що ми отримуємо гільзу. Найчастіше вона брудна, погнута, в ній може залишатися капсуль чи його відпрацьовані рештки. Тому спершу демонтуємо саме його — все, що могло б бути вибухонебезпечним. Залишається голий метал. Рихтуємо, відновлюємо його циліндричну форму, щоб малюнок нанісся добре. Потім шліфуємо на токарному верстаті наждачним папером різної жорсткості. Переносимо гільзу на гідроабразивний комплекс і запускаємо програму, яку потрібно обрати залежно від калібра. Після того, як вирізали малюнок, гільзу додатково шліфують і можуть полакувати, — розповідає Антон Терещенко.
Щоб виготовити одну гільзу, потрібно три-п’ять годин, але це за ідеальних умов, коли вже узгоджене креслення, майстри, гідроабразивний комплекс і токарний верстат вільні. Зазвичай це займає одну-дві доби. До виробничого процесу залучають чотирьох працівників: програміста, оператора станка, слюсаря і шліфувальника. Коли тільки стартував проєкт “Гільзи Перемоги”, майстри виготовляли декоративні гільзи в позаробочий час, нині ж на підприємстві облаштовано повноцінний виробничий цикл.
Для Зеленського, Залужного, Буданова і не тільки
Замовниками декоративних гільз, як і минулоріч, залишаються волонтери або військові, невеликий відсоток — цивільні. Знаходять черкаське підприємство завдяки пошуковику або за відгуками тих, хто вже знає про “Гільзи Перемоги”.
Пан Антон каже, що до початку вторгнення декоративні гільзи виробляли лише в Черкасах, пізніше, як виникла цікавість у людей, з’явилися конкуренти. Та свої роботи черкащанин може впізнати з легкістю серед інших.
— Ми знаємо, що точно різали гільзи для Валерія Залужного, Кирила Буданова, Олега Ляшка. Для Володимира Зеленського на гільзі вирізали його прізвище, але не впевнені, що він її отримав. Були замовлення для очільника ДШВ, начальника патрульної поліції України, Служби зовнішньої розвідки, прокуратури, Держприкордонної служби, спецпідрозділу “Альфа”, для черкаських можновладців. Також — у США для тих, хто допомагав нашим волонтерам. Інколи такі люди зверталися, що викликало захоплення у колективу, який може бути фідбек на наш продукт, — розповідає Антон Терещенко.
Послуга виготовлення декоративної гільзи на черкаському підприємстві коштує від півтори до шести тисяч гривень. Її вартість залежить від розміру гільзи. Та попри це, проєкт “Гільзи Перемоги” насамперед залишатиметься символічним і пам’ятним.
— Цей проєкт для підтримки бойового духу. Не можу сказати, що він тільки комерційний чи волонтерський. “Гільзи Перемоги” — і для перемоги, і після перемоги, і завдяки перемозі, — каже підприємець.
“Хочеться вірити, що рано чи пізно гільзи залишаться лише на згадку”
Нині підприємство продовжує працювати за своїми основними напрямками. На першому місці — гідроабразивне різання: металу, майже будь-яких листових матеріалів і труб. Друге місце посідає комплексна металообробка та виробнича кооперація, а третє — реалізація гідроабразивного обладнання. Крім того, черкаське підприємство є виробничим майданчиком для багатьох українських компаній.
— Локомотивними замовниками є компанії, які реалізують свої проєкти на наших виробничих площах у форматі аутсорсингу. Коли на їхньому виробництві чогось не вистачає або вони не встигають щось виготовити, ми можемо реалізувати їхні проєкти в металообробці або металоконструкції, — пояснює пан Антон.
Крім усього, підприємство має не один волонтерський проєкт. Це й буржуйки для військових, які виготовляли на початку вторгнення. Тоді ж був короткочасний проєкт з кровоспинними турнікетами. Активним і нині новим напрямком для черкащан є випуск скоб для будівництва бліндажів.
— Ми задумувалися про нашу діяльність і до 24 лютого, і після. Розуміємо, що є ті речі, які виконуємо на класному рівні, і хотіли б продовжити їх робити. Щодо гільз. Думаю, з часом настане фаза затихання, коли замовники втратять цікавість до них. Немає сенсу запускати серійне виробництво — це військова тема, яка навіть не кожному цікава, хоча й красива. “Гільзи Перемоги” зараз мають попит — продовжуємо працювати. Але хочеться вірити, що рано чи пізно ми здобудемо перемогу, а гільзи залишаться лише як експонати на згадку, — зазначає комерційний директор Антон Терещенко.
Також читайте. Хобі стало справою життя: у Черкасах з’явився крафтовий виробник натуральної косметики.
Долучайся до мегазбору “18000” і Хамази та збирай з нами 3 мільйони на подарунки захисникам. Відправляй свій важливий донат на банку.