“Усе почалося із льодяника у вигляді лимона”, – починає історію експорту підприємства “Меркурій” його директор Євген Таран. На початку грудня цього року завод відзначить свій 30-ий ювілей. Кондитерська фабрика, створена у 1990 році, нині виробляє близько 140 видів карамельок різних форм і смаків під власним брендом “Roks”.
Останні 20 років підприємство експортує за кордон. За цей час черкаські льодяники з’явилися на прилавках магазинів 20 країн світу, серед яких Німеччина, Румунія, Італія, США та Великобританія.
Євген Таран говорить, що через карантин ювілей “Меркурій” відзначатиме скромно
Згаданий на початку статті льодяник у вигляді лимону Євген Таран побачив наприкінці 90-их на одній із вулиць Австрії в руках маленької дівчинки. На території колишнього Радянського Союзу подібної продукції не виготовляли. Так зародилася ідея створення пласкої карамелі з малюнком на власному підприємстві в селі Балаклея на Черкащині.
– Коли приїхали на закордонну фірму, яка виробляла подібну карамель, власник сказав: кладіть на стіл 72 тисячі доларів і я вам покажу, як вона виробляється. Ми розвели руками – у 90-х роках це були дуже великі гроші. Словом, нічого нам не показали, але ми почали самі. Два роки працювали над технологією і обладнанням. Освоївши це виробництво, представили цей вид карамелі на загальнонаціональній виставці. Почався бурхливий попит, пішли замовлення, – зазначає Євген Володимирович.
До України цивілізований світ ставиться, на жаль, насторожено.
Із 2002 року “Меркурій” почав виходити на іноземні ринки. Перших партнерів шукали насамперед на міжнародних виставках. Наступний етап у більшості випадків – приїзд партнера в Україну, аби переконатися в надійності українського виробника.
– До України цивілізований світ ставиться, на жаль, насторожено. Вони не впевнені, що партнер буде виконувати договірні умови з поставки, якості, термінів і так далі. Після першого знайомства, як правило, ще приїжджають на підприємство, дивляться його, оцінюють. І лише потім іде укладання контракту, – говорить Євген Таран.
На зовнішньому ринку “Меркурій” представлений власною торговою маркою “Roks”, а також створює продукцію для іноземних брендів. Наприклад, у Німеччині українські льодяники продають під брендом “Candy Boom”.
У Німеччині черкаські льодяники продають під брендом Candy Boom
Своїми конкурентами директор “Меркурію” називає світові гіганти: в ніші “лолліпопс” (кругла карамель на паличці) – “Chupa Chups”, у ніші освіжаючих льодяників без цукру – “Halls” та “Orbit”. 12 років тому українське підприємство перейшло на натуральні барвники та ароматизатори.
Сьогодні через економічну ситуацію в Україні більшість клієнтів смілянського підприємства – за кордоном.
– Зараз ми більше товару відвантажуємо на експорт, ніж споживає український ринок. Удень робимо близько 4-5 тонн карамелі. На підприємстві працюють більше 250 людей. Якби в нас не було таких позицій на зовнішньому ринку, ми не могли б утримувати таку чисельність людей, – говорить директор підприємства. – Щотижня маємо експортні відгрузки у різні країни світу. Або автомобілями, або контейнерами, якщо товар переправляємо морським шляхом.
Найбільшим попитом за кордоном користується велика карамель ручної роботи. Зараз це переважно вироби на новорічну тематику: фігурки Санта Клауса, Діда Мороза, сніговиків та новорічних посохів.
Нині підприємство сконцентроване на виготовленні новорічних фігур
Все це – вироби майстрів, що працюють на підприємстві. За словами Євгена Тарана, таку роботу неможливо автоматизувати повністю, тож її виконують вручну.
– Технологічно ми можемо виробляти значно більше, але людей немає, на жаль. Люди поїхали по світах. Усе менше робочих рук лишається в Україні. Ми б сьогодні могли взяти ще людей 50, – говорить директор підприємства. – Впроваджуємо механізацію, де можливо, бо трудових ресурсів бракує.
Щоб мати серйозні обсяги, треба йти на експорт і не боятися.
У 2017 році “Меркурій” відкрив новий виробничий корпус. Його будували з урахуванням директив Європейського Союзу.
Найбільшим попитом за кордоном користується велика карамель ручної роботи
– До нас прибули представники сертифікаційної австрійської фірми з ціллю проведення сертифікації на відповідність німецькому сертифікату IFC (International Food Standard) і британському BRC (British Retail Consortium). Це високий рівень, найвищі світові рівні сертифікації. Ми успішно пройшли цю перевірку і маємо два сертифікати. Це дає змогу нам говорити практично на рівних з будь-яким покупцем, навіть найсерйознішим, у світі, з крупними рітейлерами. Сертифікація – доволі складна і затратна. Вимоги дуже високі до контролю якості і гарантій безпечності продуктів, які виробляють підприємства. Ведеться жорсткий контролю від входу сировини на підприємство до технологічних нюансів, – говорить директор кондитерського підприємства.
Термін придатності льодяників – 24 місяці
За словами Євгена Тарана, початок роботи на зовнішній ринок – робота не з легких. Проте це того вартує.
– Все можливо в нашій країні. Звісно, треба багато праці, щоб досягти таких масштабів і успіхів. Молодим людям не слід розчаровуватися, слід вчитися, народжувати нові ідеї і їх наполегливо впроваджувати в життя. Ринок України, на жаль, невеликий. Щоб мати серйозні обсяги, треба йти на експорт і не боятися. Тут праці багато, виконання багатьох директив і вимог європейських, але воно себе виправдовує. Якщо ти їх виконав, для тебе відкривається великий ринок Європейського Союзу з величезним обсягом можливого споживання, – додає Євген Таран.
Як вийти на ринки ЄС: короткий путівник
Представництво ЄС в Україні надало перелік програм, що допоможуть українським виробникам вийти на іноземні ринки.
Зокрема, для цього активно працює програма Європейського Союзу EU4Business (“ЄС для бізнесу”), в межах якої в 15 областях України працюють центри підтримки малого та середнього бізнесу. Ця програма може стати корисною для підприємців різних галузей. Причому йдеться не лише про консультації, але й фінансову підтримку для тих, хто зважився на експорт товарів. Це також можливості розвитку та навчання підприємців МСП для кращого розуміння міжнародних стандартів та вимог. Детальна інформація про доступ до ринків, фінансових ресурсів, реєстрацію бізнесу та інші питання — на сторінці програми.
Поза тим, керівникам МСП варто пам’ятати про такий інструмент підтримки бізнесу, як COSME (“Конкурентоспроможність МСП”). Програма має на меті полегшити вихід малого та середнього бізнесу на зовнішній ринок. Зокрема, завдяки її проектам можна отримати консультації, практичні знання про європейський ринок та законодавство ЄС, дізнатися про тендери або ж знайти міжнародних бізнес-партнерів. В межах COSME важливим є і доступ до Європейської мережі підприємців (Enterprise Europe Network), що сприяє торговельним та інвестиційним можливостям українських МСП. У цьому підприємцям може допомогти і Торгово-промислова палата України, яка є учасником консорціуму «EEN-Україна». Слідкувати за новинами та подіями консорціуму можна за посиланням.
Програми фінансової підтримки доступні також у рамках Горизонт-2020 «Індустріальне лідерство» (Horizon 2020), зокрема для компаній і певних видів організацій, які займаються дослідженнями та інноваціями. Актуальні можливості у цьому напрямку можна відслідковувати на сторінці оновлень.
Все добре. Але чому працюють без рукавичок?