Найближчим часом в Україні можуть ухвалити два надзвичайно важливі екологічні законопроєкти, які можуть докорінно змінити екологічний контроль підприємств-забруднювачів.
12 травня Комітет з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради розглянув законопроєкт про державний екологічний контроль (реєстр. №3091) та законопроєкт “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності” (реєстр. №4167), який покликаний модернізувати промисловість та зменшити промислове забруднення.
У 2020 році зафіксовано близько 300 недопусків здійснити перевірку екологічною інспекцією різними підприємствами. І така ситуація триває щонайменше останніх років 7. Про це заявив голова Держекоінспекції Андрій Мальований в інтерв’ю Інтерфакс-Україна. Він зазначає, що за недопуск на підприємство порушнику загрожує лише штраф у 750 грн.
“Це копійки, якими забруднювач відкупляється від мільйонних штрафів”, – говорить Андрій Мальований.
Окрім цього, зараз для здійснення перевірки екоінспекція повинна попередити підприємство про перевірку за 10 днів. Проведення перевірки можливе лише за умови присутності керівника (який інколи зникає через “чорний хід” чи йде на лікарняний заднім числом) та лише в робочі дні та години (хоча забруднення може здійснюватися і у нічний час, і у вихідні). Фактично сьогодні немає жодної законної можливості належним чином зафіксувати факт забруднення.
Розв’язання проблем пропонує законопроєкт №3091 “Про державний екологічний контроль”, який з лютого 2020 року перебуває на розгляді Верховної Ради. Редакція “18000” проаналізувала законопроєкт та виокремила основні нововведення.
1. Запровадження системи оперативного контролю, яка прибирає необхідність попереджати про перевірку за 10 днів. Ця система ефективно працює у всій Європі і є абсолютно виправданою в частині запобігання забруднення довкілля.
2. Звертатися до екоінспекції та ініціювати перевірку зможуть не лише фізичні особи, а і громадські організації та органи місцевого самоврядування.
3. Перевірки на підприємстві можуть бути здійснені в будь-який час здійснення господарської діяльності. Тобто перевірку можна буде ініціювати і в нічний час, і у святковий день.
4. Планується ліквідувати “схему”, коли перевірка може відбутися лише за умови присутності керівника. У законопроєкті пропонується надати керівнику (його представнику) право бути присутнім під час проведення перевірки, але якщо він цим правом не скористається, то протягом чотирьох годин інспектор зможе приступити до проведення перевірки за його відсутності.
5. Збільшити штрафні санкції (750 грн) за недопуск до проведення перевірок. Законопроєкт встановлює штраф за недопуск інспектора до перевірок – 100-200 кратний розмір мінімальної зарплати (600 – 1200 тис грн). У разі невиконання припису інспектора – штраф у шістдесятикратному розмірі мінімальної зарплати (360 тис грн).
6. Автори законопроєкту пропонують ввести адміністративно-господарські санкції за недопуск до перевірки. Але це аж ніяк не означає, що роботу підприємства можна буде припинити в один момент, для цього все одно необхідно буде отримати рішення суду.
7. Запроваджується єдина електронна система збирання, накопичення та систематизації інформації про заходи екологічного контролю.
Законопроєкт №4167 “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності” передбачає низку інших не менш важливих нововведень та впроваджує низку екологічних норм, без яких Україна не зможе стати членом Євросоюзу і виконання яких мала почати ще у 2018 році.
1. Запровадження “інтегрованого довкільного дозволу”. Якщо підприємство здійснює викиди в повітря і робить скиди у водні об’єкти, то ці два дозволи замінюються одним. До того ж цей дозвіл безстроковий і потребуватиме лише щорічного звітування.
2. Сфери, які потребуватимуть обов’язкового отримання інтегрованого довкільного дозволу – це енергетика, виробництво та обробка металів, переробка мінеральної сировини, хімічна промисловість, управління відходами.
3. Вперше здійснюватиметься контроль шумового забруднення.
4. “Моніторинг на трубі” 24/7, коли дані про викиди в атмосферне повітря стануть доступними для всіх у режимі реального часу.
5. Створення єдиної державної автоматизованої та публічної системи інтегрованих довкільних дозволів. На ділі це електронний сервіс, доступ до якого матимуть підприємства, контролюючі органи, місцеве самоврядування, громадськість тощо.
6. Чіткі причини скасування інтегрованого екологічного дозволу: надання оператором установки недостовірної інформації, вчинення більше двох незаконних перешкоджань перевірці, невиконання вимоги дозвільного органу щодо внесення змін до інтегрованого довкільного дозволу тощо.
7. Створення можливості промисловості переходити на нові технології протягом щонайменше 12 років, з них 1 рік на переклад найкращих доступних технологій та методів управління (які є єдиними для всієї Європи), 4 роки на їхнє введення в дію і можливість відступу до 7 років, щоб модернізуватись.
За даними голови громадської організації SaveDnipro та співзасновниці SaveEcoBot Ірини Черниш, під час 122 тисяч перевірок Держекоінспекції за неповні 4 роки (2017 – 1 півріччя 2020) порушення виявлено у 96 % випадків. Сума збитків довкіллю становила 3,6 млрд грн, пред’явлено претензій порушникам на суму 2,7 млрд грн. Однак стягнуто лише 9 % з цієї суми.
Варто зазначити, що ці законопроєкти підтримали низка відомих природозахисних громадських організацій, а саме Екодія, SaveDnipro та Екологія-Право-Людина. В кулуарах говорять, що цей законопроект мають винести на розгляд вже цього тижня.
Нагадаємо, що в 2020 році черкаські підприємці сплатили 27 мільйонів гривень екологічного податку.
Доброго дня! Дуже цікава стаття. Розширення повноважень екологічної інспекції та збільшення штрафів за порушення екологічних норм – це важливий крок на шляху до збереження навколишнього середовища. Я раджу всім, хто хоче допомогти в боротьбі з екологічними проблемами, відвідати сайт Геологічної інвестиційної групи