Перша експортна поставка компанії “Оріон Гласс” відбулася у 2004 році в Казахстан. Тоді підприємство із Черкащини вперше експортувало за кордон вітрове скло на автомобіль КамАЗ. Нині завод експортує свої товари у шість країн: Грузію, Польщу, Білорусь, Італію, Словаччину та Німеччину.
Про перші експортні кроки, переорієнтацію на експорт та правила роботи на іноземному ринку кореспонденту “18000” розповів комерційний директор “Оріон Гласс” Сергій Рудненко.
Від радянського заводу до іноземних клієнтів
ВАТ “Оріон” бере свій початок із далеких із 1980-х років. Саме тоді за рішенням радянської влади збудували державну базу з ремонту та зберігання обчислювальної техніки. На заводі працювали більше 1500 людей, а робота відбувалася у три зміни.
У 1991 році було ухвалено рішення про переорієнтацію заводу. Він почав виготовляти скло для вітчизняних вантажівок: ЛуАЗ, КрАЗ, КАМАЗ.
Рівно через десять років власник підприємства змінився. Разом із ним на заводі з’явилося нове більш сучасне обладнання, відбулася модернізація наявного, а також з’явився новий бренд – “Оріон Гласс”.
Нині підприємство випускає не лише автомобільне скло, а й скляні меблі та склопакети. Частину продукції завод реалізує за кордон під власним брендом – “Orion Glass”.
П’ять правил роботи підприємства із закордонними партнерами
Сергій Рудненко
За словами Сергія Рудненка, нових партнерів підприємство шукає на міжнародних виставках.
– Спочатку нас, що є типовим для українських виробників, на іноземному ринку сприймали насторожено, ставилися прискіпливо. Зараз нас уже вважають своїми партнерами. Наші головні переваги на іноземному ринку – доступна ціна і широкий асортимент. Репутацію на європейському ринку постійно необхідно підтверджувати злагодженою роботою, відповідною якістю та виключенням збою поставок замовленої продукції, – говорить комерційний директор підприємства.
Аби вийти на іноземні ринки, “Оріон Гласс” адаптувало умови роботи до європейських: для цього отримати сертфікати якості, купили європейське сучасне обладнання та почали поставляти в Україну європейську сировину. Також спеціалісти підприємства проходили стажування підвищення кваліфікації до європейського рівня.
Сьогодні шполянське скло можна побачити у вантажівках Daf LF45/55, Daf Trailer XF105, Scania 5-Series, Volvo FH12-16, а також в автобусах Van Hool T 924/927 Altano, Setra 515-519, Setra 531 DT, Mercedes Tourismo, ZAZ A10C «I-VAN», MAZ 203-206 та інших.
Сергій Рудненко називає п’ять правил роботи підприємства із закордонними партнерами:
– постійно вдосконалювати якість своєї продукції;
– регулярно підвищувати знання та кваліфікацію;
– використовувати суто якісну сировину;
– отримати європейські сертифікати на свою продукцію;
– працювати максимально злагоджено.
Експорт України в цифрах
З 2013 по 2019 рік експорт українських товарів до Російської Федерації зменшився на 78% та зріс на 24% до країн Європейського Союзу. Зокрема, на такі показники вплинула Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Про це днями заявив радник керівника Офісу Президента Тимофій Милованов.
За його словами, на сьогодні Євросоюз є найбільшим торговим партнером України з часткою близько 40%. Також швидкими темпами зростає частка азіатського ринку, особливо Китаю, і станом на 2019 рік вона становить 33%. Частка Росії становить лише 6% з 23%, що була раніше.
Інфографіка Представника ЄС в Україні
Хочете почати експортувати? Ось кілька корисних програм
– EU4Business (“ЄС для бізнесу”), в межах якої в 15 областях України працюють центри підтримки малого та середнього бізнесу. Ця програма може стати корисною для підприємців різних галузей. Причому йдеться не лише про консультації, але й фінансову підтримку для тих, хто зважився на експорт товарів. Детальна інформація про доступ до ринків, фінансових ресурсів, реєстрацію бізнесу та інші питання — на сторінці програми.
– COSME (“Конкурентоспроможність МСП”). Програма має на меті полегшити вихід малого та середнього бізнесу на зовнішній ринок. Зокрема, завдяки її проектам можна отримати консультації, практичні знання про європейський ринок та законодавство ЄС, дізнатися про тендери або ж знайти міжнародних бізнес-партнерів. В межах COSME важливим є і доступ до Європейської мережі підприємців (Enterprise Europe Network), що сприяє торговельним та інвестиційним можливостям українських МСП. У цьому підприємцям може допомогти і Торгово-промислова палата України, яка є учасником консорціуму «EEN-Україна». Слідкувати за новинами та подіями консорціуму можна за посиланням.
– Горизонт-2020 «Індустріальне лідерство» (Horizon 2020), зокрема для компаній і певних видів організацій, які займаються дослідженнями та інноваціями. Актуальні можливості у цьому напрямку можна відслідковувати на сторінці оновлень.
