Не берег – а приватна земля: як вдалося забудувати берег Дніпра
Забудовникам вдавалося зводити об’єкти на березі Дніпра й легалізувати їх, завдяки, зокрема, місцевим радам. Їхні представники зменшували ширину захисної смуги, що допомагало отримати землю біля самої води.
Про це йдеться в розслідуванні, що створене «18000» на замовлення «Суспільне: Черкаси» – Паркан у воду: як черкаська еліта приватизувала берег Дніпра.
- Існує рішення сільської ради про встановлення прибережної захисної смуги. Законодавчо встановлений розмір – 100 метрів щодо Кременчуцького водосховища, а рішенням сільської ради ця прибережна захисна смуга встановлена у 20 метрів, – пояснила начальниця відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин Черкаської обласної прокуратури Ірина Дмитрик.
Тобто спочатку депутати місцевої ради визначають ширину прибережної смуги не у 100 метрів, як це б мало бути, а у 10 або 20. Далі віддають цю земельну ділянку під потреби, не пов’язані із водокористуванням, у довгострокову оренду, наприклад, під будівництво зони відпочинку. А потім, коли земля опиняється у потрібних руках, все стає приватним. Перед цим її можуть ще кілька разів купувати й перепродавати, щоб «замести сліди».
- Нещодавно ухвалили закон про захист добросовісних набувачів. Ці земельні ділянки часто отримує одна особа, потім їх неодноразово продають, і наступні набувачі вже вважають себе добросовісними, – додала начальниця відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин Черкаської обласної прокуратури Ірина Дмитрик.
Після початку повномасштабного вторгнення депутати Верховної Ради заборонили місцевій владі передавати у приватну власність земельні ділянки. Це дозволило зупинити процес передачі берега Дніпра. А також, завдяки цьому, місцеві прокурори змогли скасувати частину незаконних рішень, ухвалених раніше, до набуття сили мораторію у 2022 році.
Отримати ж штраф можна за встановлення паркану, що, як правило, дістається води й обмежує пересування по пляжу. Відповідно до статті 60 КУпАП, його розмір складає від 3400 гривень до 6800 гривень. Орган місцевого самоврядування надає вимогу в 10‐ти денний термін усунути паркан. Якщо цього не відбувається, тоді цим має займатися орган місцевого самоврядування.
Розслідування «18000»
Читайте також: Представники Черкащини у Раді. Хто заряджає, а хто розряджає країну?
Разом допоможемо черкащанам на фронті отримати транспорт і зв’язок. Донатьте у збір від «18000»!
