Поради для виборців на парламентські вибори. Що варто і не варто робити на виборчій дільниці?

Парламентські вибори в Україні відбуваються за змішаною виборчою системою. Половина нового парламенту буде обрана за списками партій, а інша половина – в одномандатних виборчих округах. Варто зазначити, що у зв’язку з тим, що частина виборчих округів перебуває на непідконтрольній Україні території, то одномандатних виборчих округів у нас зараз 199. Таким чином, максимальний склад Верховної Ради нового скликання замість 450 буде 424 народних депутати.

21 липня кожен виборець отримає два бюлетені: блакитно-сірий для голосування за політичну партію та пісочного кольору для голосування за кандидата-мажоритарника. Виключення становлять лише виборці, які голосують за кордоном, а також ті, хто пройшов процедуру зміни місця голосування й голосуватимуть за межами свого виборчого округу. Останніх, за словами голови Центральної виборчої комісії Тетяни Сліпачук, 76% від майже 281 тисячі людей, які змінили місце голосування.

Тож що відповідальному виборцю можна та не можна робити на виборчій дільниці й на що звернути особливу увагу? На ці питання на своєму сайті відповіла ГМ “Опора”.

Алгоритм дій на день голосування:

1. З 8:00 до 20:00 з паспортом громадянина України прийти на виборчу дільницю та проголосувати.

2. Мотивувати рідних та друзів сходити проголосувати за вподобаного ними кандидата.

3. Якщо відбувається порушення – не боятися дзвонити 102 та писати заяву в довільній описовій формі, або хоча б повідомляти про порушення спостерігачам ОПОРИ. Усі контакти представників у регіонах є за посиланням – необхідно лише обрати потрібну область у випадаючому меню.

Які документи треба мати з собою?

Виборець повинен мати з собою один єдиний документ – паспорт громадянина України у вигляді книжечки або ID-картки. Виняток становлять військові строкової служби та особи, які тільки почали процедуру набуття громадянства, бо вони можуть пред’явити військовий квиток та відповідне посвідчення. Зазначене не стосується військовослужбовців контрактників, які мають голосувати за паспортом.

Варто зазначити, що пропущений строк на вклеювання фото у паспорті-книжечці, або відсутність витягу-додатку до ID-картки не є підставою для того, аби виборцю не видали бюлетень.

Також немає потреби приносити запрошення на вибори, яке попередньо виборець знайшов у своїй поштовій скриньці. Якщо ж виборець пройшов процедуру тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси та є в списку виборців на обраній дільниці, то він не має надавати довідку про цю зміну.

Але, звісно, людський фактор також має вплив і деякі члени комісії можуть бути недостатньо обізнані в таких деталях. Тому, якщо маєте витяг-додаток до ID-картки та довідку про зміну місця голосування – можете взяти їх з собою. Хоча це і не є вимогою!

А чи можна в день голосування потрапити до списку виборців? Так, але тільки за рішенням суду. Деталі – тут.

Як заповнювати бюлетень?

Виборець пред’являє паспорт, розписується у списку виборців та контрольному талоні кожного з двох бюлетенів, отримує два бюлетені (блакитно-сірого кольору зі списком партій та пісочного з переліком кандидатів-мажоритарників).

Виборець, який змінив місце голосування без зміни виборчої адреси має право на отримання лише бюлетеня зі списком партій.

Поки будете розписуватись за отримання бюлетеня у списку виборців, заразом можете глянути, чи інші члени вашої родини вже проголосували. Особливо, якщо ви знаєте, що ваші родичі ще не голосували, а якийсь підпис навпроти їхнього прізвища вже стоїть. У разі такої ситуації треба одразу звернутися до спостерігачів та написати заяву до поліції.

Заповнювати бюлетень треба самостійно й лише в кабіні для таємного голосування. У квадраті навпроти прізвища вподобаних партії та кандидата треба зробити позначку «плюс» («+»), або іншу, що засвідчує ваш вибір. Проголосувати можна лише за одну партію на блакитно-сірому бюлетені та за одного кандидата на бюлетені пісочного кольору відповідно. Після цього необхідно опустити обидва бюлетені до скриньки, не демонструючи своє волевиявлення нікому довкола.

Варто зазначити, що виборець має право на помилку. Якщо ви припустились помилки в бюлетені, то можна невідкладно звернутись до того члена комісії, який видав вам бюлетень, та повідомити про цю ситуацію. Новий бюлетень можна отримати лише в обмін на зіпсований. Ну і зловживати такою процедурою не варто, бо вдатися до неї можна лише один раз.

Що НЕ ТРЕБА робити на виборчій дільниці?

1. Здійснювати незаконну агітацію за чи проти певного кандидата.

2. Отримувати гроші за здійснення агітації.

3. Перешкоджати голосуванню інших виборців.

4. Отримувати виборчий бюлетень без паспорта.

5. Отримувати виборчий бюлетень замість іншого виборця.

6. Демонструвати заповнений бюлетень комусь перед вкиданням у виборчу скриньку.

7. Виносити бюлетень за межі виборчої дільниці.

8. Давати згоду та брати винагороду за голосування за чи проти певного кандидата.

І якщо за порушення перших двох пунктів доведеться сплатити тільки штраф, то за решту передбачена кримінальна відповідальність із конкретними тюремними строками. Давайте розбиратись детальніше.

За що можуть оштрафувати?

Після 24:00 п’ятниці (19 липня) карета, звісно, не перетвориться на гарбуз, але настане «день тиші». А це означає, що з вулиць, ЗМІ, соціальних мереж та будь-яких інших місць має зникнути політична реклама. Причому це стосується як агітації за якогось кандидата, так і агітації проти якогось кандидата. Практика «дня тиші» є нетиповою для багатьох демократичних країн, але в нашому законодавстві вона закріплена нормою. Крім того, отримання коштів за здійснення агітації також тягне за собою штрафи. Іншими словами, агітатори можуть працювати лише на волонтерських засадах.

Чинне українське виборче законодавство передбачає адміністративну відповідальність виборця за здійснення агітації в «день тиші». Тож не варто з початку доби суботи до кінця дня голосування висловлювати агітаційні заклики за чи проти когось із кандидатів чи вчиняти дії, що можуть бути розцінені як агітація (роздача друкованої інформації, сувенірів, товарів чи послуг). Адже для такого виборця передбачена адміністративна відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу від 510 грн до 850 грн.

Що ж стосується «оплати праці» агітаторів, то за порушення встановленого законодавством порядку надання фінансової підтримки для здійснення передвиборної агітації передбачений штраф від 1 190 грн до 1700 грн.

За що можна потрапити за ґрати?

Плануєте сховати паспорт своєї бабусі, щоб вона не пішла голосувати за того, хто вам не подобається? Але за перешкоджання реалізації виборчого права іншого виборця, члена комісії, суб’єкта виборчого процесу, поєднані з обманом або примушуванням, передбачено обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк.

Також не варто планувати жодних розваг із бюлетенем. Наприклад, отримання виборчого бюлетеня без пред’явлення паспорта або за себе і свого друга, або якщо вас немає у списку виборців, або викрадення чи приховування виборчого бюлетеня. За кожен із цих пунктів можна отримати штраф від 1 700 грн  до 5 100 грн або виправні роботи строком до 2 років, чи навіть обмеження волі строком до 3 років.

Закон України «Про вибори народних депутатів» на відміну від президентського не містить прямої заборони фотографувати або знімати відео з бюлетенем, перебуваючи у кабінці. Але всі ми розуміємо, що саме таким способом відбувається контроль за голосуванням виборців, які продали свій голос, або на яких здійснюють тиск, наприклад, керівники підприємств. Тож такого роду безневинна фіксація а-ля «селфі з бюлетенем у кабінці» може бути розцінена як участь у підкупі виборців. Пам’ятайте, що підкуп це не лише етап передачі грошей в обмін на фотопідтвердження правильно відданого голосу. Голос відповідно до законодавства вважається купленим з моменту, коли виборець прийняв пропозицію про продаж. Згода продати свій голос, отримання обіцянки про винагороду або безпосереднє одержання виборцем цієї винагороди за голосування за чи проти окремого кандидата карається штрафом від 1 700 грн до 5 100 грн або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі строком до 2 років.