На сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт №11115. Він пропонує врегулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, зокрема, месенджера “Telegram”.
Про це пише “18000”.
У пояснювальній записці йдеться, що ухваливши Закон України “Про медіа” під дію українського законодавства потрапила низка нових медіа-сервісів, які до того ніяк не регулювали. Водночас автори законопроєкту вважають, що запропоноване Законом “Про медіа” регулювання залишилось не повним.
“Так, на відміну від платформ спільного доступу до відео, платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/каналів щодо поширення ними недостовірної інформації”, – йдеться у пояснювальній записці.
Згідно з дослідженням аналітичної компанії InMind, платформою Telegram користуються 72 % українців. Додатковим аргументом для запровадження регулювання є те, що Telegram пов’язують із росією.
Тому метою законопроєкту №11115 є “створення ефективного законодавства, яке б дозволяло забезпечити реалізацію прав на свободу вираження поглядів, і одночасно захищало національні інтереси України та права користувачів медіасервісів”.
Основні положення законопроєкту:
- виокремити провайдери платформ спільного доступу до інформації, через які поширюють масову інформацію, як окремі суб’єкти у сфері медіа;
- встановити законодавчі вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація. Ці вимоги здебільшого повторюють вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео (стаття 23 Закону України «Про медіа»);
- законопроєкт пропонує не встановлювати обов’язкову реєстрацію для провайдерів платформ спільного доступу до інформації. Замість
цього такі провайдери повинні забезпечити присутність в Україні свого представника для комунікації; - провайдери платформ на вимогу Національної ради мають розкривати структуру власності та джерела фінансування;
- встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою;
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їх провайдерів;
- Кабінету Міністрів України пропонують врегулювати порядок використання посадовцями та військовослужбовцями сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності;
- встановити засади відповідальності провайдерів платформ спільного доступу до інформації за тими самими правилами, які встановлені Законом України «Про медіа» для провайдерів платформ спільного доступу до відео.
Нагадаємо, в грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про медіа”.
Оперативна інформація про Черкаси та область. Підписуйся на вайбер-канал “18000”
