Скільки на сьогодні біженців живуть у Черкаському районі та в яких умовах, чи є вже підприємства, які переїхали з “гарячих” регіонів у цей район, яких працівників “бронюють” – про все це говорили з Валерією Бандурко.
Днями голова Черкаської районної військової адміністрації стала героїнею програми “Що далі?” в студії “18000”. Надаємо текстову версію інтерв’ю з чиновницею.
– Скільки на сьогодні переселенців у Черкаському районі?
– Інформація щодо кількості внутрішньо переміщених осіб щодня змінюється. На сьогодні 39 018 осіб офіційно зареєстровано в Черкаському районі. Окремо в місті Черкаси – 14 756 людей. Через те, що люди постійно проходять транзитом, ситуація змінюється. Але ті, що залишаються, у нас реєструються для отримання соціальних гарантій, які їм забезпечує уряд.
Люди приїжджають із Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Донецька, Луганські області. Є люди з Житомира. Маємо вже облік і по Маріуполю – на вчорашній день у нас 16 осіб звідти в районі.
Люди знімають будинки, квартири. Також селяться в об’єкти соціальної сфери: школи, садочки, будинки культури.
Ми очікуємо приймати людей і далі, готуємося, щоб для цих людей створити належні умови. Не можемо нікому сказати “Ні”, тому що розуміємо, в якому стані люди. Місць, щоб селити людей і надалі, в нас достатньо.
– Люди частіше обирають міста чи села, щоб зупинитися в Черкаському районі?
– Люди здебільшого хочуть зупинятися там, де більш розвинена інфраструктура. Це Черкаси, Сміла, Канів. Але є ті люди, які приїздять свідомо і в сільські населені пункти. Там є можливість купити будинок. Ми ведемо облік домоволодінь, які за тих чи тих обставин покинуті. Там зачинені двері, ми шукаємо їхніх господарів, сільські голови цим займаються. Беруть дозвіл, зводять людей, щоб вони купували.
Ми очікуємо, що в нас підніметься рівень населення в сільських місцевостях значно. Думаю, частина людей тут залишиться і піде на роботу. Ми аграрний регіон – тут робота є, поля саджають, фермери всіх чекають на роботу.
– Забезпечення прийому переселенців – основна функція районної військової адміністрації зараз?
– Як районні військові адміністрації, так і обласна були створені указом президента. Ми повинні забезпечувати заходи, які передбачені воєнним станом: безпекові, цивільні, військові заходи, продовольча безпека.
– Яку допомогу отримують переселенці?
– З ініціативи прем’єр-міністра та президента кожна людина, яка переселилась із гарячих регіонів, отримує 2000 грн, кожна дитина отримує 3000 грн. Роботодавці отримують 6500 гривень за кожного прийнятого переселенця на роботу. Ця програма має коротку назву “Робота, гроші і житло” і вона в нас реалізується доволі успішно.
Хочу відмітити позицію всіх голів територіальних громад Черкаського району і всіх старост – дійсно, люди на своєму місці. І ця ситуація показала, наскільки ми єдині. Вони за рахунок сільських і міських рад і харчування забезпечують, і готують.
У нас є школи, які прийняли тимчасово переміщених осіб уже давно, і сьогодні це вже як одна велика родина, питання про те, що вони хочуть кудись їхати далі, вже навіть не виникає. Люди залишаються.
– Скільки переселенців на сьогодні шукають роботу і скільки знайшли?
Такого обліку немає, ми зараз його напрацьовуємо. Люди, коли переміщаються, у них стрес. Спочатку вони відпочивають.
Потім директор закладу, а також (за потреби) представник міської чи сільської ради контактують, дають адресу, куди потрібно піти, щоб стати на військовий облік. Буває, що вони цього бояться. Ми пояснюємо, що нічого страшного в цьому немає.
Потім з ними контактують органи соціального захисту населення. Усі виплати, які були в людей, зберігаються. Пенсійний фонд проводить дуже гарно роботу. Все навантаження, яке в частині регіонів неможливо понести через бойові дії, зараз на Черкащині.
– Які на сьогодні основні потреби переселенців?
– Якщо поспілкуватися з цими людьми, ви побачите, що вони щасливі просто від того, що в безпеці. Люди, які пережили цей жах, у них інші очі. У нас була група з Сєвєродонецька, вони розміщувалися на Смілянщині. Як приклад: працівник правоохоронних органів, дослужився до пенсії, в нього був будинок, була квартира. А залишилися взуття і куртка. Взагалі нічого немає, навіть документів. Ми підключаємося, допомагаємо. Він лідер групи, яка виїхала. Ми надали йому кімнату. Вони щасливі від того, що в них є над головою дах, їм допомагають із харчуванням, ми надаємо те, що потрібно: одяг, предмети гігієни, харчування. Всі служби з ними на контакті. І так у кожній громаді.
Пройде час, вони починають шукати роботу. Звісно, ми даємо адреси центрів зайнятості. Але ж і до війни були проблеми зі працевлаштуванням. Зараз, думаю, це буде набагато швидше, тому що є потреба в людях, якщо будуть проєкти сюди залучатися, а людям треба заробіток.
Фото з фейсбука Валерії Бандурко
– Нещодавно з’явилася інформація, що в Україні можуть почати будувати тимчасове житло для переселенців. Чи може таке з’явитися в Черкаському районі?
– Ми збирали інформацію про вільні земельні ділянки і в містах, і в селах. Уже подали її. Це близько 400 ділянок, які можна задіяти під будівництво тимчасових житлових споруд, можливо, під капітальні, якщо будуть такі державні програми. Поки що все це на етапі розроблення.
– Яку допомогу сьогодні отримують люди, які в себе розміщують переселенців?
– Є відповідна постанова. 450 гривень – компенсація вартості комунальних послуг власнику домоволодіння за кожного переселенця. По Черкаському району в нас 1878 опрацьованих заявок. Люди отримають гроші найближчим часом.
Були певні затримки, але зараз реєстри працюють набагато швидше, з коштами все зрозуміло. На місця механізм виконання теж доведений. Це все через ЦНАПи проходить, заявка подається на департамент соціального захисту населення, Мінрегіон – виконавець.
– Зараз Черкаська область активно запрошує бізнес переїжджати до нас. Чи є такі кейси в Черкаському районі?
Є такі запити. Зокрема, щодо Сміли. Доволі велика фабрика, яка хоче переміститися до цього міста. Це те, що з продовольства.
Також хоче переїхати в наш регіон завод, який створює транспортні засоби, зокрема, військову техніку.
Більшість запитів стосуються Черкас і Сміли. По інших громадах поки таких запитів немає, але впевнена, що ще будуть. Зараз люди у стресі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні запустили безоплатну платформу для допомоги в релокації бізнесу
– Одним із рішень, яке ухвалено для допомоги бізнесу, було відновлення дозволу на продаж алкоголю на території області. Проте воно викликало активні дискусії. Як ви його оцінюєте?
– Це рішення викликало певний негатив у деяких сільських голів. Але воно було зважене. Це рішення до виконання обласної військової адміністрації, воно було прораховане з податківцями. Я – людина не військова за освітою. Буває так, що отримуєш доручення, аналізуєш і лише через певний час розумієш, що воно правильне. Коли ти працюєш із військовими, трохи по-іншому на все це дивишся.
Це рішення було правильним, однозначно. Не скажу, що дуже збільшилася кількість зловживань. У нас почали краще виконуватися бюджети. Хто зловживав, у тих транспортні засоби були вилучені. Але це не масово. Для економіки це однозначно плюс. Зараз питання заборони не стоїть.
– Чи є інформація про тому, скільки машин було вилучено в Черкаському районі?
– За останньою інформацією, це близько 15 автівок. Там є процедура певна, є комісія, яка засідає на рівні обласних керівників. Після оформлення протоколу поліцією дається три доби, щоб все це реалізувати. Приходить запит від військової частини, таким чином ця машина реалізується для потреб Збройних Сил України.
– Ще одне питання, яке постійно обговорюється, це відкриття садочків. Чи розглядається варіант відкриття ДНЗ у Черкаському районі?
– Це питання взагалі не стоїть. Часто воно піднімається, але це велика відповідальність. Її ніхто на себе взяти не має права наразі. Діти у школах дистанційно, діти дошкільного віку – вдома.
– Одне з повноважень районної військової адміністрації – це бронювання працівників критичної інфраструктури. Якою є ця критична інфраструктура для Черкаського району, чи є в нас відмінності від інших регіонів?
– До воєнного стану у районі було заброньовано до 4 000 осіб – здебільшого працівники залізниці і підприємств критичної інфраструктури.
Нині по фермерських і агрогосподарствах процедура вже доходить до кінця, у нас 225 заброньованих осіб. Цей перелік можна переглянути у вільному доступі на сайті Міністерства агрополітики. Це агрономи, трактористи, ті люди, без яких неможлива посівна.
Якщо людина хоче служити у ЗСУ, її може бути заброньовано лише на певний період, наприклад, посівної, вона може виконати свою роботу і опісля знову долучитися до лав військових.
– Чи вважаються комунальні служби критичною інфраструктурою? Чи є серед них бронювання?
– Так, така процедура була і по мирному часу, що повинні бути заброньовані люди, які потрібні. У державних органах всі були заброньовані, в органах самоврядування – всі. Не все ідеально. По одній сільській раді була ситуація – староста теж хотів їхати воювати, просив, щоб його розбронювали. Ну як ми зараз без старости? Моя позиція: вони зараз конче необхідні на місцях. Адже вони зустрічають внутрішньо переміщених осіб, постійно на зв’язку. Залишати тил теж не можна.
– Яка комунікація військової адміністрації із громадами?
– І до воєнного стану у нас була гарна комунікація з усіма головами: і міськими, і сільськими. Ми проводили наради, зустрічалися. Місто Черкаси також приходило до нас на наради. І мені багато хто казав, що так сталося вперше, з моїм приходом. У нас нормальна комунікація, у нас спільний паспорт району, все це ми робили разом. Зараз, коли настав воєнний стан, ми показали, що ми – одна команда. У нас найбільший район в області, один із найбільших в Україні, але ми одна велика команда. Немає такого, що хтось щось не виконує чи не підпорядковується.
Звичайно, місто Черкаси – це найбільше місто. Воно як половина всього району. Звичайно, на нього більше навантаження, це місто обласного значення. Ми комунікуємо і співпрацюємо як з Анатолієм Васильовичем (мер Черкас, – ред.), так і з його заступниками. В нас є низка як цивільних, так і військових питань.
Те ж саме стосується і інших міських голів – Сміла, Кам’янка, Канів. Може, якось по миру були в чомусь різні думки, десь могли і посваритися, бо це робоча атмосфера, зараз взагалі такого немає. Зараз все вирішує разом, за що я всім вдячна.
Дивіться також відеоверсію інтерв’ю
Як повідомляв “18000”, у Черкасах планують звести новий мікрорайон для переселенців
Долучайся до телеграм-каналу “Шо там у Черкасах?”. Оперативно повідомляємо про повітряні тривоги і першими повідомимо про нашу перемогу
