Команда Суспільне Черкаси поповниться гіперлокальними кореспондентами. Нині претенденти на ці посади проходять навчання із мультимедійної журналістики.
Що передбачає навчання та чому гіперлокальні журналісти важливі для українських медіа – в інтерв’ю “18000” розповідає керівниця напряму проєкту із розбудови гіперлокальної мережі Суспільного Євгенія Гайфер.
Стати голосом своєї громади
Перша хвиля проєкту з розбудови мережі гіперлокальних кореспондентів стартувала наприкінці 2021 року. Тоді в ній узяли участь три регіони: Сумщина, Чернігівщина та Харківщина. Її Суспільне реалізувало за підтримки Королівства Нідерландів у межах програми МАТРА.
На навчання подалися близько 150 кандидатів. З них для участі відібрали близько трьох десятків із кожного регіону.
За підсумками навчання на початку 2022-го року в Харківській та Сумській областях запрацювали по одній гіперлокальній журналістці. Ще двоє почали свою роботу в Сумській області.
За словами Євгенії, нові кореспонденти стали голосом своїх громад. Зокрема, джерелом новин із деокупованих територій та населених пунктів, які перебувають під ворожими обстрілами. Гіперлокальні кореспонденти Суспільного в Охтирці та Ямполі (Сумщина), Прилуках (Чернігівщина) та Лозовій (Харківщина) висвітлюють події й фіксують злочини російської армії у своїх і навколишніх громадах.
Рекордна активність черкащан
Нині у другій хвилі проєку беруть участь уже п’ять регіонів: Рівненщина, Одещина, Черкащина, Полтавщина та Дніпропетровщина. Її втілюють в життя за підтримки програми “U-LEAD з Європою”.
Загалом Суспільне отримало 250 заявок на участь у навчанні мультимедійній журналістиці. Черкащани виявилися найбільш активними – з нашої області надійшло аж 72 заявки на участь у навчанні.
Відбору претендентів передували поїздки команди Суспільного у громади.
– Громади відбирали безпосередньо шеф-редактори. Адже вони працюють у регіонах, розуміють, де їм найбільше потрібні гіперлокальні кореспонденти. Здебільшого йдеться про віддалені громади, – пояснює Євгенія Гайфер.
За задумом Суспільного, на Черкащині мають запрацювати троє гіперлокальних кореспондентів. Для їхнього пошуку команда вирушила у шість населених пунктів: Умань, Шпола, Канів, Золотоноша, Звенигородка і Корсунь-Шевченківський.
– Наша команда приїжджала в кожну з шести громад. Ми розповідали про проєкт, про те, кого ми шукаємо, які вимоги до гіперлокальних кореспондентів, як вони мають працювати і що ми можемо їм запропонувати. І в людей, звісно, виникало багато предметних запитань, починаючи від заробітної плати і закінчуючи якимись технічними засобами, якими ми їх будемо забезпечувати, – розповідає Євгенія.
За її словами, зазвичай на подібні зустрічі приходили вже вмотивовані люди.
– На 95 % це були люди або які вже заповнили заявку, або планували за результатами зустрічі її заповнити. Тобто ми збирали максимально цільову аудиторію, яка готова була долучитися до проєкту, – каже представниця Суспільного.
Імениті лектори та перший сюжет
Під час другої хвилі ініціатори проєкту відібрали на навчання з кожного регіону близько десяти людей. Перший блок, лекційний, уже завершився.
Під час нього учасники вивчали стандарти журналістики та принципи конвергентної журналістики, вчилися шукати теми для сюжетів та планувати контент-план, а також монтувати і знімати в умовах війни. Також ментори розповідали учасникам, що таке сторітелінг і як він працює, як розробити тему й підготуватися до знімань. Окрема тема, якій присвятили увагу, це проведення фактчекінгу та протидія дезінформації.
Лекторами стали такі відомі медійники як керівниця відділу журналістських розслідувань The Kyiv Independent Євгенія Моторевська, режисерка документальних проєктів і фільмів Лабораторії Журналістики суспільного інтересу Анна Цигима, а також представники Суспільного: радниця голови правління Суспільного Мовлення Ангеліна Карякіна та продюсер телеканалу Суспільне Культура Лук’ян Галкін.
Зараз учасники працюють над своїм фінальним домашнім завданням: протягом трьох тижнів вони готуватимуть власний сюжет.
– Тематику цього сюжету вони обирають самі. Ми лише даємо технічне завдання: хронометраж, наявність стендапів тощо. Решта – на власний розсуд, – каже Євгенія Гайфер.
Згодом фінальний сюжет перегляне шеф-редактор регіональної філії. Євгенія наголошує, що сюжет – один із найважливіших критеріїв відбору майбутніх кореспондентів. Проте не меншу роль відіграє й участь у лекціях.
За наслідками навчання кожен його учасник отримає сертифікат, а також пакет брендованої продукції Суспільного.
Два напрями роботи гіперлокальних кореспондентів
За підсумками навчання троє осіб мають стати гіперлокальними кореспондентами Суспільне Черкаси. У яких саме з шести міст вони працюватимуть, поки невідомо.
Кожен із них отримає від Суспільного техніку: якісні смартфон з додатками (навушники, штатив, мікрофон) і ноутбук, які ті використовуватимуть для роботи. Їх закуповують коштом донора – програми “U-LEAD з Європою”, яку спільно фінансують ЄС та його держави-члени Німеччина, Польща, Швеція, Данія, Естонія та Словенія.
– Передбачаємо, що ця техніка їх зробить абсолютно автономними і достатньо оперативними. Наприклад, якщо такий кореспондент робить світлину – він може одразу її надсилати філії. Не потрібно, як з фотокамери, її вивантажувати на ноутбук, а потім пересилати, – говорить Євгенія.
За її словами, гіперлокальні кореспонденти працюватимуть у двох напрямах:
– Ми розуміємо, що в маленьких містах може не бути дуже багато подій. Тож роль кореспондента – бути в постійній комунікації із шеф-редактором, пропонувати якісь історії і працювати над ними протягом якогось часу. Це може бути аналітика або сюжет. Це одна історія. Паралельно ще є подієва. Коли щось стається, гіперлокальний кореспондент повинен бути на місці зі своєю технікою, щоб оперативно все відзняти, зафільмувати і надсилати до філії.
Як повідомляв “18000”, стало відомо, коли у Черкасах розпочнуть продавати ялинки.
Долучайся до мегазбору “18000” і Хамази та збирай з нами 3 мільйони на подарунки захисникам. Стань Миколайчиком для воїна – відправляй свій важливий донат на банку.