Кілька місяців тому маленька черкащанка знепритомніла по дорозі із аеропорту додому. Її із золотоніської лікарні транспортували в Черкаську міську дитячу. Мала була в комі, самостійно не дихала. Працювало лише серце. Ніхто не вірив, що її вдасться врятувати. На щастя, напередодні медзаклад отримав сучасний апарат штучної вентиляції легень. Дівчинка стала першою, кому він врятував життя.
Вже за тиждень вона почала дихати самостійно. На реабілітацію знадобився ще місяць.
– Я дізналася про цю дитину, коли потрапила в реанімацію зі своєю донькою, – розповідає заступниця міського голови Людмила Бордунос. – Дівчинка була підключена до апарату, тоді я й побачила його в роботі. Усвідомила: дороги й тротуари дуже важливі для міста. Але коли не буде чим рятувати життя дітей та дорослих, коли не буде кому ходити та їздити цими дорогами, то вони не матимуть ніякого сенсу.
Старе обладнання як «квиток в один кінець»
Перший життєво необхідний апарат заклад придбав близько 6 років тому. На початку цього року за кошти Громадського бюджету лікарня отримала ще один. Нині тут репрезентували вже третій. Гроші на цього виділили завдяки наполегливості фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Черкаській міській раді.
– Іноді навіть чиновники до кінця не розуміють, навіщо така апаратура дитячій лікарні. Натомість у табелі оснащеності, затвердженому МОЗом, зазначено, що кожне робоче місце має бути забезпечене апаратом штучної вентиляції легень, – говорить головний лікар Черкаської дитячої лікарні Володимир Борисенко.
У відділенні анестезіології та інтенсивної терапії дитячої міської лікарні – 6 ліжок. Тож потрібні ще три апарати. Без них вмиратимуть діти із патологією органів дихання, чи у інших станах, які призводять до недостатньої насиченості киснем легень.
Раніше у лікарні користувалися старовинними приладами, які не те що не підтримували, а й навіть могли призвести до погіршення стану дитини.
Завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Іван Якунін розповідає, що вищезгадану дівчинку із Золотоноші привезли вже із травмованими легенями, саме через використання такого апарату.
– Він не здатен адаптуватися до конкретного пацієнта, працює, як насос, – говорить Іван Якунін. – І з кожним вдихом пошкоджує орган. 10-15 років тому побутувала думка, що дитина, яка переведена на апарат ШВЛ, отримала фактично «квиток в один кінець». Зараз ми розвінчали цей міф. Адже штучна вентиляція легень проводиться апаратом нового класу, з інтелектуальним управлінням. Він враховує спроможність дитини дихати самостійно, аналізує низку фізіологічних особливостей тощо.
Лікарі називають це виходом на якісно новий рівень лікування дітей із тяжкими ушкодженнями органів дихання. Та, додають, навіть трьома апаратами неможливо обійтися. Адже не все залежить від лікаря та його навиків.
У медзакладі кажуть, у грудні-лютому, на які припадає пік захворюваності на гострі респіраторні хвороби, у відділенні немає з чим працювати. Такі апарати потрібно час від часу обробляти, вони повинні відстоюватися. Тому лікарня потребує їх більше від норми.
Та окрім апарату штучної вентиляції легень, вже незабаром, відділення отримає аналізатор газів крові.
– Один із молодих анестезіологів, коли повернувся із курсів сказав: «Якщо у нас немає аналізатора газів крові, то у нас немає відділення анестезіології та інтенсивної терапії», – розповідає заступниця головного лікаря Людмила Аврааменко. – Ці аналізатори потрібні, аби оцінити стан пацієнта, обрати правильну тактику лікування та отримати позитивний результат після наших серйозних втручань. Ми хочемо, щоб наші маленькі пацієнти виходили від нас здоровими.
“Ніяких вікон – поки лікарні не отримують необхідне обладнання”
Лікарні вже 40 років. Як стаціонарна лабораторія, так і цілодобова в реанімаційному відділенні, раніше працювали із технікою, якій по 30-40 років. Нині цю проблему почали частково вирішувати.
– Я отримала довжелезний список потреб цієї лікарні. Медики визначити першочерговість придбання необхідних апаратів на майже два мільйони гривень. Поки у списку ще близько 10 найменувань. І все це обладнання допомагає оперативно рятувати маленькі життя. Через півроку – перерозподіл бюджетних коштів. Буду ініціювати придбання ще частини необхідного, – говорить заступниця міського голови Людмила Бордунос.
За словами завідувачки клініко-діагностичної лабораторії Євгенії Корні, нині фахівці працюють на новому автоматичному аналізаторі, якому на загальний аналіз крові вистачає дві хвилини.
– Для аналізу потрібно лише 0,2 мл крові. Ми одночасно закладаємо 60 проб, аналізи маємо за дві години. Він дає абсолютні та відносні цифри, гістограми, за якими лікар може визначити патологію, – розповідає завідувачка.
Також нині лікарня має італійський біохімічний аналізатор. Це відкрита система з холодильним відділом, що дозволяє використовувати різні типи реактивів. За годину він обробляє 60 проб сироватки.
– Що важливо для дитинства – це зменшення об’єму сироватки до 0,5 мл необхідних для аналізу. Для цього мені треба 2,5-3 куб. мл крові, коли до цього забирали 5-7, – пояснює Євгенія Корня.
Покращення технічного оснащення відчувають на собі і маленькі пацієнти лікарні. Черкащанка Жанна – молода мамочка, останні кілька місяців, з моменту народження своєї донечки, – вони живуть у лікарнях. Дівчинка народилася з патологією дихальних шляхів. Сьогодні вони – у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії.
Ми лікувалися педіатричному відділенні київського Охматдиту, – розповідає жінка. – Зараз перевели у Черкаси. Отримуємо лікування у повному обсязі. Сподіваємося на одужання.
Мама зауважує, в міській лікарні ні техніка, ні персонал, ані ремонт не поступаються столичній клініці.
Депутат-самопомочівець Олексій Романов був одним із ініціаторів виділення міських коштів на придбання цього обладнання.
– Для кожної нормальної людини найціннішим скарбом є діти. Коли вони хворіють, батьки відчувають справжні страждання, – говорить депутат. – Зараз у місті складна політична ситуація. У Черкасах відсутня стратегія розвитку міста і ми постійно бачимо перекоси реалізації місцевого бюджету. У нас наразі активно роблять тротуари, дороги. Вони, звичайно, потрібні. Але коли керівники дитячого медзакладу розповіли, скільки реанімаційного обладнання їм бракує для порятунку маленьких життів – я вжахнувся. Невже нам тротуари важливіші за наших дітей?
За словами Романова, його фракція і надалі ініціюватиме спрямування коштів на потреби дитячих закладів охорони здоров’я.
– Діти не мають страждати через політичні кровотечі. Ми не будемо просити коштів на вікна, двері, поки кожна лікарня не буде забезпечена необхідним обладнанням, – додає самопомочівець.
Людмила Бордунос розповіла, як, чиновники мерії ставили під питання доцільність функціонування міської дитячої лікарні.
– Говорили: «Навіщо потрібна дитяча лікарня, якщо є обласна»? – ділиться заступниця мера. – Тим часом, обласна лікарня перенаправляє на міську більшість дітей, які потрапляють туди. В обласній переважно хірургічний профіль. Міська ж має педіатричне відділення, приймає немовлят з гострими захворюваннями, цілодобово працює із пацієнтами швидкої. Вона не взаємозамінна з обласною. Тож маємо не закривати медзаклади, а ставити на ноги всі лікарні. Обладнувати їх та підтримувати. Здорові діти – здорова нація.
