Вони разом працюють у Черкаській обласній лікарні. А з листопада минулого року є частиною команди мобільної гінекологічної бригади UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення. Їздять за 100, а часом і 200 кілометрів, аби проконсультувати та оглянути пацієнток у віддалених населених пунктах. Туди, куди медикам часто складно дістатися через бездоріжжя і далекі дистанції.
“18000” розповідає історії акушерки-гінекологині Ольги Назаренко та лікарки-терапевтки Таміли Валюн.
“Чи важко? Ніколи про це не задумувалася”
Ольга Василівна працює лікаркою вже 23 роки. До роботи в обласній лікарні була завідувачкою відділення в одній із районних лікарень Черкащини.
Свою діяльність в мобільній гінекологічній бригаді UNFPA вона вважає роботою за покликом душі.
– З 2014 року, коли почалася війна, я займалася дуже активно волонтерством. Організувала роботу за покликом душі. Оскільки в мене було дуже багато пацієнток жінок, мала з ними і соціальний контакт. Тож ми варили їжу, передавали на фронт. Коли вже тут мені запропонували приєднатися до мобільної бригади, я була не проти. Це ніби продовження мого волонтерства, — пояснює Ольга Назаренко.
Разом зі ще двома лікарями своєї зміни двічі на місяць вона виїздить у віддалені населені пункти Черкащини. Медики мобільної бригади проводять гінекологічні огляди, обстеження, зокрема УЗД, та консультують жінок. Роботу мобільної гінекологічної бригади ось уже майже рік реалізують за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.
Пані Ольга зазначає, що найбільша радість для неї як для медика — здорові та усміхнені пацієнтки.
– Під час роботи в пологовому будинку я завжди раділа, коли бачила жінку з маленькою дитиною на руках. Зараз, коли бачу жінку, в якої після лікування сяють очі, відчуваю заряд позитиву. Головна винагорода для спортсмена — медаль. Наші медалі — це наші вилікувані пацієнти, — говорить Ольга Василівна.
Робота у мобільній бригаді — особлива, додає лікарка.
– Їдеш і не знаєш, хто тебе там чекає, скільки людей тебе там чекає, — ділиться Ольга Назаренко. — Ми завжди працюємо до останнього пацієнта. Немає такого, що ми закриваємо двері машини і їдемо, бо вже настає вечір, хоча нам ще добиратися в Черкаси три години.
На запитання про те, наскільки складно працювати у бригаді, жінка каже, що ніколи навіть не замислювалася про це.
“Віддалені села — гірша ситуація”
Під час виїзду у складі мобільної бригади пані Ольга проводить огляд на кріслі, ультразвукові дослідження, а також надає рекомендації щодо подальшого лікування у разі виявлення захворювань.
– Це такий собі поліклінічний прийом. Хотілося б, щоб деякі фельдшерсько-акушерські пункти мали кращий вигляд — подекуди в них дуже старий ремонт. Але за потреби ми можемо проводити прийом навіть в автомобілі. Він обладнаний сучасним гінекологічним кріслом та усім необхідним, — розповідає лікарка.
Для пацієнток прийом є безоплатним і конфіденційним. Усі матеріали, зокрема й гінекологічні набори для огляду, безоплатно надає UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення.
Ситуація зі станом здоров’я жінок у маленьких містечках і селах різниться і часто залежить від того, наскільки віддалений населений пункт. За десять місяців роботи Ольга Назаренко виявила близько десятка жінок, що мали передраковий стан.
– Решта, на щастя, були в задовільному або нормальному стані. Віддалені села — гірша ситуація. Там, де немає транспортного сполучення, проблеми зі зв’язком. Люди старшого віку якщо й користуються мобільним зв’язком, то суто для комунікації з рідними. На жаль, у багатьох жінок старшого віку основна проблема — випадання і опущення статевих органів. Це сільське населення, яке дуже тяжко працює, — пояснює лікарка.
У разі виявлення захворювань, Ольга Назаренко надає пацієнткам координати та контакти лікарень, де жінки можуть продовжити лікування. Серед можливих варіантів — Черкаська обласна лікарня або ж медзаклади в районних центрах.
“Приємно вражає, що люди приходять не лише зі скаргами”
Лікарка говорить, що ще на початку роботи в мобільній бригаді мала хибне уявлення про те, що більшість пацієнток, які до неї прийдуть, матимуть скарги на здоров’я. Проте реальність здивувала: часто жінки приходять на огляд профілактично, перевірити стан здоров’я. За інших умов прийти на такий огляд їм просто бракує часу.
Ольга Назаренко з однією з пацієнток під час виїзду. Фото з архіву лікарки
– Наскільки часто жінки в селах приходять на профілактичні огляди? Думаю, так само як і в Черкасах. Соціальні проблеми, як коронавірус та війна, відштовхують на задній план питання здоров’я. Здається, що просвітницька робота зараз краща, про важливість оглядів молодь може чути навіть у фейсбуці та тік-тоці, проте кількісно рівень профілактичних оглядів у нас упав катастрофічно. Люди йдуть тоді, коли ситуація вже стає критичною, — констатує Ольга Назаренко.
У зв’язку з цим вона переконана, що робота мобільної гінекологічної бригади на Черкащині є вкрай важливою.
– Проєкт 100 % необхідний. Ключові перемоги — це ранні виявлення патологій, — каже лікарка.
Додає: у який би час вона разом із колегами не поверталася з виїздів — завжди має гарний настрій.
– Дорога часом дається непросто, бо буває, що й три години в один бік, подекуди по бездоріжжю. Але в нас уже так сформувалися зміни, що найбільше ми їздимо з певними колегами. І в нас є водій Віталік, він постійно вмикає нам українську патріотичну музику. І туди, й назад. Навіть якщо назад їдемо втомлені, все одно звучить українська пісня, і ми їдемо веселі. Ніколи такого не було, щоб жалілися на втому. Завжди з піднесенням. Обговорюємо, як класно, що ми виїхали і цих людей оглянули, хоч чимось їм допомогли, — каже Ольга Назаренко.
“Аналізи, які в приватних клініках можуть коштувати 1,5 тис. гривень, ми проводимо безоплатно”
Разом із Ольгою Назаренко їздить до пацієнток і Таміла Валюн. Вона — лікарка-терапевтка Черкаської обласної лікарні.
Мобільна бригада під час одного з виїздів. Фото з архіву Ольги Назаренко
За її словами, часом у села не приїжджають навіть сімейні лікарі, з якими у місцевих мешканців укладені декларації.
– Якщо брати районні центри, там є районні лікарні, медицина більш доступна. У селах ситуація інша: якщо все село, наприклад, укладає декларацію з одним сімейним лікарем, час від часу він приїжджає. Якщо з різними і, скажімо, в лікаря потім 2-3 пацієнти з усього села, він може просто не знаходити часу, щоб приїхати до них, — каже пані Таміла.
Під час виїзду у складі мобільної бригади Таміла Валюн проводить пацієнтам тестування. Наголошує, що доступ до результатів мають лише пацієнти.
– Це забір крові на глюкозу, тестування на гепатит В, С, ВІЛ-СНІД, сифіліс. Якщо жінка дітородного віку, я пропоную їй ці всі обстеження, зазвичай пацієнтки залюбки погоджуються, тому що ці аналізи дуже дорогі. Якщо чотири ці аналізи здати у приватній лабораторії, то це більш ніж 1,5 тис. гривень може коштувати, — каже медикиня.
Водночас для пацієнток, які звертаються до мобільної бригади, такі аналізи є безоплатними. А завдяки швидким тестам — результат вони дізнаються одразу.
“Найбільше вражає те, як нас чекають”
– Дехто приходить до мене, щоб я розписала лікування. Наприклад, людина сходила на прийом до алерголога, гастроентеролога, кардіолога, до інших спеціалістів. В неї п’ять захворювань. Як терапевт я можу переглянути перелік усіх ліків, підказати, які з них сумісні і можна вживати разом, — продовжує Таміла Валюн.
Кількість пацієнток, які приходять на прийом до медиків, різниться від населеного пункту до населеного пункту. У віддалених селах — приходять найбільш активно.
– Взимку люди гарно йдуть. Бо влітку працюють і ще є можливість дістатися в район, якщо потрібно. Ми їздили в села за 70 кілометрів від районного центру, по забитій польовій дорозі. Буває, автобус ходить тричі на тиждень лише, людям складно добиратися, тож нас там особливо чекають, — каже лікарка.
Окрім місцевих жительок, час від часу на прийом приходять і внутрішньо переміщені особи, які знайшли собі прихисток на Черкащині.
За словами пані Таміли, найбільш у роботі в медичній бригаді її зворушує усвідомлення того, наскільки сильно їх чекають пацієнтки.
– Знаєте, як ми знаходимо в селі пункт, де нас чекають? Там велосипеди стоять. Там, де стоять машини, нас не чекають, бо вони можуть поїхати будь-куди. А до лікаря бригади приїжджають велосипедом, куди дістатися можуть, — каже Таміла Григорівна.
Детальнішу інформацію про роботу черкаської та інших мобільних гінекологічних бригад UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення можна отримати за номером 3033 (дзвінки з мобільних операторів та міських номерів по Україні безоплатні) або на сайті лінії підтримки з питань жіночого здоров’я.
***
Мобільні гінекологічні бригади та гінекологічні кабінети безбарʼєрного доступу працюють у рамках заходів гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, за фінансової підтримки Європейського союзу (ЕСНО), Міністерства закордонних справ Данії, Канади, Франції та Республіки Корея.
Партнерський матеріал