Вся риба помре чи нічого страшного? Розповідаємо, що насправді відбувається у черкаському Дніпрі

Фото: Фейсбук-паблік “Типичные Черкассы”

Уже характерною та звичною для всіх картиною дніпровського узбережжя останніх кількох років стало цвітіння води через накопичення синьо-зелених водоростей. Вода, більше схожа на зелений кисіль, уже давно перестала дивувати охочих до сонячних ванн і літнього променаду на березі Дніпра. 

Та цього року в звичний пейзаж природа додала нові мазки – рибу середніх та великих розмірів, що хаотично плаває на поверхні водної гладі. Такі явища можна було спостерігати по всьому мілководному узбережжі Дніпра, як на правому, так і на лівому його березі.

Допитливі дітлахи, які поглядом помічали подібне, раділи появі в акваторії нашої річки ледь не дельфінів. Водночас досвідчені рибалки казали, що прийшла біда. І справді, ніяких новоявлених благородних прісноводних риб у нас не з’явилось, а головним винуватцем резонансу став паразит “солітер” або ж, як кажуть науковці, цестода (стьожковий черв).  

Цестода потрапляє до організму риби разом з харчем – дрібними ракоподібними, які поїдають яйця паразитів, що потрапляють до води з біологічних решток водоплавних птиць. Риби стають харчем для цих птиць і так природний ланцюг існування паразита замикається.

Втім візуальні наслідки його існування у природі ми можемо спостерігати саме під час його перебування в організмі прісноводної риби. Завдяки своїм властивостям паразит може виростати до приголомшливих розмірів, сягаючи інколи до кількох метрів завдовжки. Завдяки своїм габаритам він пошкоджує життєво важливі органи свого “господаря”. Насамперед ідеться про плавальний міхур, через що носій паразиту не може опуститися на дно та змушений плавати на поверхні. А це рано чи пізно призводить до смерті риби.

Далі ця вже мертва риба або ж поїдається птицею, або опиняється на березі річки. Коли такої риби стає багато, чиновники, екологи та просто пересічні громадяни починають бити на сполох. Саме це ми й спостерігаємо у Черкасах останні кілька тижнів.

Найбільш масову загибель риби від паразиту було зафіксовано напередодні в районі селищ Благодатне та Чехівка на території Золотоніської ОТГ.  Фахівці називають це місце невипадковим, оскільки там географічно сконцентровано одразу кілька сприятливих для розмноження паразита факторів. Насамперед це мілководдя, яке, прогріваючись, пришвидшує будь-які біологічні процеси, також це місце скупчення великої кількості рибоїдної птиці, що є основним носієм паразита і причиною його подальшого поширення, а також люди, які перманентно і всюди забруднюють річку.

На місці виявлення загибелі риби були присутні фахівці ледь не всіх профільних органів, зокрема Держекоінспекції, рибного патруля та Держпродспоживслужби. Кожна із цих структур у межах своїх повноважень має боротися з причинами й наслідками подібного інфікування риби. 

Поспілкувавшись із представниками цих структур, ми даємо відповіді на найбільш поширені запитання, які зараз лунають і пов’язані із загибеллю риби.

Наскільки заразний і небезпечний цей паразит для людини? 

У личинковій стадії, в якій паразит перебуває в організмі риби, він не несе ніякої загрози для людини. Про це “18000” розповів начальник відділу безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби у Черкаській області Сергій Гончаров. З його слів, ані плаваючи у Дніпрі, ані в будь-який інший спосіб заразитися від риби фактично неможливо. Неможливо цього зробити, навіть скуштувавши личинку, хай і кількохметрову, що жила в організмі риби. 

Водночас заражена риба втрачає свої продуктові якості, відповідно фахівці Держпродспоживслужби ретельно перевіряють факти можливої появи зараженої риби у місцях торгівлі та діють на упередження. Вони направили відповідні листи та рекомендації на всі місцеві ринки про заборону реалізації риби без супроводжувальних ветеринарних документів. Станом на сьогодні фактів спроб реалізації зараженої риби виявлено не було. Чиновники закликають черкащан уникати купівлі риби на стихійних ринках, а також рекомендують піддавати придбаний товар термічній обробці.   

Наскільки неординарною є ця подія і чи має вона катастрофічний характер?

Зараження риби різними паразитами відбувається повсякчасно. Водночас подібної масовості фахівці справді не фіксували в акваторії Дніпра. Раніше могли бути виявлені факти інфікування риби в окремих замкнутих середовищах, наприклад, на ставках різних площ. У таких випадках подібні об’єкти висушуються та обробляються спеціальними препаратами. Та осушити Кременчуцьке водосховище фактично неможливо і цього ніхто не стане робити. 

Про оголошення природної чи техногенної катастрофи за державною класифікацією також не йдеться. Зі слів начальника Черкаського управління Держекоінспекції Олександра Познякова, підстав для цього немає. Катастрофічними для природи є загибель риби у значно більшій кількості, аніж зафіксовано зараз. Ситуація справді неприємна, але точно нині не катастрофічна. 

Що робити з зараженою рибою?  

Всю заражену рибу потрібно утилізовувати. Збір і ліквідація відходів, зокрема, і біологічного походження, згідно з профільним законодавством, належить до компетенції органів місцевого самоврядування. Вони володіють для цього відповідними ресурсами та повноваженнями. У випадку з виявленням риби на території Золотоніської ОТГ саме місцева влада має забезпечити утилізацію мертвих біоресурсів. Якщо йдеться про Черкаси, то, за аналогією, це мають зробити відповідні виконавчі органи місцевої ради.  

Якщо пересічний черкасець хоче допомогти, то може самотужки утилізувати рибу, вивізши її на смітник. Не рекомендовано викидати рибу назад, до води, або ж присипати піском на березі річки. З часом вона все одно стане їжею для птиці і, таким чином ланцюг існування паразита не буде розірвано. 

Як боротись із паразитом?

Єдними ефективним і реальним методом боротьби з паразитом за умов високої проточності води є розірвання ланцюга життєвого циклу паразита. Про це в унісон розповідали всі опитані чиновники та експерти.  

Зокрема, представники рибного патруля заявляють про те, що варто відловлювати заражену рибу. Для цього вони направили відповідні листи до Інституту водних ресурсів та в Обласну державну адміністрацію. Самі інспектори, з їх слів, не мають власного ані матеріального, ані людського ресурсу для організації такого відлову, відповідно цим мають займатися інші установи. 

У департаменті агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації розповіли, що нині їм не надходив відповідний запит, втім не виключають можливості організації вилову чи інших заходів для боротьби з паразитом. 

Крім того, експерти називають ще варіант із організацією відстрілу рибоїдної птиці, втім це є крайністю.  

Чи є серед причин масового зараження людський фактор? 

І так, і ні. Зараження відбулось через накопичення одразу кількох факторів, серед яких прямо пов’язані із життєдіяльністю людини відсутні. Зокрема, не можуть бути причиною зараження будь-які скиди будь-яких речовин з будь-якого підприємства. Мова йде про паразита, що має свій життєвий цикл, де відсутнє місце для об’єктів промислового характеру.  

У місці виявлення масової загибелі риби були взяті відповідні проби та проведені аналізи, втім перевищення вмісту жодних небезпечних речовин виявлено не було. Так само не було виявлено і зменшення рівня кисню у воді.

Разом з тим збільшення кількості органічних відходів у воді та прямих каналізаційних стоків, що вже є наслідком життєдіяльності людини, є одним зі сприятливих факторів для розвитку поширення паразита та прямо впливає на інтенсивність його життєвого циклу. 

Також варто розуміти, що паразит розвивається в організмі свого “господаря”, тобто риби, 10-13 місяців. Відповідно зараження ним відбулося, мінімум, минулого року. Тому для виявлення причин масової природи цього явища варто аналізувати фактори, що склалися на території Кременчуцького водосховища минулоріч. 

Чи потрапляє заражена риба на стіл черкасців?

Хоч заражена “дорослим” паразитом риба і є потенційно легкою здобиччю для рибалок, втім про її масовий вилов з метою продажу говорити не варто. Насамперед тому, що промислові рибалки для відлову використовують донні сітки, у той час як інфікована риба плаває на поверхні. 

Звичайно, теоретично заражена цестодами риба таки може бути реалізована, але тут варто пам’ятати, що у тілі будь-якої риби завжди є ті чи інші паразити у певній формі та кількості. Головним фактором є їхня небезпека для організму людини. Саме через це продукти і проходять відповідну перевірку. Рибу та інші продукцію органічного походження варто купувати виключно у санкціонованих місцях із забезпеченням контролю якості, уникаючи місць стихійної торгівлі. В інших випадках вся відповідальність виключно на вас та ваших кулінарних здібностях.

Замість висновку

Хоч фахівці і заспокоюють, що ситуація хай і є неприємною, втім не носить катастрофічного характеру, варто розуміти, що ми є свідками чергового наслідку діяльності саме нас з вами. Діяльності, яка хай хоч і не прямо та завдає, непоправної шкоди навколишньому середовищу.

Причини масового зараження риби хоч і справді можуть мати цілком природний вигляд, та за кожним фактором стоїмо саме ми з вами. Глобальне потепління, органічне забруднення водних ресурсів, обміління акваторії – все це наслідок нашої з вами життєдіяльності. Ми можемо довго боротися з наслідками і писати про розірвання життєвого циклу паразита, втім все ж таки рано чи пізно нам доведеться перейти до справжніх причин. Нині нам всім колективно простіше прийняти тезу про те, що немає тварини – немає проблеми, незалежно від того, чи мова йде про рибу, чи про птаха. Рибу відловити, птаха знищити – проблема вирішена.  Головне, щоб потім не було запізно змінювати методи. 

Артур Чемирис

Також новини “18000” є в Telegram і Viber, слідкуйте за нами в Instagram.