До повномасштабного вторгнення військ російської федерації велика частина українців вважала екологічні проблеми одними із найсутєвіших, що загрожують їхній безпеці. Про це свідчать минулорічні соціологічні дослідження. Відповідно до них, понад 60 % респондентів визнавали, що ситуація в екології погіршується, а серед основних проблем називають захаращеність територій, забруднення водойм та повітря. Картина зрозуміла, у ключовій біді люди винили самих себе.
Втім це лише на словах. В реальності велика кількість населення докладає мінімум зусиль, аби мінімізувати вплив власної життєдіяльності на довкілля. Крім того, знаходяться ті, що вважають навколишню природу джерелом власного доходу та нехтують загальноприйнятими правилами користування спільними ресурсами, як то ліс, надра чи водні біоресурси.
Що там у судах?
Відповідно до реєстру судових справ, за 2021 рік у Черкаській області місцевими судами було винесено 25 вироків за злочини проти довкілля. 21 вирок стосувався незаконного рибного промислу або ж у невизначених місцях, або із застосуванням заборонених знарядь. Попри обставини скоєння злочину і місце, покарання для всіх порушників фактично однакове – це або штраф у розмірі 17 тисяч гривень (його отримали 5 горе-рибалок), або ж умовний термін в один рік. Таке покарання мають 13 черкащан, що здійснювали незаконний вилов риби та були виявлені правоохоронцями. Ще трьох жителів області суд визнав невинуватими. Правоохоронцям не вдалося довести вину.
У більшості випадків засудженим повертаються коштовні знаряддя, а саме човни та обладнання, на яких вони скоювали злочин. Відповідно можна припускати, що покарання не можна вважати суворим і таким, що слугуватиме превенцією для скоєння злочинів іншими особами. Для більшості людей, що займаються незаконним промислом риби, це суттєве джерело сімейного доходу і відповідно статистика свідчить, що вірогідність мати проблеми із законом не така і велика, як і отримати покарання.
Ще одним злочином, за яким виносилися вироки на Черкащині, минулого року була незаконна вирубка лісу. Тут судова практика також майже ідентична, але за аналогією з рибальством – цілком однотипна. Підпільні лісоруби у трьох випадках із чотирьох отримували також умовні терміни, втім у 3 роки. В одному випадку покарання було терміном в один рік. Засудженим також поверталося вилучене знаряддя злочину.
У 2022 році динаміка притягнення до кримінальної відповідальності правопорушників змінилась. Так, станом на кінець серпня вже винесено 22 вироки. Попри обмеження воєнного стану, суди продовжують виносити вироки у справах, відкритих переважно минулого року. Станом на сьогодні навігація на Дніпрі за виключенням легального промислового вилову заборонена і відповідно це ускладнює діяльність браконьєрів, яким важче приховати власну діяльність, мімікруючи під легальних рибалок. Також є ризик натрапити на воєнізовану охорону водних просторів. Аналогічна ситуація і з відвідуванням лісів та їхньою вирубкою.
Цьогоріч вироки також переважно є умовними. За незаконний вилов рибалки отримують переважно покарання у вигляді одного року обмеження волі умовно або ж штраф. Тут дві опції – 1700 гривень або ж 17 тисяч гривень. Також у двох випадках суд зобов’язав компенсувати завдані збитки – це 100 тисяч та 300 тисяч гривень відповідно. Варто зазначити, що компенсація завданих збитків це скоріше виняток, ніж правило. Про що свідчить статистика. У більшості випадків використовується процесуальна хитрість, коли виловлена незаконно риба передається на зберігання третім особам, а згодом реалізується. Відповідно збитки нібито відсутні, попри значну невідповідність ринкової вартості риби та її “нормативної” оцінки відповідно до методології нарахування збитків.
Також у 2022 році було винесено вирок у справі незаконного видобутку піску. “Накопавши” у червні минулого року за допомогою лопати 30 мішків піску, житель одного із сіл Черкащини отримав три роки позбавлення волі умовно. За два проанілозваних роки це єдиний вирок, пов’язаний із незаконним видобутком корисних копалин на Черкащині.
Статистика та якість
Аби підвищити рівень розкриття екологічних злочинів та забезпечити належну якість розслідування, у структурах обласних прокуратур було створено спеціалізовані підрозділи. Черкащина – не виключення. На сьогодні у відповідному відділі працюють три прокурори, які забезпечують процесуальний нагляд та якість розслідування у злочинах, об’єктом яких є навколишнє середовища та у результаті завдано збитки природі.
Станом на зараз прокурорами спеціалізованої екологічної прокуратури ведеться 240 кримінальних проваджень, з яких 5 зафіксовано та зареєстровано безпосередньо прокурорами – решта відкриті за матеріалами інших правоохоронців або ж за заявами жителів області.
Окрім незаконного видобутку природніх ресурсів, до підслідності спеціалізованої прокуратури потрапляють й інші категорії справ, зокрема, що кваліфікуються як розтрата майна або шахрайство. Лише за поточний рік прокурорами нараховано збитків природі регіону на суму 45 млн гривень та заявлено позовів на суму 35 мільйонів.
Водночас відповідна статистика роботи спеціалізованої прокуратури не сильно корелює із судовою практикою, в якій перевага поки на боці осіб, які вчиняють злочини проти довкілля навіть в умовах військово часу. Забезпечення принципу невідворотності покарання поки є недосяжним, судячи із кількості винесених вироків у подібних справах, як і превенція подібних злочинів через побоювання покарання.
Навряд чи штрафи та умовні терміни можуть зупинити різного роду браконьєрів та шукачів легкої наживи коштом природи. Ситуацію могла б змінити стала практика компенсації завданих збитків, втім це поки лише поодинокі випадки у серії однотипних вироків суду, що передбачають переважно умовні терміни або ж несуттєві у порівнянн з вигодою штрафи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Місце зустрічі котолюбів. Навіщо Черкасам центр адопції котів та як він працює?
Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Черкаська інформаційна агенція 18000” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
