2022 рік став справжнім випробуванням на міцність для держави та всього суспільства. Нерозуміння, страх і розгубленість – так можна охарактеризувати стан чи не кожного українця у перші тижні, а то й місяці після повномасштабного вторгнення.
Однак, завдяки Збройним Силам України, які не просто не впали перед ворогом, а відразу почали чинити йому потужний опір, завдяки єдності й сміливості народу, всі ми почали повертатися до звичного життя, але в нових умовах. Як до них адаптувався бізнес і чи впорався з викликами війни – читайте в інтерв’ю з Ольгою Форостяною, директоркою одного з найбільших підприємств Черкащини – ПрАТ «Миронівська птахофабрика».
Ольга Форостяна. Фото пресслужби підприємства
Нагадаємо, що «Миронівська птахофабрика» (входить до складу компанії МХП) працює за моделлю замкнутого циклу, забезпечуючи виробництво від добового молодняку до м’яса курчат-бройлерів. Підприємство діє на Канівщині та належить до числа найпотужніших в області як з точки зору масштабів виробництва, так і за показниками зайнятості та податкових відрахувань.
– Отже, пані Ольго, що для фабрики й, можливо, для вас особисто змінилося з 24 лютого минулого року?
– Насправді змінилося головне – того дня ми прокинулися в новій реальності війни. Вторгнення росії, про яке говорили, пророкували, але в яке більшість не вірила і не сприймала серйозно, сталося. І кожному довелося якось усвідомити цей жах, прийняти ситуацію і зрозуміти як жити далі. І якщо особисті переживання, певна невизначеність нас не полишають вже практично рік, то в МХП все було чітко й зрозуміло з першого дня. За рішенням СЕО МХП Юрія Косюка та топменеджменту, компанія, як один з найбільших виробників харчових продуктів, взяла на себе надважливу місію – дбати про продовольчу безпеку країни. З того часу ми жодного разу не припиняли своєї роботи й щодня продовжуємо працювати аби люди мали на столі якісну свіжу продукцію.
Звичайно, було не легко й особливо в перші місяці після повномасштабного вторгнення. В період з кінця лютого по квітень включно наше виробництво дещо скоротилося. Виїзд українців за кордон, окупація територій, військові дії – все це сприяло зменшенню споживання продукції. Крім того, виникли проблеми з експортною логістикою та й взагалі з доставкою продукції в деякі регіони через небезпеку. Але вже в травні ми поступово почали виходити на звичні виробничі обсяги, покращили показники, МХП повернулася до більш широкого асортименту й до продовження кулінарної трансформації.
– Тобто навіть зараз компанія знаходить можливості для розвитку?
– Так, попри війну – МХП змінюється. У 2019 році компанія почала трансформацію із сировинної в кулінарну, і цей процес невпинно триває. Ми щодня працюємо, щоб годувати людей і пропонувати їм якомога більше якісних та смачних страв.
Один із напрямів трансформації – робота у сегментах HoReCa та ритейлу. Вже зараз МХП спільно з партнерами пропонує українцям смачну шаурму та інший стритфуд у понад 100 точках мережі вуличної їжі Doner Маркет. А завдяки роботі понад 200 магазинів «М’ясомаркет» по всій Україні у споживачів є доступ до гарного асортименту мʼяса, мʼясо-ковбасних виробів, кулінарії та інших продуктів харчування.
До речі, в Черкаської області працює 11 магазинів «М’ясомаркет», один із них розташований безпосередньо в Каневі. Так само в Каневі є й Doner Маркет. Загалом у різних населених пунктах Черкащини є 6 Doner Маркетів.
Як і до війни, МХП намагається полегшити життя українцям у всьому, що стосується приготування їжі. Ми хочемо, щоб вони більше часу витрачали на важливе для себе — роботу, родину, дозвілля. Для нас чим менше споживач витрачає ресурсів на приготування їжі, тим краще. І зараз, в умовах частих відключень світла й води з усіма супутніми проблемами в оселях українців, така продукція особливо затребувана.
– Пані Ольго, ви слушно згадали про проблеми зі світлом. Українці сильні, незламні й точно вже адаптувалися до тотальних відключень. Але як в умовах блекаутів, графіків подачі електроенергії працювати великому підприємству? Як забезпечувати роботу обладнання таких масштабів і безперебійність процесів?
– Безумовно, наше виробництво неможливе без електроенергії, тому ми подбали аби підприємство у повній мірі було забезпечене альтернативними джерелами живлення. Йдеться про потужні промислові генератори, здатні працювати автономно протягом тривалого часу.
Нині ця потреба повністю закрита, але ми готуємось до весни й літа, коли в спеку споживання значно зросте через особливості виробничих процесів, і вже зараз інвестуємо в додаткове обладнання.
Стосовно відключень електроенергії, то до частини потужностей «Миронівської птахофабрики» застосовуються графіки, щодо іншої частини – самі обмежуємо власне споживання. Ми чітко розуміємо, що підприємство – великий споживач, тому під час значних навантажень на енергосистему ми переходимо на генератори аби допомогти збалансувати її.
Якщо ж говорити про повні блекаути, то в такому випадку ми повністю переходимо на дизельні генератори. Більше того, ми робимо це превентивно ще на етапі загрози атак на критичну інфраструктуру України. Таким чином вдається зменшити навантаження на енергосистему та, що дуже важливо, убезпечити обладнання від збоїв та виходу з ладу. Також додам, що восени, коли дефіцит електроенергії після ворожих ударів був на максимальних позначках, ми частково трансформували робочі зміни, зробивши акцент на нічний режим роботи.
Взагалі вся історія зі світлом – вона ж не тільки про генератори, додаткові засоби, зміну режиму. Вона про людей – про наших співробітників, які готові адаптуватися до різних умов, бо розуміють, що підприємство має працювати й годувати людей. Про потужну команду фахівців, які налагодили ефективну комунікацію та взаємодію між службами й підрозділами. Я пишаюсь нашим колективом, вдячна кожному і знаю, що разом ми подолаємо ці випробування.
– Без сумнівів, люди – це найцінніший ресурс. Яким чином «Миронівська птахофабрика» підтримує й мотивує свою кількатисячну команду під час війни?
– Співробітники підприємства – це ті, про кого ми піклуємось у першу чергу. Вважаю, що перш ніж пропонувати й робити щось назовні, потрібно подбати про тих, хто власне своєю щоденною працею робить це підприємство можливим.
На сьогодні на фабриці працює близько 3000 працівників і ми вдячні кожному і кожній за щоденну важливу працю. З самого початку ворожого вторгнення всім було тривожно, багато українців масово виїжджали закордон чи в інші більш безпечні регіони. Наша ж команда практично у повному складі залишилась на підприємстві й продовжила працювати. Завдяки цьому виробництво не зупинялося ні на день. Ми працювали й працюємо задля того, щоб годувати людей, підтримувати економіку, державу. В перші дні війни особисто СЕО та топменеджери МХП приїхали на підприємства компанії аби заспокоїти, підтримати людей, об’єднати навколо нашої спільної місії. Переконана, що для співробітників ця підтримка, спілкування і загалом позиція компанії були мотивуючими. Люди побачили, що ніхто нікуди не виїхав, що керівники поруч зі своїми працівниками, що компанія згуртована й вона працює у звичному режимі.
Ще один дуже важливий аспект – ми не скорочували кількості співробітників та виплачували заробітні плати. Крім того, неодноразово благодійно надавали людям продукцію власного виробництва аби й таким чином підтримати їхні сім’ї.
Абсолютно всі виплати й бонуси продовжили діяти і для мобілізованих працівників та членів територіальної оборони. Більше того, МХП стала одним із тих роботодавців, що прийняв рішення продовжувати виплачувати їм середній заробіток навіть після виходу Закону України, що дозволяв цього не робити зберігаючи лише робоче місце.
Власне сьогодні на «Миронівській птахофабриці» нараховується майже 300 мобілізованих і всі ці правила продовжують діяти щодо них. Через керівників підрозділів ми тримаємо зв’язок з ними й за можливості допомагаємо. Такі речі критичної необхідності як бронежилети, шоломи тощо забезпечуємо в партнерстві з Фондом «МХП – Громаді», ряд питань вирішуємо за рахунок коштів підприємства. А ще дуже багато різних потреб вдається закривати завдяки єдності і небайдужості самих працівників. Для мене насправді це унікальний досвід і велика гордість. Щиро пишаюсь нашою командою, бо за минулий рік ми зробили й продовжуємо робити багато класних проєктів, що стосуються як допомоги нашим мобілізованим співробітникам, так і іншим військовим чи навіть їх підрозділам. Йдеться про продукти харчування, засоби гігієни, теплий одяг, амуніцію, пальне та навіть придбання автомобілів для наших мужніх захисників. Словом цей важкий рік війни показав, що нас не зламати. І ми готові надалі працювати й допомагати.
А ще в ці складні часи ми готові розвиватися та розвивати свою команду. Задля цього в компанії вже в другому півріччі минулого року було відновлено роботу програм з розвитку персоналу як от «People Management», що має на меті навчання та розвиток управлінських якостей для керівників різних рівнів. Також відбувся перезапуск проєкту з покращення виробничих процесів «Банк ідей», куди свої пропозиції може подати будь-хто зі співробітників.
Крім того, в МХП продовжують впроваджувати й розширювати партнерство за напрямом дуальної освіти. Проєкт вже кілька років успішно реалізовується в компанії й безпосередньо на «Миронівській птахофабриці», і навіть під час війни він не втратив своєї актуальності. Як і раніше, ми надаємо молоді можливості для професійного зростання, здобуття вмінь та навичок в умовах сучасного виробництва та за підтримки досвідчених наставників.
Загалом лише у 2022 році за програмою дуальної освіти на підприємстві пройшли або проходять навчання 55 студентів, з яких 7 вже працевлаштовані до основного штату. Крім того, минулого року нам вдалося розширити перелік спеціальностей та вибудувати співпрацю з новими навчальними закладами.
– Пані Ольго, попри всі випробування війни спостерігаємо, що відповідальний бізнес знаходить ресурси для активної соціальної діяльності й навіть посилює її. Напрям корпоративно-соціальної відповідальності потужно розвивається і в МХП. Тож чи відбулись якісь зміни акцентів? Що стало пріоритетним зараз для компанії й безпосередньо «Миронівської птахофабрики»?
– Мені здається, що найважливіше тут – рішучість брати на себе відповідальність. У цей складний час кожен має думати чим він може бути корисним країні, громаді, що він може робити щодня для наближення Перемоги.
В МХП розуміють і реалізовують свою відповідальність повною мірою. По перше, перед державою. Компанія працює, підприємство працює, а отже ми зміцнюємо економіку, наповнюємо бюджети, дбаємо про зайнятість населення. За підсумками минулого року підприємство сплатило майже 385 млн грн податків, і ця цифра значно перевищує обсяги відрахувань у попередні кілька років.
Далі – перед своєю командою, співробітниками. І не менш важливо – перед своїми ключовими соціальними партнерами, якими для нас є громади. Незважаючи на всю непередбачуваність нинішніх реалій, у 2022 році співпраця з громадами Канівщини точно була не менш результативною ніж у попередньому 2021-му й помітно розширилась.
Перш за все, «Миронівська птахофабрика» спільно з Фондом «МХП – Громаді» реалізували два важливі грантові конкурси: «Час діяти, Канівщино» – покликаний втілити в життя корисні проєкти у громаді, та «Роби своє», що спрямований на підтримку локальних бізнес-ідей. В межах конкурсів було реалізовано 12 актуальних ідей у різних напрямах починаючи від психологічної підтримки населення й до збереження культурних традицій. Крім того, підприємством було додатково підтримано ще дві ініціативи, пов’язані з дозвіллям для молоді та належними умовами для соціально незахищених категорій населення.
У партнерстві з місцевими громадами доводилося реалізовувати також проєкти на вимогу часу – з безпековою складовою. Йдеться про зведення та облаштування укриттів для закладів освіти й медицини, придбання генераторів тощо. Наймасштабніший проєкт такого зразка – будівництво укриття для Степанецького ліцею, завдяки чому з середини січня 2023 року до змішаної форми навчання приступили близько 300 дітей Степанецької ОТГ. Інвестиції МХП склали близько 2,9 млн грн.
Як і раніше, ми співпрацюємо з громадами щодо підтримки тих категорій населення, що потребують цього найбільше. Йдеться про пенсіонерів, внутрішніх переселенців, дітей, військових, ветеранів та інших.
У підсумку додам – так, 2022 рік був важким, однак завдяки єдності команди, завдяки міцності компанії, ми пройшли його гідно. 2023 рік теж не обіцяє бути простим. Та ми цього й не чекаємо. Натомість ми точно знаємо, що будемо щодня працювати аби ще міцніше тримати продовольчий фронт. Будемо підтримувати наших захисників та вірити в Перемогу України.
– Ми всі в це віримо й обов’язково переможемо. Дякую вам за розмову.
– Навзаєм, дякую.
*Реклама