Черкаський рятувальник, нагороджений президентом України, врятував не одне життя на пожежах. Потім захищав Батьківщину на фронті. Однак після демобілізації та переїзду в іншу країну життя Миколи Дернового обірвалося. Новина про смерть українця облетіла не лише регіональні та національні видання, а й ірландську пресу. Адже причиною загибелі стало вбивство.
Цьогоріч подружжя Дернових святкувало 25 років спільного життя. Однак на початку літа телефон дружини сколихнув закордонний дзвінок, з якого вона дізналася про трагічну звістку.
– У нас було мирне налагоджене життя, будували плани на майбутнє. Не було жодних передвісників того, що може статися із моїм чоловіком. На відміну від попередніх небезпечних років, коли він спочатку служив рятувальником, а потім військовим. Коли виходиш заміж за надзвичайника, усвідомлюєш, наскільки їхня робота складна, – розповідає дружина Оксана Дернова.
Про шлях героя-рятувальника Миколи Дернового розповідає медіа “18000”.
Рятував дітей та дорослих
У 2010 році під час ліквідації пожежі у черкаському гуртожитку старший сержант Дерновий проявив виняткову мужність. Він врятував кілька дітей та дорослих із дев’ятого поверху палаючої будівлі. Тоді людей на верхніх поверхах заблокував густий дим. За героїчний вчинок черкащанина нагородили медаллю “За врятоване життя”. Її він отримав із рук президента України.
У тому ж році Микола Дерновий став лауреатом Всеукраїнської акції “Герой-рятувальник року”. Також у арсеналі його нагород подяка від МНС України у Черкаській області за мужність, самовідданість, високий професіоналізм, сумління при виконанні службового обов’язку та заходів із порятунку постраждалих та надання допомоги під час низьких температур.
Чернігівщина, Костянтинівка, Бахмут
У 2013 році сержант Дерновий звільнився із лав ДСНС за станом здоров’я. Однак із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну він добровільно долучився до лав ЗСУ.
– Мобілізувався у перший день повномасштабної війни за власним бажанням попри те, що мав проблеми зі здоров’ям. Вважав, що мусить захищати країну, бо має навички служби в армії та ДСНС. Мені нічого навіть не сказав, вирішив усе сам, – пригадує Оксана.
Спочатку Микола Дерновий брав участь в охороні Черкас. Потім його відправили боронити чернігівський кордон, далі воював у Костянтинівці та Бахмуті. Був штурмовиком. Загалом прослужив рік у лавах Збройних сил.
– У Бахмуті служив штурмовиком. Зламав ногу, мав дві діагностовані контузії та втратив слух. Коли відчув, що проблеми зі здоров’ям прогресують і заважають служити, звільнився. Відчував себе у батальйоні обузою, тому у лютому 2024-го вирішив списатися, маючи на це підстави, – ділиться Оксана.
Переїзд до Ірландії та обставини загибелі. “Триває слідство”
Після демобілізації Микола поїхав працювати в Ірландію.
– Хотів там переключитися на вивчення мови, знайти спокій і повернутися до мирного життя. Одразу пішов на курси, почав працювати на підприємстві з виготовлення модульних будиночків. Йому надали тимчасове житло – гуртожиток хостельного типу. Жив там у кімнаті з киянином, – каже дружина колишнього рятувальника. – Я не поїхала з ним через проблеми зі здоров’ям і невпевненість у тому, чи підійде мені клімат. Але ми з чоловіком постійно були на зв’язку. Оскільки різниця в часі між Україною та Ірландією дві години, то зранку я прокидалася, йшла на роботу і чекала його дзвіночка. Ввечері так само – чекала, поки він прийде з роботи і подзвонить.
Остання телефонна розмова подружжя Дернових відбулася у вихідний 1 червня.
– Обговорювали плани, він чекав, що я до нього приїду. Все було нормально. Ввечері хотів піти подивитися футбол. Там усе сталося, – ділиться дружина.
Будинок, у якому проживав Микола Дерновий, має чотири поверхи. Кімната чоловіка розташована на третьому. Того вечора його покликали в хол на четвертий поверх, аби переглядати футбол. За словами Оксани Дернової, до справи причетна харків’янка та її чоловік литовець. Ймовірно, між ними стався конфлікт.
– Нині правоохоронці Ірландії відкрили кримінальну справу, допитали свідків, передивилися камери. Також фахівці провели розтин. Поки таємницю слідства не розголошують. Мені у поліції сказали, що підозрюваного, який втік, затримали. Триває слідство. Я сподіваюся, воно буде справедливим, – говорить жінка.
Кремація відбулася лише 18 червня через проведення слідчих дій та досліджень.
– Щоб вивезти урну з прахом, я маю зібрати пакет документів. У кожній країні, через яку ти перевозиш прах, вимагають певні окремі документи. Через бюрократичну тяганину я не розумію, скільки часу ще знадобиться на оформлення і коли я зможу забрати прах чоловіка додому, – каже Оксана Дернова.
Водночас міська влада Черкас вже надала дозвіл на поховання Миколи Дернового на Алеї героїв по вулиці Руставі.
Анастасія Бут
Читайте також: Не плакати, а жити: черкащанка про першу книгу і власне видавництво, назване на честь полеглого чоловіка.
Важливі новини про ситуацію в Черкасах та країні. Без маніпуляцій та неперевіреної інформації. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”.
Жаль, що такі хороші люди, як Микола Дерновий йдуть з життя та ще й так несправедливо…
Нам жалко тих, хто по кілька разів на добу змушений міняти графіки, буквально через 1-2 години або й менше.
Чи на них ,,тиснуть зверху” чи так спека на них сильно впливає….
Що ти мелеш, ти хоч знаєш цього чоловіка це людина з великої літери на таких людях тримається країна а ти язиком мелеш як собака хвостом про якісь графіки ти що не сповна розуму
Про що ти кажеш які графіки і ди по лічись
На тебе, судячи з твого допису, теж добряче “тиснуть”, але не лише зверху 🥴
Причому тут смерть людини до графіків
Харківянка проросійською походу виявилась
Мир цьому чоловікові за захист та за все🥰😘❤️ Слава Україні 🥰😘❤️❤️❤️❤️🇺🇦🇺🇦🇺🇦🫶🫶🫶