Традиційно найбільш відомими виробниками пива вважають німців. Інколи серед таких називають чехів, дехто – австрійців. І лише одиниці знають про те, що на Черкащині є виробник, що експортує свій продукт у десятку країн світу, зокрема й ті, яких прийнято вважати лідерами ринку.
“Уманьпиво” ось уже кілька років підкорює не лише українських, а й закордонних любителів хмільного напою. Окрім пива, підприємство виробляє сидр, лимонад, квас і питну воду. І майже всі ці товари експортує за кордон. “18000” розповідає історію виходу черкаського виробника на іноземні ринки.
Як усе починалося?
“Уманьпиво” розпочало свою історію в далекому 1878-му. Пивоварня належала місцевим купцям: Френкель, Бергельсону, Рутчайхару та Еттінгеру. Спочатку пивзавод виробляв пиво традиційних чеських та баварських сортів. У часи Радянського Союзу завод націоналізували, створивши на його базі цех із розливу безалкогольних напоїв.
Під час Другої світової виробничі потужності “Уманьпива” було зруйновано. Однак виробництво пива вдалося частково відновити вже у серпні 1944 року, через 4 місяці після звільнення Умані від військ Нацистської Німеччини.
У 90-их пивзавод приватизували. А вже у 2008 році на пивоварні стартував процес реконструкції. “Уманьпиво” почало активно співпрацювати з німецькими пивоварами. Саме тоді на заводі встановили нове німецьке обладнання: циліндро-конічні танки і СІП-станцію. Відтоді всі процеси бродіння відбуваються в стерильних умовах, а обладнання миється і дезінфікується автоматично.
Нову лінію розлива пива в кеги тут ввели у 2014 році. Це дозволило вдвічі збільшити обсяг пива.
Від України до Ізраїлю: як і куди експортує підприємство
Активно налагоджувати міжнародні зв’язки уманська пивоварня почала два роки тому – у 2018 році. За цей чай виробнику вдалося здійснити точкові поставки в 10 країн світу, серед яких – США, Ізраїль, Білорусь і Молдова. Також підприємству вдалося налагодити регулярний експорт до Польщі та Ізраїлю.
За словами СЕО компанії “Уманьпиво” Ігоря Кисіля, і за кордон, і на українські ринки пивоварня поставляє ідентичний товар.
– Для нас немає різниці, куди і кому ми продаємо наш продукт. Продукція, яка виготовляється на ринок України, є тією ж самою, що і на експорт. Наша технологія не передбачає спеціальних умов, а рецептура є незмінною, оскільки від цього залежить наша репутація та споживчі властивості нашого пива, – говорить Ігор Кисіль.
Водночас часом у країни є певні вподобання – і компанія намагається їм слідувати.
– Наприклад, у Польщі люблять хмільне пиво, а в Ізраїлі більш легке пиво тощо. Тому для кожного ринку у нас є, що запропонувати, – пояснює Ігор Кисіль.
Аби бути конкурентними на ринку, компанія постійно вдосконалює виробництво.
– Усі заходи проводяться для того, щоб наше пиво виготовлялося на німецькому обладнанні та мало німецьку якість, – пояснюють на підприємстві.
На фото – Геррі Блюмельхубер, світовий експерт з пивоваріння. Минулоріч у жовтні він вперше відвідав уманську пивоварню і взагалі Україну
Також, щоб потрапити на полиці іноземних магазинів, компанія постійно проходить сертифікацію.
– Для експорту в кожній країні необхідно пройти певну процедуру сертифікації продукції, тобто підтвердження її якісних характеристик. До прикладу сидр, який ми експортуємо до Німеччини, проходив процедуру сертифікації у відомій лабораторії Німеччини, а от для того, щоб експортувати пиво до Республіки Білорусь, необхідно було виконати умови “Митного союзу”, – говорить Ігор Кисіль.
Карантинні умови: від кризи до можливостей
Карантин не оминув і роботу “Уманьпива”. Через нього частину працівників відправили у відпустки.
– Виробництво пива – це складний, довготривалий процес, який неможливо зупинити в один день. Тому це питання навіть не піднімалося. Разом з тим ми провели низку заходів, щоб оптимізувати роботу підприємства на час карантину. Частина працівників (насамперед ті, хто були у так званій групі ризику) пішли в оплачувану відпустку, ще частина – були переведені на триденний робочий тиждень. Усі щодня проходили медичний огляд. Підприємство повністю забезпечене масками, рукавичками, дезінфекторами та спецодягом. Співробітники офісу працювали дистанційно, – говорить Ігор Кисіль.
Ще одна причина, чому “Уманьпиво” не зупинило роботу підприємства – це виробництво питної води. Нею підприємство забезпечувало медичні заклади Умані.
– До речі, саме період карантину ми намагалися використати для пошуку нових партнерів, ведення переговорів, адаптування упаковки до вимог законодавства конкретних країн та отримання всіх необхідних сертифікатів, – додає СЕО компанії.
Як вийти на ринок ЄС: короткий путівник для підприємців
Українські виробники досі не завжди сповна користуються можливостями виходу на європейські ринки. Окрім нестачі фінансових ресурсів, ідея експорту відлякує підприємців через брак інформації. Представництво ЄС в Україні днями опублікувало перелік програм, які можуть допомогти підприємцям із виходом на ринки ЄС.
Програма Європейського Союзу EU4Business (“ЄС для бізнесу”)
У межах програми в 15 областях України працюють центри підтримки малого та середнього бізнесу. Ця програма може стати корисною для підприємців різних галузей — від сільського господарства до інноваційних технологій. Ідеться не лише про консультації, але й фінансову підтримку для тих, хто зважився на експорт товарів. Це також можливості розвитку та навчання підприємців МСП для кращого розуміння міжнародних стандартів і вимог. Більше про переваги та приклади успішної роботи EU4Business можна дізнатися ТУТ. Детальна інформація про доступ до ринків, фінансових ресурсів, реєстрацію бізнесу та інші питання — на сторінці програми.
COSME (“Конкурентоспроможність МСП”)
Програма має на меті полегшити вихід малого та середнього бізнесу на зовнішній ринок. Зокрема, завдяки її проектам можна отримати консультації, практичні знання про європейський ринок та законодавство ЄС, дізнатися про тендери або ж знайти міжнародних бізнес-партнерів. В межах COSME важливим є і доступ до Європейської мережі підприємців (Enterprise Europe Network), що сприяє торговельним та інвестиційним можливостям українських МСП. У цьому підприємцям може допомогти Торгово-промислова палата України, яка є учасником консорціуму “EEN-Україна”. Слідкувати за новинами та подіями консорціуму можна за посиланням.
Горизонт-2020 “Індустріальне лідерство”
У межах цієї програми компанії та організації, які займаються дослідженнями та інноваціями, можуть отримати фінансову підтримку. Актуальні можливості у цьому напрямі можна відслідковувати на сторінці оновлень.