
Чому хасиди їдуть до Умані і святкують Рош га‐Шана
Осінь – пора, коли Умань стає туристичною перлиною, місцем, куди з’їжджаються паломники з усього світу для того, щоб відсвяткувати єврейський новий рік – Рош га‐Шана. У місті панує особлива атмосфера: з’являються вивіски на івриті, місцевий «Сільпо» поповнює свій асортимент кошерними товарами, а під час прогулянки вулицями можна зустріти хасидів – вірян, що долають тисячі кілометрів, аби відвідати могилу цадика Нахмана. На заваді цьому священному обов’язку не стає навіть війна.
Як Умань стала туристичною Меккою та як готується до святкування у 2025 році, розповідаємо в матеріалі «18000».
Блокпости й іноземні поліцейські: яка нині ситуація в Умані
На ранок 22 вересня, у перший день святкування Рош га‐Шана, в Умані налічують понад 32 тисяч паломників. У Черкаській обласній військовій адміністрації повідомили, що найбільше – з Держави Ізраїль, США, Канади, Великої Британії та Франції. З початку війни їхній шлях до України став особливо складним. Якщо раніше паломників спочатку зустрічали українські аеропорти, то тепер до Умані приїжджають переважно автобусами.

Ізраїльські поліцейські в Умані
З 15 вересня в місті діють посилені заходи безпеки: встановлені блокпости, обмежено чи заборонено рух на певних ділянках, на допомогу українським поліцейським прибули колеги з Ізраїлю. Питання паломництва під час війни – неоднозначне, адже гарантувати безпеку іноземцям неможливо. Міністерство закордонних справ України попередило прочан про це у безпекових застереженнях. Серед основних небезпек – велике скупчення людей і присутність іноземців в українському місті.
Цьогоріч місто очікує на 45 тисяч хасидів, але не завжди попередні оцінки справджуються. Так було у 2021 році, коли очікували на таку ж кількість паломників, але у підсумку до міста їх приїхало лише 30 тисяч.
Бізнес і свято: кошерна їжа та коштовне житло
Уявлення про те, що в період Рош га‐Шана Умань стає міні Єрусалимом, давно не відповідає дійсності. Звісно, хасиди ходять вулицями міста, роблять закупи у місцевих магазинах. Проте особливо активно туристичне життя вирує на вулиці Туристів (колишня Пушкіна), де є все необхідне для комфортного життя за межами своєї батьківщини: готелі, магазини та синагога, звичне мовне середовище. У кварталі розташована їдальня для хасидів, яка може вміщати до 12 тисяч гостей. Тут хасидів безкоштовно пригощають різноманітними напоями та стравами.
Ціни на нерухомість – чи не найдорожчі в місті, охочим придбати квартиру в Єврейському кварталі доведеться викласти від 2 мільйонів гривень. З орендою ситуація не краща, щоб зняти номер в одному з українських готелів, розташованих поблизу визначного місця, треба заплатити майже 50 тисяч гривень.

Хасиди в Умані
Історія взаємин уманців і хасидів – досить цікава та своєрідна. Особливим є економічний аспект, адже паломництво – непогане джерело доходу як для міста, так і для його мешканців. Довгий час містяни здавали хасидам в оренду житло, що було досить прибутковим бізнесом. Нині паломники можуть обирати: зняти квартиру у містян чи заселитися до єврейського готелю, яких у їхньому кварталі два. Є й ті, які живуть тут постійно, або ж більшу частину року. Уманці, які не мають нерухомості, теж можуть знайти підробіток, адже ще до приїзду хасидів шукають кухарів, вантажників, прибиральників. Представники двох народів навчилися вживатися в межах одного міста.
Які символи Рош га‐Шана: їжа, баранячий ріг та молитва
Єврейський календар
В євреїв своя система літочислення. Якщо християни ведуть відлік від Різдва Христового, то юдеї роблять це від дня створення перших людей – Адама і Хави (Єви). Саме тому євреї готуються зустрічати 5786 рік. Цьогоріч його святкування припадає на 22–24 вересня.
Новий рік у євреїв має назву Рош га‐Шана, що з івриту перекладається як «голова року». Святкують його в перший і другий дні місяця Тішрей (тішрі) за єврейським календарем (випадає на вересень‐жовтень). Дата його святкування не є сталою, оскільки вираховується за місячним календарем. Головною умовою є те, що Рош га‐Шана не святкується у середу, п’ятницю та неділю.

Прочанин в Умані
Для євреїв новий рік – не тільки символ початку, а й час для глибокого самоаналізу та рефлексії. Тобто вони згадують, чим був наповнений рік, що минає, аналізують всі свої вчинки. Серед інших важливих свят для євреїв можна назвати Йом Кіпур (День Спокути), який святкують невдовзі після нового року.
Їжа на Рош га‐Шана
Єврейський новий рік мало чим нагадує український чи європейський. Насамперед через релігійну основу та свої традиції. На новий рік українські сім’ї готують різноманітні страви, тоді як у євреїв кожна має символічне значення. На столі – солодкі страви, аби рік був солодким. Юдеї споживають тільки кошерну їжу – таку, яка приготована за певними правилами і з дозволених продуктів (євреї не вживають свинини, молюсків, деяких видів риби).
Як повідомляють у Релігійно‐інформаційній службі України, на столі неодмінно має бути риб’яча чи бараняча голова (залежно від общини, тому що нюанси святкування у кожній із них можуть різнитися) – щоб бути «на чолі, а не в хвості», морква, нарізана кружальцями – за формою і за кольором вона нагадуватиме золоті монетки й символізуватиме багатство; овочі й фрукти – знак надії на щедрий урожай. Особливе значення має гранат. Вважають, що в нього 613 зернинок, рівно стільки скільки заповідей в Торі – головній священній книзі юдеїв.

Головні символи свята – шофар, мед і гранат. Фото: depositphotos.com
Баранячий ріг
Інколи Рош га‐Шана називають «днем сурмління», оскільки чи не найголовнішою заповіддю цього дня є сурмління в шофар – спеціально оброблений баранячий ріг, з якого лунає гучний та сильний звук, що не має жодних відповідників у світі музики. Звук шофара – це знак для єврея, який свідчить, що потрібно щось переосмислити, підбити підсумки, зрозуміти свої помилки.
За віруваннями євреїв, цього дня Бог вирішує долю кожної людини на наступний рік. Але вердикт не є сталим, якщо протягом 10 днів людина молитиметься і спокутуватиме свої провини, тоді зможе сподіватися на милосердя. Саме тому хасиди на це свято вирушають на паломництво до могили Нахмана Брацлавського – духовного лідера, який, за їхнім переконанням, зможе захистити їх перед Всевишнім.
Юдейський хасидизм зародився в Україні
Хасидизм – один з напрямів юдаїзму, у якому духовність і містика стали частиною повсякденного життя. Хасидизм має низку особливостей, що виділяють його та роблять цікавим явищем у релігієзнавстві та культурі загалом. Наприклад, він має українське коріння, адже зародився на Поділлі, і вже звідти почав ширитися іншими регіонами України та країнами Європи.
Цей напрям пов’язаний із цілою родиною релігійних реформаторів: хасидизм у 18 столітті заснував Баал Шем Тов (справжнє ім’я – Ісраель бен Елізер), а через роки його правнук Ребе Нахман продовжив справу предка і заснував брацлавський хасидизм, послідовники якого щорічно відвідують Умань.

Хасиди в Умані
Хасидизм цікавий і тим, що виник як опозиція до ортодоксального (правовірного) юдаїзму, тобто базується на простій, щирій вірі у те, що Бог любить кожну людину. Дотримання правил та догм у цьому випадку ґрунтується на любові до Бога, а не на страхові отримати покарання. Цадик у хасидизмі – праведник, уособлення ідеальної моралі, ідеального релігійного та соціального життя.
За 3 століття існування хасидизм не тільки став чи не найвідомішою формою юдаїзму, а й розвинув власну систему, яка складається з 39 напрямків, кожен з яких має своїх послідовників. Брацлавський хасидизм, для якого Умань має таке важливе значення, є шостим за чисельністю у цьому розгалуженні.
Читайте також. Хасиди в Умані, поляки, обстріли, вибори до ВР: які маніпуляції та фейки поширювали на Черкащині минулого тижня.
Коліївщина та заповіт цадика Нахмана
Раббі Праведний Нахман із Брацлава (саме таким є повне ім’я цадика) народився у Брацлаві і належав до родини засновника хасидизму (був його правнуком по материнській лінії), тож його виховання та атмосфера вдома була відповідною. Протягом життя майбутній духовний лідер багато подорожував, жив у різних містах України, але заповів поховати його в Умані.
У чому ж сакральність цього міста? Відповідь криється на сторінках історії. За кілька років до народження Нахмана євреїв, які жили в Умані, спіткала жахлива доля. Під час захоплення міста гайдамаками сталася жахлива різанина, жертвами якої стали переважно юдеї. Перед смертю Ребе Нахман вирішив переїхати в Умань і пояснив це тим, що душі тих, які померли там за віру, чекають на нього. Так у 1810 році Нахман Брацлавський знайшов свій останній спочинок на єврейському кладовищі в Умані.
У своїй останній проповіді духовний лідер хасидів закликав своїх послідовників щороку здійснювати паломництво в Умань для того, щоб встановити особливий зв’язок зі Всевишнім. Викладачка Уманського державного педагогічного університету та дослідниця хасидизму Вікторія Фуркало пояснює це тим, що Нахман говорив, що на Рош‐га Шана він у змозі допомогти більше, ніж у будь‐який інший день.

Могила цадика Нахмана. Фото: Умань туристична
На сайті Сіону Рабина Нахмана йдеться: «Той, хто прийде на його могилу, прочитає 10 головних псалмів і дасть хоч копійку на благодійність, навіть якщо його провини і гріхи дуже великі і грандіозні, Рабин Нахман докладе всіх зусиль, щоб спасти і виправити його». Вікторія Фуркало тлумачить таке вірування так: «За Кабалою (духовне містично‐філософське вчення юдаїзму) нижня частина душі (нефеш) залишається в могилі, ось чому молитва, виголошена на могилі цадика, стає засобом наближення до безкінечного Бога».
Цікавим моментом є те, що паломництво здійснюють лише чоловіки. Зустріти єврейку у хасидському кварталі – завдання не з легких, адже більшість чоловіків приїжджають самі, беруть з собою лише синів, яких привчають до цієї традиції та навчають релігійним канонам. Жінки у цей час залишаються вдома. Мотивують це тим, що вони можуть відволікати чоловіків від зосередження на святих речах.
Паломництво до Умані – найпопулярніше та наймасштабніше єврейське паломництво в Європі. Завдяки цьому це українське місто знане у світі, а в період Рош га‐Шана стає особливо цікавим для міжнародних та українських ЗМІ.
Традиція паломництва: крізь заборони та обмеження
Традицію здійснювати паломництво до Умані, щоб помолитися на могилі цадика Нахмана, започаткували одразу після його смерті, згідно із заповітом, що він залишив. Хасиди приїздили святкувати Рош га‐Шана в Умані аж до 1920‐х років, поки до влади в Україні не прийшли більшовики зі своєю антирелігійною політикою.
У часи радянського союзу здійснювати паломництво наважувалася невелика кількість вірян, хоча середини 30‐х років тут діяв невеликий бейт‐мідраш (місце, спеціально призначене для постійного вивчення Тори).

Гробниця рабина Нахмана в Умані у 2010 році. Фото: Lord Mountbatten (Wikimedia)
Так тривало до 1937 року, поки радянська влада не перетворила синагогу на фабрику металовиробів. Під час війни могилу духовного лідера хасидизму зруйнували, згодом кладовище перетворили на забудови та городи. Після тривалої паузи і довгих переговорів з атеїстичною владою хасиди домоглися можливості приїздити до Умані.
Вікторія Фуркало називає 1982 рік першим роком після тривалих заборон, коли хасидам дозволили відвідати могилу свого духовного лідера. Тоді до Умані приїхали 50 паломників.
У 1988 році 250 паломників змогли зустріти новий рік в Умані, а з кожним роком їхня кількість збільшувалася.
Важливим моментом для паломництва стало відновлення незалежності України, адже з того часу хасиди не тільки з Ізраїлю, а й з усього світу почали збиратися в Умані. Влітку цього року могилу цадика Нахмана в Умані визнали пам’яткою національного значення.
Така незначна кількість паломників резонує з тією, до якої звикли представники нового покоління Умані. Наприклад, у 2017 році до міста завітали 40 тисяч прочан, що поки є найбільшою кількістю за останні 10 років. Єдиний раз, коли хасиди були змушені утриматися від масштабного паломництва, був 2020 рік. Причиною такого рішення стало поширення коронавірусу.

Кількість хасидів, які приїжджали в Умань в різні роки. Інфографіка Лілії Джемесюк
До речі, Умань не єдине місце паломництва. Хасиди також відвідують Меджибіж на Хмельниччині, деде покоїться засновник хасидизму Ізраїль бен Еліезер, але роблять це у не таких великих масштабах. Тож Умань була і залишається паломницькою столицею хасидизму.
– Паломництво хасидів – це паломництво ностальгії, своєрідний клей для колективної ідентичності паломників, – підсумовує Вікторія Фуркало.
Зараз в Умані лунають молитви, для прочитання яких з’їхалися паломники з усього світу. Уже вчетверте Рош га‐Шана святкують під час війни в умовах, які зовсім не нагадують святкові.

Прочани з усього світу приїжджають в Умань
Нині Умань, як ніколи, схожа на себе: строката, колоритна, жива, попри війну, небезпеку, труднощі. Вулиця Туристів повністю відповідає своїй назві, саме тут зараз відбуваються останні приготування перед святом, перед початком нового року із вірою та сподіванням на краще.
Лілія Джемесюк
Читайте також. Фотоісторія століття: до Дня міста пригадуємо, як змінювалися Черкаси.
Ви або ваші знайомі творите сьогодення Черкащини, волонтерите, впроваджуєте круті проєкти й розвиваєте наш регіон. Надішліть інформацію про це «18000».