У Харкові виконали вимоги закону про декомунізацію топонімів – представниця УІНП

Новини Харкова сьогодні. Харківська мерія перейменувала близько 10% від усіх топонімів міста

У Харкові станом на серпень 2025 року міська влада виконала вимоги закону про декомунізацію топонімів.

Про це в інтерв’ю виданню «Думка» сказалакерівниця Другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова.

За її словами, Закон про декомунізацію в Україні набув чинності у квітні 2015 року. У Харкові до сьогодні повністю було виконано його норми, хоча декомунізація тривала й далі на локальному рівні: залишаються поодинокі вулиці з російськими назвами та символікою, наприклад, на фасаді готелю колишнього мера Кернеса.

У 2015–2016 роках було перейменовано близько 900 з 3150 топонімів, тобто майже 10%.

Перший активний етап завершився до 2016 року, другий припав на 2024 рік. Поодинокі перейменування фіксувалися з травня 2022 року (≈ 10–15 топонімів), однак значний обсяг робіт припав на 2024 рік.

Згідно з законом про деколонізацію, у місті вже не лишилося топонімів, які потрібно обов’язково змінити. Проте процес продовжується – переважно точкові перейменування, зокрема на честь загиблих захисників чи для упорядкування назв (наприклад, прибрати дублікати).

До 2022 року на мапі Харкова було лише чотири вулиці, названі на честь загиблих захисників. Лише одна походила від ініціативи міськради, інші — за розпорядженням голови ОДА влітку 2016 року. Станом на тепер — 37 топонімів, присвячених загиблим героям, а також сквер на честь захисниці Владислави Черних.

Льотчики‐герої з Харкова, зокрема Андрій «Джус» Пільщиков і Олексій «Мунфіш» Месь, отримали такі вшанування, зокрема алею біля провулка Глісада Джуса.

Перейменування на честь військових ініціюють родини, військові формування або загали громадяни, але мають бути згоди родичів. Із 37 топонімів, щонайменше 12 були присвячені Героям України (станом на літо 2024 року).

Тахтаулова переконана, що топоніміка — це не тільки навігація, а й спосіб формувати історичну пам’ять та ідентичність. Назви вулиць — відносно недорогий, але важливий символ, що говорить, кого суспільство вважає значущим.

Є випадки вшанувань, які ще не прижилися в ужитку: наприклад, нова назва вулицю Білгородського узвозу — «вулиця Героїв‐Рятувальників» — мало хто так називає. Є й такі, які зовсім не сприйняли — як‐от вулицю Малиновського, де запропонували назвати на честь кардинала Йосипа Сліпого, однак мешканці виступили категорично проти, тому її назвали Зброярською.

*Реклама

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі

По темі
коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *