Близько 10 тисяч відвідувачів із різних куточків України об’єдналися навколо ідей, написаних майже 200 років тому. “Під вільним небом!” – саме під таким лозунгом 17 та 18 серпня 2019 р. на батьківщині Тараса Шевченка, у селі Моринці, що на Черкащині вшосте відбувся мистецький фестиваль «Ше.Fest».
Подія вже стала традиційною для Черкащини і тішить своєю багатогранністю. Адже вдень та навіть вночі для відвідувачів фестивалю працювали 10 локацій.
– Саме цього року ми отримали шалену підтримку як від громадськості, так і від спонсорів і це стало поштовхом до проведення шостого фестивалю. Ми зрозуміли, що Ше.Fest потрібен не лише нам: сам Всесвіт потребує його існування! Ми вдячні за підтримку всім, хто допоміг зробити свято для відвідувачів і самого Тараса Григоровича, – коментує очільник фестивалю Дмитро Колоша.
Учасниками музичної сцени фестивалю цьогоріч стали такі гурти, як ТАРТАК, KARNA, ВІЙ, Go-A, САД, ШПИЛЯСТІ КОБЗАРІ та Віктор Пашник, а ведучими вже традиційно були улюбленці публіки Юрій Шивала та Олександр Висоцький.
– Надзвичайно дружня та крута публіка на Черкащині. Вона неймовірно тепло і дружньо приймає артистів Ше.Fest’у! Це дуже важливо, адже учасники музичної сцени привозять особливу програму на фестиваль, кожен артист готує пісню на слова Тараса Шевченка. Організаторів фестивалю завжди тішить реакція публіки, і саме на вечірній сцені стає зрозуміло, скільки людей приїхало: приємно вразило вщент забите фестивальне поле. Наша публіка особлива, адже подія відбувається без алкоголю – з тверезими думками і чистим серцем вони зустрічають нашу вечірню музичну програму і сприймають її дуже щиро та відверто, – коментує виступи музичної сцени засновниця фестивалю та координатор сцени Юлія Капшученко-Шумейко.
На Просвітницькій галявині протягом двох днів можна було відвідати гутірки з відомим казкарем Сашком Лірником, письменником Василем Шклярем, а також лекції багатьох мовознавців, літераторів, шевченкознавців, серед яких професор кафедри української літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Ірина Савченко, мовознавець Світлана Ковтюх, доцент кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Микола Зубков. Відбулась презентація книги та фільму «Тарас. Повернення» режисера Олександра Денисенка.
Не обійшлося й без музичних виступів: настрій галявині дарували гурти «Сонце в кишені», «July 8», «Супер 8», заслужена артистка України Руслана Лоцман та Київський академічний ансамбль української музики “ДНІПРО”. Окрім того, саме тут відбувся поетичний Ше.Батл, перемогу в якому отримав кропивчанин Максим Бричка. А на традиційному благодійному Ше.Аукціоні картин вдалося виручити кошти на лікування Соломії Босько, а саме 8100,00 грн. Нагадуємо, жінка страждає онкозахворюванням, втратила чоловіка в зоні АТО, а її син має аутизм.
– Цьогорічний фестиваль – наче ковток свіжого повітря із Шевченківських земель. Ми намагалися поєднати три стихії в одному просторі: землю, яка об’єднала тисячі українців заради ідеї; повітря, яке здригалося від спільного виконання «Реве та стогне Дніпр широкий»; вогонь, який палахкотів від мудрого слова гостей галявини. Фестиваль, який щороку стає місцем зустрічі друзів та однодумців Шевченкових повчань, – коментує координатор Просвітницької галявини Наталка Ярошенко.
Театральна сцена відзначилась повним аншлагом прятогом двох днів. Глядачам було запропоновано виставу «Сон. Комедія» творчої майстерні «Театр у кошику» (режисер Ірина Волицька, м. Львів).
– Ця моновистава «Сон.Комедія» – яскравий приклад глибинного осмислення творчості Тараса Шевченка, – ділиться своїми враженням координатор театральної сцени фестивалю Єлизавета Красніченко. – Своєю шаленою енергетикою, актриса Лідія Данильчук заворожувала глядачів, як справжня відьма. Перевтілюючись у героїв «Сну», вона кинула виклик примітивізації Шевченка та підняла його творчість на достойний, високий художній рівень. Так органічно актриса приміряла на себе різних персонажів «Сну»: трьох ворон, царя і царицю, придворних та жонглювала їхніми образами, що важко було не потрапити під гіпнотичний вплив та не побачити містичність Шевченка”.
Ще одна вистава, яка заворожива фестивальників, приїхала до Моринців із Південної України: шевченківські «Гайдамаки» Миколаївського академічного художнього драматичного театру (режисер Євген Олійник, м. Миколаїв) зібрала переповнену залу.
Нічна акустика зібрала позитивні відгуки від гостей, адже романтична атмосфера з поезією, гірляндами та якісними українськими гуртами, серед яких PIANO, Мелорі та Galileo, не залишила нікого байдужим.
– Нічну сцену цього року ми творили разом із глядачами. Сценарій прописувався так, щоб у ведучих і артистів було якомога більше взаємодії з публікою. Саме завдяки цій взаємодії і, звісно, всім маленьким дрібничкам, що створювали атмосферу затишку, романтики, нічна акустика отримала високу оцінку серед наших відвідувачів. Але, повторюся, головну атмосферу на нічній акустиці творили саме люди, — каже координатор і ведучий нічної акустичної сцени Ігор Двигало.
Одна із важливих локацій фестивалю є Художня галявина, адже Тарас Шевченко на фестивалі – художник. На цій локації відбулося безліч цікавих івентів: акварельний, пастельний та акриловий живопис, виготовлення 3D листівок, розмальовка-антистрес, виготовлення витинанок, розпис еко-торбинок, арт терапія в супроводі кваліфікованого психолога для всіх охочих, малювання на вологому жатому папері, мехенді (розпис хною на руках), виготовлення браслетів зі скляних намистинок та підвісок, виготовлення ляльок-мотанок, вишивання стрічками, інтерактивна міжмузейна локація від представниць КЗК “Дніпропетровський художній музей” ДОР та КЗ “Художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна” ХОР (меморі, пазли, гра “створи портрет з елементів”, розмальовки, мистецько-поетичні пророцтва за мотивами поезії Шевченка), малювання картини на папері фарбами з використанням шаблонів (козак Мамай, кінь, рослини); паралельно з цим – розмова про народні картини і поезію, демонстрація репродукцій народних картин з колекції Дніпропетровського художнього музею, презентація-розповідь про взаємовідносини двох українських геніїв Шевченка і Рєпіна, малювання ілюстрацій до віршів Т.Г. Шевченка.
На Дитячій галявині відбувалися майстер-класи з володіння шаблею та списом від дитячої студії козацьких бойових мистецтв “Герць”, майстер-класи з дитячого малюнку, володіння батогом, інтерактиви та руханки. Діти брали участь у конкурсі декламування віршів Тараса Шевченка, за що отримували від фестивалю цінні подарунки та відзнаки.
Новинкою ШеФест цьогоріч стали патріотичні ігри Ше.Games, участь в змаганнях взяло чотири команди – від волонтерів, села Моринці, міста Звенигородки та Черкас.
– Ше.Games – патріотичні ігри для молоді на підтримку здорового способу життя. Ми вперше провели подібний івент в рамках мистецького Фестивалю, щоб активна молодь відчула переваги активного відпочинку над примітивним розпиттям спиртного, щоб працюючи в командах юнаки і дівчата зрозуміли цінність співпраці і силу командної роботи. Цей експеримент нам більш ніж вдався. Ігри зібрали увагу великої кількості глядачів і повністю захопили учасників змагань, тому наступного року ми зробимо їх по справжньому масштабними і видовищними, – коментує режисер фестивалю Олександр Висоцький.
Музична сцена фестивалю відкривалась найбільшою картою України, яка складається з цитат Тараса Шевченка. Інсталяцію до локації винесли волонтери. Цитатами карту наповнювали відвідувачі фестивалю ще в 2018 році. Ця інсталяція символізує те, що ми усі різні, але нас об’єднує Тарас Шевченко, коментують організатори.
Окрім того, на усіх охочих чекали екскурсії меморіальним музеєм в с. Шевченкове та Моринці, майстер-класи з хенд-мейду, виставка народних майстрів та художників. Великим попитом користувались фотозони фестивалю, які оформила декоратор Ше.Фест Ольга Бутковська. Кожен охочий міг стати земляком Шевченка на два дні, оселившись на території наметового містечка у Моринцях.
Моринська сільська громада частувала відвідувачів улюбленою стравою Тараса Шевченка – борщем з карасями. Біля мальовничої локації в центрі села Моринці борщ варили в чудовій компанії місцевих народних колективів.
