«Найважче, коли вишиваєш позивні, а потім ці люди гинуть»: черкаський підприємець виготовляє шеврони для ЗСУ (ФОТО)

У 2013 році, за пів року до Революції гідності, Євген Поклонний розпочинає власну справу з виробництва фірмових нашивок у Черкасах. Нині на підприємстві чоловік виготовляє десятки військових шевронів кожного дня.

Євген Поклонний народився у російському місті Благовіщенську (Благовещенску) Амурської області, що на кордоні з Китаєм. Проте коли він був ще немовлям, його батьки вирішили повернутися в Україну.

– Батьки познайомилися в Україні та поїхали працювати в росію, і там народився я. В росії ми прожили менше року, тому що не підійшов клімат. Потім переїхали у Черкаси, бо тут жила моя бабуся. Попри те, що написано у моєму паспорті у графі «місце народження», я все життя прожив у Черкасах і це моє рідне місто, – розповідає Євген.

За освітою він економіст, проте за фахом ніколи не працював. Все життя займався легкою промисловістю: спочатку влаштувався на взуттєве виробництво, згодом розпочав власну справу і розвиває її вже близько 10 років.

Як на міні-підприємстві з виробництва фірмових нашивок почали виготовляти  шеврони

Батько Євгена Поклонного вже 20 років займається пошиттям спецодягу і часто звертався до інших виробництв для того, щоб вишити емблеми для уніформ. Саме так у Євгена зародилася ідея створити власний цех та прийти батькові на підмогу.

– Спостерігаючи за роботою батька, я бачив, що на фірмові нашивки для спецодягу є попит. Якось ще після школи потрапив на велике підприємство, де займалися подібною справою. Мене це зацікавило. Тоді я подумав: «А чому я не можу? Якщо може хтось інший, то зможу і я». Купив першу вишивальну машинку, яка керує швидкістю та напрямками руху голки. Запустив виробництво, потихеньку заробляв гроші і вкладав у розширення потужностей – поповнював арсенал вишивальних машин. Починав сам із нуля, тому помилок було багато, – пригадує підприємець.

У 2014 році розпочалося вторгнення рф в Україну. Тоді Євген Поклонний вперше на своєму виробництві почав вишивати шеврони (військовий знак розрізнення у вигляді нашивки на форменому одязі, – ред.) для українських військових: «Для мене було честю співпрацювати з людьми, які захищали Луганський аеропорт і Дебальцево».

Шеврони виготовляють у кілька етапів. Спочатку у спеціальних комп’ютерних програмах  Євген промальовує ескіз малюнка. Другим етапом підбирає тканину та нитки. Потім швацькі машини вишивають зображення та кант шевронів. Наприкінці шеврони потрібно вирізати з тканинного полотна та прибрати зайві нитки. Євген зазначив, що найважчим у виробництві нашивок є саме розробка програм.

– Навіть якщо у військових вже є малюнок для шеврону, то я однак маю розробити електронний ескіз на комп’ютері, щоб машинка бачила лінії, за якими їй потрібно рухатися. Зараз я можу розробити шеврон за кілька годин або максимум за день, залежно від складності, а на початку над одним доводилося сидіти тижнями, – зазначає підприємець.

Шеврони вишивають по кілька штук або навіть десятками на полотні. Вирізати нашивки Євгену допомагає дружина, яка зараз перебуває у декретній відпустці. Також слідкувати за процесом вишивання інколи приєднується його рідна сестра.

«Державні потужності не були готові до таких обсягів роботи»

Євген Поклонний зізнався, що повномасштабне вторгнення росії було для нього очікуваним, адже на початку 2022 року спад виробництва, а відповідно і замовлень на нашивки сягнув 80-90%.

– Замовлення перестали надходити, бізнеси чекали подальшого розвитку подій. З огляду на дії росіян я розумів, що вторгнення неминуче. Питання тільки часу, – ділиться черкасець.

У перші місяці війни був гострий дефіцит на шеврони із прізвищами та групами крові. За словами Євгена, тоді державні потужності не були готові до таких обсягів роботи і не справлялися.

– У перші дні до лав ЗСУ, поліції та ТрО приєднали десятки тисяч добровоців – це дуже багато. Ми пам’ятаємо, які черги стояли біля воєнкоматів. Про шеврони тоді мало хто думав, але ж і їхнього значення не треба применшувати. Зараз вже держава надає більшість з того, що необхідно військовим, але питання у кількості. Шеврони елементарно можуть губитися, псуватися і це нормальний процес, тому захисники замовляють собі додатково, – розповідає Євген Поклонний.

На початку війни він для декого з військових безкоштовно робив нашивки із позивними, але згодом зрозумів, що не може самостійно оплачувати всі витрати за матеріали, які не є дешевими. Тоді вирішив, що для захисників безоплатно буде лише розробляти електронні ескізи шевронів. Попри дефіцит, ціни на розпізнавальні знаки Євген намагається стримувати. Загалом один шеврон коштує від 25 до 100 гривень. Найдешевшими є нашивки із позивними та групами крові.

– Нині військові часто замовляють нові ексклюзивні шеврони, бо хочуть, щоб у їхніх підрозділів були індивідуальні розпізнавальні знаки, не такі як в інших. Також досі надходять запити на вишивку позивних. Інколи креативність позивних наших хлопців навіть піднімає настрій. Але є й інша сторона цієї роботи… Морально найважче, коли вишиваєш позивні, а потім цих людей вже немає, – із сумом ділиться черкасець.

«Взимку довелося працювати при температурі 1-2 градуси»

Поступово матеріали, які мав Євген про запас, вичерпувалися, тоді чоловік зіткнувся з проблемами щодо закупівлі тканини, ниток та дублерину (прокладки з одностороннім клейовим нанесенням на тканинній основі. Його використовують як основу для шевронів, – ред.). Аби не завищувати ціни на свої вироби, черкасцю довелося шукати нових постачальників і заново налагоджувати логістику.

– Деякі постачальники, де ми замовляли матеріали, роботу зупинили. Деякі склади знищили чи окупували або просто порушилась логістика. Користуючись моментом, дехто з них підняв ціни в рази… Але є і такі, які намагалися стримувати ріст цін. Після звільнення Ірпеня вдалося знайти потрібну тканину на тамтешніх складах. Тканину у піксель закупляємо на Черкаському шовковому комбінаті. Проте дефіцит на матеріали кольору олива та хакі зберігається, адже мільйонне військо потрібно постійно одягати. Нитки в Україну постачають з Китаю та Туреччини, деякі відтінки і досі доводиться чекати по 2 місяці.

З жовтня 2022 року по всій території України почали планово та екстрено вимикати світло через ракетні атаки росіян на об’єкти енергетичної інфраструктури. Тоді Євгену Поклонному у пригоді став генератор, який батько придбав на своє виробництво ще у 2014 році, під час тодішніх відключень.

– Єдине, що довелося шукати – це новий акумулятор. Крім того, складність була у тому, що до генератора не можна було підключити опалення. Взимку довелося працювати при температурі 1-2 градуси тепла, але ми знали заради чого працюємо- військові чекали на свої замовлення, а ми на перемогу, – зазначає черкаський підприємець .

Зазвичай виробництво одного замовлення займає приблизно 4 дні, залежно від кількості та черги. За один день, залучивши усі машинки, на виробництві Євгена можна вишити більше 200 шевронів. Зараз запити до підприємця надходять не лише в межах Черкащини, але й з інших областей.

Одним з найпопулярніших на початку війни виявився шеврон з «русскім воєнним кораблем», який відправився за вказаним курсом. Євген розповів, що нашивки із кораблем замовляли не лише військові, а й цивільні, як для себе, так і на подарунки закордон.

– За роки роботи в цій сфері я познайомився з талановитими, креативними та творчими людьми. Саме завдяки їхній вірі в мене, я розвиваюся, виконуючи нові складні завдання, – додав підприємець.

Анастасія Бут

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Їхні дописи вподобав Дантес і прокоментувала Альона Альона. Як тріо з Черкащини відроджує народну пісню (ВІДЕО)

Оперативна інформація про Черкаси та область. Підписуйся на вайбер-канал “18000”

коментарі
Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *