Жителі Черкащини, які пройшли Другу світову війну, розповідають власні історії до Дня пам’яті та примирення.
Відеоролики створили Черкаська облдержадміністрація спільно з громадською організацією «Сила дівчат» у межах соціального проекту #ми_ще_є.
Своїми згадками про роки війни діляться 94‐річний Володимир Горьовий із Золотоноші, 92‐річна Галина та 95‐річний Леонід Земницькі, 93‐річний Михайло Ковальов із Черкас, 94‐річна Ганна Беспала з села Мартинівка та 95‐річний Семен Побірченко з Корсунь‐Шевченківського. Унікальні кадри надав Державний архів Черкаської області.
Подружжя Галини та Леоніда Земницьких має дві доньки, дві онучки та шість правнуків. Вони проживають у Черкасах.
– Ми ще є. Нас залишилось уже дуже мало. Я називаю нас «останніми з Могікан», – розповіла пані Галина.
Галина Аркадіївна була зв’язковою в партизанському загоні. До війни встигла закінчити п’ять класів. У 1943 році була заарештована та вивезена в Німеччину. У 1945 році повернулась і продовжила навчання. Останні роки працювала в бібліотеці, звідки й вийшла на пенсію.
Її чоловік Леонід Федорович у період окупації перебував у Харкові. Після визволення міста призваний до лав Радянської армії. Має 26 орденів і медалей.
