На ютуб-каналі “18000” вийшло нове розслідування від нашої команди. Цього разу – про кредитну спілку “Гарантія”, від діяльності якої постраждали більше сотні шполян.
Далі – текстова версія нового розслідування від “18000”.
164 мільйони збитків
– Чим взагалі привабливі кредитні спілки? Спочатку вони пропонують класні відсоткові ставки. Вони зацікавлені, аби формувати свою ресурсну базу від людей. Мінус такої діяльності у тому, що люди не застраховані. Якщо ми кажемо про кредитні спілки, то такі вклади не гарантуються, – говорить фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький.
Саме за цими нині зачиненими дверима тривалий час працювала кредитна спілка “Гарантія”. Кабінет розташований в адміністративній будівлі колишньої районної державної адміністрації.
Головою правління цієї спілки протягом останнього часу була місцева жителька Оксана Коваленко. Вона очолювала виконавчий орган організації. Також діяла і спостережна рада, головою якої був Сергій Струк, політик та голова Звенигородської районної ради.
Крім того, працював у спілці власний аудитор та головний бухгалтер.
До 2022 року компанія регулярно проходила перевірку незалежним аудитором та отримувала позитивні висновки. Питань до законності її діяльності ні у кого не виникало.
– На що повинні звертати увагу вкладники? На мою думку, це найбільш важливе. Це те, а яка репутація у даної установи. Найважливіше – це репутація. І, на мою думку, це в тому числі сарафанне радіо. Тобто треба запитати у своїх знайомих, а де вони зберігають кошти, чи вони б звернулися до такої установи, – продовжує фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький.
Протягом багатьох років це сарафанне радіо працювало на користь спілки. Свої гроші сюди несли сотні шполян із розрахунком на стабільний дохід і примноження власних збережень.
– Спілка викликала довіру. Коли сидить аудитор, людина, яка веде перевірку. Тим більше перевірку проводив Нацбанк кожен рік. І ми це знали, що проводить Нацбанк, тому недовіри, в принципі, не могло бути, – розповідає Валентина Фартушна.
Вона – одна із багатьох вкладниць кредитної спілки “Гарантія”. А тепер – чисельних потенційних потерпілих від діяльності цієї небанківської фінансової установи та тих, хто нею керував. Вона приходить на зустріч з нами разом із ініціативною групою інших вкладників.
Кредитна спілка зупинила виплату за депозитами наприкінці минулого року.
– На сьогоднішній день до правоохоронних органів звернулось 160 заявників. Сума збитків ще встановлюється. Але вже можна говорити про суму понад 164 мільйони гривень, – зазначає прессекретарка обласної прокуратури Богдана Кулик.
Аудитор-завгосп та спостережна рада на чолі з політиком
В один момент все те, що багато років викликало у людей довіру, перетворилося у гарбуз, фікцію, масштаби якої вражають. Нині у справі вже є підозрювана – голова правління. Їй інкримінують шахрайство у особливо великих розмірах. Причетність інших осіб до злочину вивчають вже понад три місяці.
Відповідно до затвердженої аудиторським висновком фінансової звітності, офіційно станом на кінець 2021 року спілка “залучила” лише 1,2 млн гривень депозитів. У неї фактично не було власних активів, а сума виданих кредитів складала 1,5 млн гривень. Офіційно на папері “Гарантія” була збиткова.
За даними Національного банку, станом на кінець 2022 року компанія залучила лиш трохи більше 1 млн гривень депозитів та мала трохи більше мільйона гривень власних активів. Крім того, офіційно на папері вона була “збиткова”.
Також у відповіді на наш інформаційний запит в Національному банку повідомили, що попри переконання вкладників, жодних планових або позапланових перевірок спілки не проводили аж допоки вона не зупинила свою діяльність.
Втім люди довіряли “Гарантії” та її посадовим особам і несли в неї гроші, які не всі потрапляли до офіційної звітності. Лише продемонстровані нам договори кількох вкладників перевищують суми офіційних “депозитів” у рази.
Як так трапилося, намагаємося дізнатися у зовнішнього аудитора, який перевіряв звітність організації на її повноту та достовірність.
– Та ні, я коментарів не можу давати, вибачте. Період, коли ми перевіряли, був інший голова правління, було все все добре, а ситуація коли все змінилося ми не перевіряли, бо це було після нас, – зазначає аудитор компанії “Ніл”.
Та у компанії був і внутрішній аудитор, який також нібито мав здійснювати перевірку діяльності за своєю посадою і якому довіряли вкладники. Це Валерій Кожукало. Пробуємо з ним поспілкуватись за місцем колишньої роботи. Втім вдається це зробити лише телефоном.
– Я тільки на папері числився аудитором, я виконував зовсім іншу роботу. В основному це робота із тими людьми, які побрали кредит. А також інші технічні питання. Це не було світла, щоб воно було, щоб комп’ютер робив, щоб він це друкував. Де щось відіслати документацію, прийняти документацію. У діяльні спілки, воно мені не цікавило, і я туди не влазив, в мене не було доступу ні до комп’ютерів, ні до їхньої там діяльності, – каже аудитор КС “Гарантія” Валерій Кожукало.
За законодавством, внутрішній аудитор справді має перевіряти фінансову звітність спілки. Втім є також орган який контролює діяльність організації, говорить черкаська юристка з корпоративного права Лілія Гончарова.
– Спостережна рада по факту, вона діє в проміжках, коли не проводяться загальні збори. І її основними, ніби, повноваження, це, наприклад, вони затверджують положення про правління, вони по факту мають право контролювати голову правління, це як виконавчий орган, хоча він, ніби, підзвітний загальним зборам. Тобто спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в той період, коли не діють загальні збори, – пояснює юристка.
Голова спостережної ради “Гарантії” – Сергій Струк. Він також очолює і місцеву районну раду. Політик називає винною у всьому виключно голову правління і не вважає, що щось недогледів, маючи такий статус.
Сергій Струк
– Є тут три види ошуканих. Люди без розписок, люди з розписками і люди з договорами, які також являються фіктивними, тому що вона, я так очевидно вже зрозумів, використовувала своє службове становище, використовувала печатку і ставила цю печатку-підпис на фіктивних договорах, яких немає в кредитній спілці “Гарантія”. Я думаю, що у вас повинно було б більше бути запитань до внутрішнього аудитора, який постійно був на робочому місці, – каже Струк.
Якщо ми вже знаємо, що “Гарантія” залучала “неофіційні” депозити у довірливих людей, то чи могла і “видавала” такі ж кредити або інвестувати у щось? Нині головна фігурантка справи Оксана Коваленко не може відповісти на це питання не лише нам.
– Слідством з’ясовано, що голова кредитної спілки у день надходження перших заяв до правоохоронних органів, тобто 22 лютого 2023 року, покинула територію України, перетнувши кордон у Закарпатській області. За даними слідства, вона перетнула кордон потягом Мукачеве-Будапешт, – розповідає прессекретарка Черкаської обласної прокуратури Богдана Кулик.
Що говорять рідні голови правління?
– Мама в мене ніколи не була за кордоном. Вона настільки була патріотом своєї країни, і навіть коли почалося повномасштабне вторгнення, мене мама просто не хотіла нікуди виїжджати. Вона казала, що я буду в своїй країні, я буду працювати офіційно, сплачувати податки. Що їй спонукало до цього, я зовсім нічого не знаю, – говорить донька втікачки Наталя.
У неї ми намагаємося дізнатися бодай якісь деталі зникнення її матері та те, куди ж все таки могли подітися понад 160 мільйонів, інкримінованих збитків від імені її матері.
Спочатку вона відмовляється називати будь-які додаткові факти. Втім згодом все ж каже нам дещо цікаве.
– Мій дядя, Балоха Сергій Анатолійович, я знаю, що в нього є криптовалюти. Я знаю, шо він велику суму віддавав мамі і великі відсотки забирав. І коли мама дзвонить, каже, доця, мені потрібно там 10 тисяч доларів, ой гривень на завтра, бо терміново потрібно там закрити відсотки Балоха їде забирать, – каже Наталя.
Зі слів доньки Коваленко може здатися, що Балоха – один з імовірних кредиторів, який лиш мав особливий “пріоритетний” статус. Тобто борги якому поверталися до останнього. Втім потерпілі вкладники також згадують нам це прізвище. В іншому контексті.
– Я впевнена на 200%, що там замішана сім’я, там замішані брати. А взагалі голова спілки апелювала тим, що брати Балохи, які живуть в Черкасах, що вона віддала особисто мої гроші їм. А вони не повертають, – розповідає вкладниця Валентина Фартушна.
Валентина Фартушна
За словами вкладників, бізнес черкаських родичів Оксани Коваленко пов’язаний із роздрібною торгівлею пивом. Перевіряємо – і це справді так.
Ми кілька разів намагаємось сконтактувати із Сергієм Балохою та залишаємо власні контакти, але нам ніхто не телефонує.
Зрештою нам вдається знайти його номер. Телефонуємо вже самі, аби пролити світло на його фінансові відносини із сестрою, яку підозрюють у шахрайстві, та відповісти на підозри у власний бік.
– Вона не мені особисто давала, а іншій людині
– А кому вона давала?
– Ну давайте я цю людину запитаю, я дам ваш номер телефону він позвонить, а якщо не захоче то ні.
Продовжуємо розмову вже у месенджері. Втім вона не приносить бажаного результату.
– Артур, я говорив з ним. Він подумає.
– Так про кого мова? Ви можете назвати його ім’я?
– Юрій.
– А прізвище?
– Якщо він захоче спілкуватися, сам назве.
Прізвище загадкового Юрія, який нам потрібний, пробуємо знайти самотужки. І, схоже, нам вдається це доволі швидко.
Відповідно до відомостей реєстру прав на нерухоме майно, у 2019 році Сергій Балоха оформив іпотечний договір сумою у 5 мільйонів гривень. Поручителем у цій угоді став Юрій Кирилюк.
Він є співзасновником компанії, пов’язаної із торговою мережею, яку ми відвідували у пошуках самого Балохи. Знаходимо його номер у реєстрі, телефонуємо та перевіряємо.
– Я вас турбую з приводу діяльності кредитної спілки “Гарантія”.
– Та мені це не цікаво геть.
– Є інформація про те, що нібито пані, яка зараз перебуває у розшуку, вона кошти, які залучала у кредиторів, передавала Вам.
– Ну та шо?
– Ви підтверджуєте, що отримумавали кошти від пані Коваленко, у вас були там якісь фінансові операції?
– Були, тільки зовсім наоборот.
– Щоб ми не викривляли інформацію, нам же таке говорять. Знаєте, на заборі шось написано. Так ви можете щось прокоментувати, сказати що ні…
– Я не хочу.
Аналізуючи профілі у соціальних мережах, з’ясовуємо, що Юрій Кирилюк, з яким ми спілкувалися, є чоловіком сестри Сергія Балохи і, відповідно, Оксани Коваленко.
Ми знову і знову намагаємось сконтактувати із Балохою та Кирилюком, аби вони розповіли нам свою версію цієї історії. Втім перший заявляє, що йому це нецікаво і байдуже, про що думають інші люди, а другий – радить звертатися до шполянських правоохоронців.
Однак до ефективності та незаангажованості місцевих правоохоронців у цій історії також є питання. Про одне з таких звернень ще до зникнення головної фігурантки справи розповідає вкладниця.
– Я була у прокурора нашого. І я йому говорила, що я не одна, що там людей сидить по 20-30 чоловік. Тобто, що вже пахне великими неприємностями. І він це теж знав. Але такого, як посовітувати, що напиши заяву, тобто мене просили це все зробити мирним шляхом. Я була згідна, мирним то мирним, – зазначає Валентина Фартушна.
На жаль, рецепт примирення від прокурора не спрацював. Зараз віднайти саму Коваленко і те або тих, у кого вона вкладала або кому передавала кошти – єдиний шанс вкладників повернути бодай щось із своїх збережень. Все таки гроші завжди залишають сліди. Як і бездіяльність тих, хто мав би попереджувати подібні ситуації.
Наразі чиновники працюють, аби мінімізувати ризики повторення подібних ситуацій у майбутньом.
– Вже близько року у національному банку є дискусія аби створити для кредитних спілок або доєднати їх до фонду гарантування вкладу діючого або створити іншу сходу структуру, щоб людям потім гарантувати якісь виплати, – говорить фінансово-економічний оглядач Богдан Слуцький.
Артур Чемирис
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
Перевірена оперативна інформація про ситуацію в Черкасах та Україні. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”