Багато українців через війну змушені були покинути свої домівки та поїхати за кордон. Понад 600 тисяч дітей перебувають в інших країнах на момент початку навчального року – за даними МОН.
За даними освітньої інформаційної мережі Єврокомісії Eurydice Network «Підтримка учнів-біженців з України в школах Європи», більшість українських школярів зареєстрована в Польщі – 528 тисяч, Німеччині – 290 тисяч та Чехії – 70,5 тисяч. В Італії, Румунії, Іспанії та Словаччині — від 30 до 40 тисяч дітей.
Як наші учні засвоюють іноземну програму та з якими труднощами зіштовхуються, ми вирішили дослідити на прикладі черкаських дітей.
Першою країною в нашій освітній подорожі є Німеччина. Ця країна є передовою в сфері освіти, до навчання тут особливо серйозне ставлення. Часті повітряні тривоги та хвилювання за емоційний стан дітей змусили переїхати за кордон родину Ярошенків.
«Хоч я і знаю німецьку мову, на практиці було важко освоїтись»
– Ми виїхали за кордон, тому що дітки маленькі, в мене двоє шестирічних хлопчиків, було дуже страшно за них, я постійно плакала. Моя сестра живе в Німеччині, тому туди ми і поїхали. Вона перші кілька місяців постійно була поруч, допомагала з усіма питаннями та документами, хоч я викладач німецької мови і гарно знаю цю мову, німецьку культуру, але на практиці було важко освоїтись, – говорить мама двох хлопчиків-першокласників Тетяна Ярошенко.
Міністр освіти та наукових досліджень Німеччини Беттіна Штарк-Ватцингер в інтерв’ю німецькій газеті Augsburg All розповіла, що українці мають відвідувати онлайн-уроки української програми та очні заняття за німецькою програмою. Оскільки наші герої ще не ходили до школи в Україні, Тетяна вирішила обрати лише німецьку школу.
– Оскільки не було перспективи на повернення в Україну до першого вересня, то вирішили не починати навчання онлайн в українській школі, а одразу в німецькій. Ми неодноразово їздили у відпустку до сестри, щоб мої діти могли вільно говорити, вони вже більше року в Україні німецьку мову вчили. Обирали школу, щоб була якомога ближче до нашого місця проживання, – розповідає Тетяна Ярошенко.
Німецька мова – обов’язкова
Для всіх українських діток в Німеччині є обов’язковим вивчення німецької мови – це найбільша проблема для школярів. Нова школа, нові незнайомі люди, нова система освіти – все це складно для дитини навіть рідною мовою, що вже говорити, коли до цього додається ще й мовний бар’єр. Проте наша героїня говорить, що оцінки за вивчення іноземної мови не ставляться, аби стимулювати учнів та вберегти від зайвих переживань.
Німецька система освіти сильно відрізняється від нашої насамперед пріоритетами. Якщо в українських школах задають домашнє завдання і його виконання передбачає допомогу батьків та займає досить багато часу, то в Німеччині – це неважка робота, яка передбачає не більше ніж пів години часу дитини.
– У німецьких школах навчають бути самостійними, наприклад, батькам не можна заходити до приміщення, аби дітки могли подолати страх та знайти самостійно свій клас. Ця самостійність простежується і у домашній роботі: першокласник має робити завдання не більше ніж пів години і при цьому дитина сама контролює себе і розраховує свій час, щоб виконати завдання, – говорить Тетяна.
Також у закордонних школах йде активне впровадження здорового харчування та заборона на мобільні телефони. Дітям заборонено в шкільний час мати при собі засоби зв’язку. Батьки не мають номерів вчителів, тільки емейли – це захищає особисте життя працівників, всі питання можна з’ясувати через шкільний секретаріат. Відсутність телефону безумовно допомагає зосередити увагу дитини на навчанні, але для мам це не є зручно. До школи учнів відвозить автобус, який може затриматись або й не приїхати зовсім – в таких випадках просто необхідно мати змогу зателефонувати батькам та попередити, щоб уникнути хвилювання.
Ще однією особливістю освіти за кордоном є те, що на кожній перерві дітки обов’язково виходять на вулицю для активного відпочинку. На подвір’ї школи є безліч різноманітних ігор для фізичного розвитку.
Переваги і недоліки навчання у Німеччині
Німецькі школи мають багато переваг та особливостей перед нашими освітніми закладами, таких як: здорове харчування, гарно організоване дозвілля та посильне навантаження на дітей.
– Оскільки я працюю в цій сфері, то можу сказати, що в нас є багато хорошого і поганого, ми робимо все можливе, аби навчити дітей і привити їм любов до українського, але ми перевантажуємо діток домашніми завданнями і знаннями. В закордонній школі концентруються на основних предметах, а не на кожному, як в нас. Також від діток, які ідуть в перший клас, не вимагають вміння читати, всьому поступово навчають в школі, – розповідає Тетяна Ярошенко.
Поряд з перевагами є і кілька недоліків освіти за кордоном: діткам через мовний бар’єр важко знаходити нових друзів, вони не можуть будь-якої миті зателефонувати мамі і добиратись до школи доводиться автобусом.
Наша система освіти не досконала, але готова до змін. Можливо такий жорстокий привід, як війна, стане стимулом для обміну досвідом з іншими країнами та для запозичення деяких їхніх стандартів шкільної освіти.
Вероніка Чіпенко
Чудова ідея обміну досвідом з іншими країнами!
не дивлячись на вимушений переїзд, чудово, що у дітей є можливість отримувати якісну освіту закордоном
Дуже цікавий задум заборони телефонів в школах, це дасть змогу максимально зосередитися на навчанні.
Німеччина завжди славилася своєю дисципліною і не тільки.
Німеччина завжди славилась своєю дисциплінарністю.