"Я навіть не вірила, що так тепло може бути вдома. Раніше в нас температура більше ніж 16 градусів не піднімалася. Ходили у теплих шкарпетках, я б навіть сказала, валянках. А зараз ходимо у футболках із коротким рукавом", - емоційно розповідає черкащанка Ірина Швайко. Вона живе у трикімнатній квартирі на першому поверсі багатоповерхівки по вул. Гагаріна, 39 в мікрорайоні "Митниця".

Говорить: колеги на роботі не вірять, що за опалення мешканка багатоповерхівки платить так мало. За кілька років завдяки енергоощадним заходам ОСББ вдалося скоротити плату за тепло на 46 %. Як їм це вдалося - дізнавалася кореспондентка "18000".

ОСББ розпочало свою роботу у 2015 році. Протягом двох наступних років мешканці провели комплекс енергоощадних заходів. У 2016-му встановили індивідуальний тепловий пункт, замінили вікна та двері загального користування і зробили капітальний ремонт даху. У наступному, 2017 році, ОСББ "Гагаріна 39" також провело комплексне утеплення будинку.

Завдяки цьому мешканці будинку щороку економлять на опаленні, а квартири в ньому суттєво зросли в ціні. Лише за минулий 2020 рік мешканці ОСББ заощадили 780 тисяч гривень на опаленні порівняно з будинками, які не проводять енергоощадних заходів. Цікаво, що ці кошти навіть більші за квартплату, яка за рік становила 550 тисяч.

Першим енергоощадним заходом, яке провело ОСББ, стало встановлення лічильника обліку тепла. Голова об'єднання "Гагаріна 39" Олена Міняйло пригадує: хоч у будинку жила з 1995 року, з сусідами знайома майже не була. Це стало приводом для спілкування із людьми. Мешканці повірили в її ініціативу та почали здавати кошти на лічильник.

- Коли ми збирали гроші на лічильник, до мене першою прийшла бабуся, і це нас із чоловіком дуже вразило. Жінці було за 70, - каже Олена. - Люди пенсійного віку - дуже організовані. А от найскладніше завжди переконати людей, які виховувалися у "совку" (часи СРСР, - ред.). У них такий менталітет, що їм усі винні. Натомість люди старше 70 років пам'ятають часи післявоєнні, які їх загартовували.

Після встановлення лічильника мешканці побачили першу економію - почали платити за тепло на 5 % менше. Проте самій голові ОСББ увесь сезон доводилося регулювати температуру "в ручному режимі".

- Коли ми встановили лічильник, я перший рік працювала людиною-засувкою, це неправильно. Але все одно ми зекономили. Бо коли тепло надворі, а батареї окріп - це абсурд, - зазначає Олена.

У 2016 році ОСББ вирішило зробити капітальний ремонт одразу трьох об'єктів: встановити індивідуальний тепловий пункт, замінити вікна та двері спільного користування, а також капітальний ремонт даху. Ремонту таких масштабів у той час жодне ОСББ не робило.

- До нас прийшов представник мерії, який сказав, що такого ще ніхто не робив, щоб одразу три капремонти. А я йому: "Ніхто? А ми будемо перші!". Зрештою нам усе вдалося - до осені ми виконали всі роботи, - каже Олена Міняйло.

Такі види ремонту обрали, оскільки в будинку була проблема з теплорегулюванням: перші поверхи будинку, а також крайній під'їзд постійно недогрівалися взимку. Окрім того, в багатоповерхівці був дірявий дах.

- У нас є жіночка, яка після ремонту бігала рік на дах. Вона не могла повірити, що коли йде дощ, у неї нічого не тектиме зі стелі. До цього в неї роками по квартирі стояли тазочки. Ми провели капітальний ремонт: усе знімали з даху і по-новому стелили матеріал, - розповідає голова ОСББ. - А коли встановили ІТП, мешканці перших поверхів нарешті перестали ходити по квартирі в теплому одязі.

За весь обсяг робіт жителі заплатили лише 30% від загальної суми. Решту покрили з міського бюджету завдяки участі в програмі співфінансування, а також коштами "теплого кредиту", який дав Фонд енергоефективності.

Наступного року, у 2017-го, будинок провів комплексне утеплення. І хоч коштів на це мешканцям потрібно було вкладати більше, переконати їх було легше. Після енергоощадних заходів, проведених у 2016 році, люди побачили наочний результат - зменшення платіжки на опалення.

Віднедавна урядова програма енергоефективності більше не дає "теплі кредити". Водночас фонд надав ОСББ нову можливість - участь у програмі "Енергодім", за якою можна отримати відшкодування від держави. На вибір співвласників є два пакети співфінансування: "легкий" та "комплексний" з меншою або більшою кількістю енергоощадних заходів і, відповідно, фінансовим кошторисом.

У Черкаській області працює консультант Фонду енергоефективності Дмитро Паламарчук. Він допомагає ОСББ із підготовкою до комплексного утеплення, зокрема, збором необхідної документації. За програмою можна повернути до 70% коштів, витрачених на капітальні ремонти, пов'язані з енергоощадними заходами.

Детальніше про програму "Енергодім" можна прочитати ТУТ.

На сьогодні в Черкасах працюють 397 ОСББ, до складу яких входить 417 будинків. Із 2008 року в місті діє програма підтримки ОСББ. За даними департаменту ЖКК, за цей час із бюджету на співфінансування спрямували 54 млн грн. Можливістю отримати фінансову підтримку скористалися 206 ОСББ.

Перелік документів, що має подати ОСББ для участі у програмі, визначає головний розпорядник коштів. За умовами програми, ОСББ має самотужки виготовити проєктно-кошторисну документацію та провести експертизу її кошторисної частини. Здійснення технагляду входить до загальної вартості робіт і підлягає співфінансуванню.

Нині місцева влада розробляє програму підтримки ОСББ на наступні роки. Її "попередниця" завершила свою роботу у 2020 році. Щороку сума відшкодування для ОСББ змінюється. У 2021 році на програму планують спрямувати 40 млн грн.