Перепони та “ін’єкції” нечистот. Чому зеленіє Дніпро та що з цим робити?

“Людський організм має кровоносну систему. По судинах постійно з певною швидкістю, залежно від ритму людини, курсує кров. А тепер уявіть, що в них встановили близько десятка перепон. Що буде з організмом? Його стан погіршиться. А якщо в ці судини ще робити ін’єкції нечистот?”

Так пояснює на прикладі людського організму причини та наслідки забруднення “кровоносної системи планети” – водних ресурсів в.о. начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу (Черкаська та Полтавська області) Сергій Поліщук.

Нині нагальною проблемою для України є стан Дніпра, що протікає через 8 областей. Лише на території Черкащини до поверхневих вод минулоріч скинули 7,1 мільйона метрів кубічних забруднених або ж недоочищених стоків. За період з січня по липень 2019 року на Кременчуцькому водосховищі відібрано 33 проби води. Виявлено сім випадків перевищення допустимого рівня біохімічного та хімічного споживання кисню, вмісту азоту амонійного, заліза, фосфатів тощо.

Щоліта водна артерія України “цвіте”. Йдеться про спалах  розвитку фітоплактону. “18000” розбиралися у причинах, небезпеках та шляхах вирішення цього надактуального екологічного питання.

Що таке фітопланктон та чим він небезпечний?

Дніпро зеленіє через спалах розвитку фітопланктону. Так називають дрібні рослинні організми, які живуть у товщі води. 

– Спалах їхнього розвитку зазвичай пов’язаний зі створенням сприятливих для цього умов. А це тепла вода і достатня кількість поживних речовин, – говорить завідувач кафедри біології, екології та агротехнологій ЧНУ Олександр Спрягайло. – Внаслідок створення каскаду водосховищ на Дніпрі швидкість течії сповільнилася. На значних площах глибина водосховищ дуже мала. Це сприяє швидкому й тривалому розігріванню води. Глобальні зміни клімату також підсилюють цей ефект.

Крім цього, у Дніпро постійно потрапляє величезна кількість поживних елементів, зокрема, азоту і фосфору. 

Ціанобактерії, які є у складі фітопланктону, здатні швидко розмножуватися і накопичувати величезні запаси біомаси. Вони виділяють кисень, але тривалість життя таких організмів дуже незначна. Коли вони відмирають, то рештки поглинають чимало кисню під час перегнивання. 

– Це призводить до задухи водних мешканців. Крім цього, спостерігаються серйозні зміни у видовому складі рослинного різноманіття екосистем: у нових умовах зникають одні види і з’являються інші, не характерні раніше для Дніпра, – зауважує еколог Олександр Спрягайло.

Також цвітіння водойм призводить до значних економічних збитків, оскільки ускладнює очищення води, перешкоджає рекреації і туризму, погіршує загальний стан навколишнього середовища та впливає на здоров’я людей.

– Деякі різновиди ціанобактерій здатні продукувати ціанотоксини, які можуть викликати ушкодження печінки, шлунково-кишкові розлади, лихоманку, подразнення шкіри, очей, горла, дихальних шляхів, алергічні реакції тощо. Є дані про загибель домашніх тварин і навіть людей у випадку проковтування води з високою концентрацією ціанотоксинів, – розповідає фахівець.

Чому “зеленіє”? 

Фахівці називають 4 основні причини так званого “цвітіння” Дніпра: зарегульованість стоку каскадом водосховищ, зниження самоочисної здатності річок, недотримання прибережних захисних смуг, скиди забруднених чи недоочищених стоків.

Зарегульованість. Йдеться про каскад гідроелектростанцій. Лише на Черкащині їх аж 9. Саме вони зарегульовують річку. Що це означає? Відбувається перерозподіл стоку відповідно до вимог споживання, який відображається у збільшенні чи зменшенні течії.

– Функція електростанції – виробництво енергії та отримання прибутку. Та коли ми порівняємо соціальний, економічний та екологічний ефекти від цієї діяльності, то як еколог заявляю, що той економічний ефект не перекриє масштаби екологічних наслідків, – говорить Сергій Поліщук.

Пояснює: коли вода тече у природньому темпі, то відбувається активний процес самовідновлення. ГЕСи ж негативно впливають на рух і швидкість течії річки. Ще це призводить до підвищення температури води та відповідно створення комфортних умов для “цвітіння”. 

Скиди забруднених вод – ще одна біда водойм. У 2018-му році 5 черкаських підприємств увійшло до “ТОП-100 найбільших забруднювачів вод за 2018 рік”. Вони скидають у природні водні об’єкти стічні води без очистки або після очисних споруд, якість яких не відповідає нормам. КП “Уманьводоканал” посіло 34-ту сходинку, черкаське КП “ЧЕЛУАШ”  – 47-ме місце, смілянське КП “ВодГео” – 64-те, золотоніське КП “Міський водоканал” – 80-те, ватутінське КВП “Водоканал” – 90-те.

Лише на території Черкаської області минулоріч до поверхневих вод потрапило понад 7 мільйонів метрів кубічних забруднених та недоочищених вод, 1,5 млн із них – від КП ЧЕЛУАШ. 

За словами начальниці управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА Олени Звягінцевої, такий об’єм нечистот потрапляє у річки з 13 підприємств області, на балансі яких є очисні споруди.

– Ці очисні проектувалися ще в радянські часи. Нині населення використовує широкий асортимент пральних та мийних засобів, різного хімічного складу. І потужностей та можливостей застарілих очисних споруд бракує для ефективної фільтрації стоків, – пояснює Олена Звягінцева. – Як наслідок, у Дніпро потрапляють недоочищені або взагалі неочищені води. 

За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології, цьогоріч у воді фіксували перевищення гранично допустимих концентрацій хрому шестивалентного (5 ГДК), фенолів (4 ГДК), азоту нітритного (1,4 ГДК), важких металів (міді (3,4 ГДК), цинку (1,8 ГДК), марганцю (16,3  ГДК).

Рівень самоочисної здатності Дніпра страждає через його зарегульованість та перевантаження забрудненими речовинами. Водойма не встигає звільнятися від забруднень, які в неї потрапляють, і відновлювати свої природні властивості. Нині в Дніпрі, як і його притоках, екологи констатують зниження цієї здатності. 

Прибережні захисні смуги Дніпра використовують із порушеннями. На відстані ста метрів від річки не можна будуватися. Та сьогодні в управлінні екології фіксують недотримання встановлених Водним кодексом України нормативів. 

– Ще 20 років тому ми могли спостерігати ці зони недоторканними. Зараз вже на них з’являються забудови. І в цих випадках йдеться про порушення використання земель у межах природоохоронних зон і прибережних захисних смуг, – говорить Олена Звягінцева.

Як вирішують проблему?

В Україні ще у 2012-му році була ухвалена Програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро. Згідно з документом, який за 7 років не зазнавав жодних змін, орієнтовний обсяг фінансування складав 46,47 мільярдів гривень. З них на екологічне оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води – 6, 086 млрд гривень. У Регіональному офісі водних ресурсів кажуть: жодної копійки на оздоровлення Дніпра по цій програмі не отримували. 

Тому, по-перше, частково вирішити проблеми Дніпра та інших річок регіону намагаються і на місцевому рівні. У 2016-му році була затверджена Програма охорони навколишнього природного середовища до 2020-го. У ній передбачено 12 заходів з реконструкції та будівництва каналізаційних  мереж та очисних споруд. Поки вдалося виконати лише три: йдеться про реконструкцію каналізацій у смт Катеринополі, Кам’янці та центральній райлікарні Шполи. 

Черкаські очисні споруди

– Аби виконати заплановані заходи по очисних, потрібно близько 187 мільйонів гривень. Це значна сума. Ці заходи є в пріоритетах. Але треба розуміти, що до їхнього виконання мають залучатися органи місцевого самоврядування, на балансі яких вони перебувають, – говорить Олена Звягінцева.

По-друге, за Програмою розвитку рибного господарства водойм Черкаської області на 2014-2020 роки було випущено у Дніпро понад 74,1 тонни рослиноїдних риб.

По-третє, Держекоінспекція постійно контролює підприємства, які мають на балансі очисні. Лише протягом ІІ півріччя 2018 та І півріччя 2019 років на об’єктах державного нагляду проведено 125 ресурсних перевірок (поверхневі води – 28, підземні – 97). За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 106 протоколів про адміністративні правопорушення. Штрафні санкції накладено на 105 порушників на загальну суму майже 19 тисяч гривень, стягнуто – близько 14.

До правоохоронних органів за ознаками кримінальних правопорушень скеровано 3 матеріали. Відкрито одне кримінальне провадження.

Загальна сума розрахованих збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, складає 1,66 млн гривень. З метою відшкодування збитків пред’явлено 25 претензій та позовів на аналогічну суму. Стягнуто майже 240 тисяч.

Сергій Поліщук розповідає, інспекція має безпрецедентне рішення щодо обмеження скиду забруднених стічних вод до річок Суха Згар КП «Золотоніський міськводоканал» та річки Тясмин КП «Вод Гео» м. Сміла. 

Золотоніські очисні споруди

– Це спонукало комунальні служби області до вирішення питання прийняття у каналізаційну мережу від підприємств-абонентів більш очищених стічних вод за рахунок будівництва локальних очисних споруд на місцях, – додає Сергій Поліщук.

Неодноразово фіксувала інспекція і факти скиду неочищених вод у Дніпро комунальним підприємством ЧЕЛУАШ. На його балансі обліковується 14 ливневих випусків. Розмір шкоди сягав понад півмільйона гривень. Це змусило підприємства розпочати комплексну боротьбу з незаконними врізками у системи. Крім того підприємство розпочало процес будівництва локальних очисних споруд на цих ливневих системах. 

Сміла

Що ПОТРІБНО зробити ще?

Насамперед сформувати екосвідомість та екокультуру в громадянина, чиновника, представника бізнесу.  

– За все рано чи пізно доведеться заплатити. Усе, що ми зараз використовуємо, взяте в борг у майбутнього. І ці “позики” випереджають темпи відновлення природних ресурсів, – зауважує Сергій Поліщук. – Тому потрібно залучати кошти в екологізацію підприємств, інвестувати в масштабні екопроекти задля “лікування” водойм.

Внести зміни до Програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро: адаптація до змін у законодавстві та перегляд заходів з огляду на зміну стану водойм. Належне фінансування.

Заборона засобів на основі фосфатів. Також потрібні зміни до законодавства про заборону використання мийних засобів на основі фосфатів, які є причиною цвітіння води. 

Припинення чи обмеження промислового лову риби в річках на кілька років. За словами екологів, альтернатива для цієї діяльності – ставки. У той же час створювати умови для самоочищення шляхом зариблення.

Відрегулювати діяльність гідроелектростанцій таким чином, аби забезпечити нормальну течію.

– Це має бути комплекс заходів, які включають зменшення трофності Дніпра: відмову від використання фосфорвмісних миючих засобів, контрольоване використання добрив, виконання вимог законодавства про відстані сільськогосподарських угідь до берегів річок, збільшення проточності Дніпра, – констатує Олександр Спрягайло.

Додає, що для реалізації останнього все частіше лунають думки фахівців про неминучість перспективного спускання водосховищ і відновлення природного стану річки і її приток,

В екоінспекції ж наголошують, головне завдання – “спровокувати” позитивні тенденції. 

– Щоб вода, повітря ставали чистішими, риби – більшало, ліс – густішав, земля – не так виснажувалася, а відходів небезпечних – ставало менше, – говорить Сергій Поліщук. – На це треба не один рік. Є така мудрість: “Скільки часу людина хворіє, стільки їй треба, щоб вилікуватися”. Тому не можна впливати на природу десятиріччями, а хотіти змін за півроку.

Світлана Спасібіна