Як визначити рівень якості життя в місті? Перші критерії, які спадають на думку: середня заробітна плата, рівень безробіття, стабільності та безпеки громадян.
Однак важливим показником також є і наявність у місті вільних просторів або умовних «третіх місць». Треті місця (адже перше – дім, друге – робота) – це креативні простори, які виходять за межі звичних нам закладів, де можна лише посидіти та випити кави. Такі ініціативи вже давно проникли у всі шпарини міського життя.
Хороший громадський простір – той, що спонукає незнайомих людей створювати та розвивати спільну справу, підтримуючи необхідні умови для живого, активного ком’юніті. Одним із високоякісних прикладів цього визначення є відкрита майстерня «PreLab.Che» у Черкасах.
Початок
– Я думав про майстерню для себе, вдома було купа інструменту, але не було місця, де можна було б нормально використовувати їх. Якось побачив ролик на «Громадське Черкаси» про майстерню Ліди Криштоп, яка відкрилась, вирішив написати, адже подумав, що вона в неї вже, – розповідає Макс Скорик, співзасновник проєкту «PreLab.Che», інженер. – Вже тоді знав про те, що інструменту, який мала Ліда, було недостатньо для реалізації її задумки про пластик (раніше у «ПреЛаб» займалися переробкою пластику – авт). Але, як виявилося, майстерні в Ліди ще не було, тож довелося створювати все з нуля.
Тож Макс, разом із іншими співзасновниками – Лідою Криштоп, Віталієм Пітвало та Русланом Манжулою, розпочали будувати власний простір з однієї лише потреби: мати обладнане місце для експериментів. Та, якщо кілька років тому серед громадськості майстерня асоціювалася винятково з пластиком, то нині спеціалізація платформи стала значно ширшою:
– Ми ніколи не змінювали ідею – це завжди була й буде доступна для всіх охочих лаборатораторія. Тобто аматору, який вміє хоч трохи користуватися інструментом, але не вистачає робочого місця, нульовій «я хочу освоїти якийсь інструмент» людині чи тому, хто бажає створити щось нове з нічого, – всім можна долучитися до майстерні та спробувати відкрити для себе дещо особливе.
За майже 5 років існування «ПреЛаб» встигла змінити локацію та залучити десятки нових ентузіастів. Проте команда майстерні завжди прагне розширити коло своїх лаборантів, адже цінність будь-якої спільноти в живій міграції, коли різні люди контактують між собою, мотивують одне одного та об’єднуються для реалізації своїх задумів. Зараз із новоприбулих беруть невелику суму, яка йде на оренду. Цього року це коштує 50 грн за годину.
Нині в ком’юніті близько 10 постійно активних членів, четверо з яких приймають рішення про подальші плани та розвиток. А всі, хто хоче, щоб майстерня жила, – просто донатять на оренду та комунальні послуги, які потрібно сплачувати. Таке варіювання кількості зацікавлених осіб, певно, одна з найважливіших причин потрібності подібного «третього місця» для суспільства.
До речі, одним із важливих чинників розвитку майстерні є постійне оновлення інвентарю: здебільшого інструмент належить комусь із членів «ПреЛаб», однак є випадки, коли певний прилад від недотичних до майстерні людей зберігається в ній через банальну непотрібність власникові. Здебільшого люди купують той чи той інструмент ситуативно й потім користуються ним максимум кілька разів на один чи навіть декілька років.
Часом вдома немає місця покласти річ, яку не тримаєш у руках щодня. Тож якщо людині не шкода, щоб її приладами послуговувалися інші, замість того, щоб орендувати гараж чи склад, можна домовитися з членами майстерні про зберігання знаряддя. До того ж, схема використання вже придбаного інструменту (як і надання свого для фаблабів) є екологічною альтернативою надмірному споживанню.
Філософія та спільнота
Філософія «PreLab.Che» – створювати технології власноруч або просто робити щось своїми руками, закладена у нині широко популярних фаблабах (скорочено від англ. fabrication laboratory — авт.). Це так би мовити інженерні коворкінги, відвідувачі яких можуть навчитися й попрактикуватися у швейній справі, деревообробці, електронній сфері, сварці, металообробці або всьому відразу в одному місці.
– Майстерня – простір, щоб стати винахідником. Це платформа для зародження стартапів, тут можна запустити свою ідею або зробити стартап чи прототип. Або просто прийти, нічого не вміючи, й піти, як мінімум, із базовими знаннями й практикою з тим чи тим інструментом. Тут вчаться новому, креативлять, діляться ідеями та досвідом, таким чином формуючи маленьке суспільство, – пояснює Марина Радевич, резидентка «PreLab.Che».
Фаблаби повинні надихати людей бути не просто споживачами, а розвивати навички будувати щось власноруч. «ПреЛаб» успішно продовжує цю візію у нашому місті. До майстрів часто надходять прохання допомогти змайструвати щось додому, як-от: полиці чи іграшки. За попередньою домовленістю кожен із спеціалістів може реалізувати ваші ідеї. Наприклад, нещодавно до інженера Макса Скорика звернулися мама з дочкою, які хотіли самостійно виготовити нові меблі певного стилю. Майстер корегував створення ескізів, навчив користуватися лобзиком, пилками, шліфувальними машинками тощо.
Загалом за фіксовану ціну (50 грн за годину або місячна оренда у розмірі 600 грн, до того ж, за умови цього варіанту дозволяється приходити будь-коли й на скільки завгодно протягом місяця) можна використати майстерню не лише як поле для експериментів, але й як місце для проведення майстер-класів, лекцій, інтенсивів, вечорів кіно тощо.
Та приміщення майстерні часто стає місцем не лише для динамічного мейкерства, але і для концентрованої роботи за комп’ютером. Уже кілька років співасновник «PreLab.Che» Віталій Пітвало організовує клуб із програмування та електроніки, де люди, які розуміються на цій справі, колективно досліджують різноманітні пристрої зсередини.
– Ми жартома називаємо учасників клубу айотніками (від англ. Internet of Things, IoT – авт.), – ділиться Віталій. – Клубу більше двох років і за цей час сформувався його скелет, тобто четверо учасників приходять на постійній основі, проте часто до нас долучаються інші люди. Цікаво, що інколи приходять ті, хто працює в зовсім не технологічній сфері. Такі випадки показують, що кожній людині потрібне місце відпочинку від роботи, й завжди тішить, що ми змогли створити той простір, куди хочеться приходити.
А втім, якщо є бажання глибше зануритися у вивчення електроніки, із цим може допомогти інженер-розробник електроніки й інженер з УТП Ярослав Товстопят, який вже кілька років проєктує різноманітні проєкти, як-от: паяльну станцію, плату для велопаркування, контролери для гідропонних систем. А також самоорганізовує простір у всій майстерні. За словами інженера, такі майданчики для реалізації ідей необхідні в місті хоча б для того, щоб збирати разом зовсім несхожих людей задля спільної справи.
Соціальна платформа для змін
Місця, на зразок майстерні, часто стають допоміжною ланкою між натхненною ідеєю та реалізацією проєкту. А завдяки моделі доступної лабораторії втілити в життя крафтовий стартап значно легше, ніж здається на перший погляд. Так, для прикладу, в «ПреЛаб» віднедавна народився повноцінний мікростартап – новий бренд гамаків «Джамак».
Усе почалося з майстер-класів. Потім ідея розширилася до інновації зі своїми логотипом, сайтом та метою. У «PreLab.Che» зазначають, що важливо показати й розказати як можна користуватися гамаками, окрім первинного призначення. Тотожно ідеї майстерні, головним завданням стартапів, створених в лабораторії, є розширення можливостей.
Зазвичай річ має одне призначення. У випадку із гамаками це, як правило, – лежати. «Джамак» легко регулюється під кожного, щоб в ньому зручно було сидіти чи стояти не лише одній людині. У звичайних гамаках працювати неможливо, адже вони відразу заколихують на сон, тому творці «джамаку» розробили його так, щоб можна було фіксовано сидіти з ноутбуком чи кавою. Окрім комерційної пропозиції із замовлень-продажів, «джамак» можна виготовити і власноруч разом із майстром у майстерні.
Мотивація використання ресурсів такого майданчика як вільна майстерня полягає у доступності втілення в життя будь-якого задуму, тому члени «PreLab.Che» ставлять собі за головну мету зосереджуватися на емоційному стані та відчуттях людей, а не на отриманні прибутку. Адже майстерня – це найперше простір.
– Ми їздили по Черкаській області разом з Агенцією регіонального розвитку і проводили майстер-класи з облаштування перших майстерень в області, зокрема у Степанцях, Медведівці, Єрках. Також час від часу їздимо на збори всіх українських майстерень, які організовує відкритий цех «Парасолька» у Івано-Франківську. Тож, якщо хтось звернеться за консультацією «ми хочемо відкрити свою майстерню», наша команда легко піде на контакт. До того ж, завжди є перспектива колаборацій із нами, адже за 5 років ми здобули величезний досвід у своїй сфері, – ділиться Марина Радевич, резидентка «PreLab.Che».
Кожен подібний соціальний проект досить унікальний, щоб копіювати модель його створення. Однак завжди можна перейняти знання від гравців цієї сцени. Головне – мати бажання й ідею, запитати нічого не коштує, а навзаєм можна познайомитися з надзвичайно цікавими людьми та навчитися того, що вдома ніколи не зробиш. Адже як переконують резиденти «ПреЛаб», для створення вільного простору достатньо лише ініціативи, необов’язково мати необмежений бюджет. А щоб потрапити в творчу атмосферу майстерні, достатньо знати лише її адресу. Майстерню можна знайти на вул. Чигиринській, 11/1 у Черкасах.
Текст Дарії Прудіус, фото Ані Коваленко
