Тривожна валізка по‐новому: що черкащанам радять ті, хто пережив удар по будинку

Що покласти в тривожну валізку, що варто тримати при собі, а що тільки заважає, якщо російський дрон чи ракета влучить у будинок? Тривожна валізка, про яку українцям говорили на початку повномасштабного вторгнення зазвичай асоціюється із запасом їжі й води, документами, аптечкою та засобами гігієни. Однак люди, які пережили влучання у будинок, вказують на інші речі, які можуть врятувати життя. 

Для цієї статті «18000» поспілкувалися із двома жителями багатоповерхівки в Черкасах, в яку влучив російський БпЛА, зібрали рекомендації киянки Лариси Плешко, яка пережила пряме влучання у її будинок. А також начальник управління організації реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС у Черкаській області Олександр Полубєхін розповів «18000» про речі у тривожній валізці, які насправді можуть знадобитися під час обстрілу.

«Одразу за рідних, а потім вже за валізку»

Вибух у черкаській багатоповерхівці стався вночі 24 травня. Володимир Поліщук разом із сім’єю перебував у квартирі на п’ятому поверсі, тоді як удар припав на шостий — по діагоналі від його квартири.

Травневої ночі Володимир дивився бій Олександра Усика. Чоловік почув вибух, як уламки скла падають на підлогу та відчув вібрацію у будинку. За його словами, першою реакцією було не шукати речі чи тривожну валізку, а перевірити сім’ю.

- Підскочив з дивану. Подумав одразу за рідних, а потім вже за валізку. Чи всі живі, чи все нормально, — пригадує Володимир.

Пан Поліщук – колишній рятувальник, тому, каже, діяв радше автоматично. Почав одягатися, взяв документи й вивів жінку з дітьми на вулицю. А сам пішов гасити полум’я на балконі, який палав унаслідок влучання російського шахеда. Згодом квартиру заповнив дим, тому чоловіку довелося залишити житло.

- Гасив вогонь водою з крана, єдине, про що думав у моменті, що вода дуже довго набирається. Тому раджу всім мати при собі вогнегасник, — розповідає чоловік.

Рятувальники приїхали приблизно через десять хвилин після влучання.

- Наша квартира згоріла повністю, пожежа тривала близько чотирьох з половиною годин, — зазначає Володимир.

Зруйнований будинок внаслідок влучання російського дрона у Черкасах

У піжамних штанах та в одному кросівку

Зінаїда Олійник тієї ж ночі була у тому ж будинку, у своїй квартирі на восьмому поверсі. Жінка не спускалася в укриття, оскільки мала гіпс на нозі, ще й не спала через сильний біль у кінцівці. Коли стався вибух, каже, навіть не відчула болю — спрацював шок.

- Я на ту ногу, що в гіпсі, скочила із дивану, побачила вибиті вікна, балкон, на кухні все вибито, – пригадує черкащанка.

Спочатку жінка подумала, що пошкоджені лише вікна.

- Перша думка моя була, що нічого страшного. Вікна повибивало — все буде добре. Але я навіть не думала, що воно все згорить і що я більше туди не повернуся, — розповідає пані Зінаїда.

Далі черкащанка зателефонувала рятувальникам, забрала телефон, окуляри, зарядні пристрої та рюкзак із документами на квартиру. А от паспортів і грошей із собою не взяла. Напередодні вона дістала їх із рюкзака, коли їздила до травмпункту, а після повернення не поклала назад.

- Уже хвилин за 15–20 я зрозуміла, що я не забрала решту документів. Ну вже підійматися я не могла, бо горіло на сьомому поверсі, – розповідає пані Зінаїда.

Із квартири жінка вийшла у піжамних штанах та одному кросівку. Після пожежі люди приносили їй одяг, взуття, продукти та інші необхідні речі.

Тому тепер пані Зінаїда вважає, що поруч із тривожною валізкою мають бути не лише документи й гроші, а й речі, в які можна переодягнутися.

Що має бути у квартирі на випадок обстрілу та чому?

Серед важливих речей, що мають бути вдома в українців, герої матеріалу виокремлюють:

• свисток;
• ліхтарик;
• вогнегасник;
• зручне жорстке взуття;
• теплий одяг;
• виписані номери телефонів близьких;
• респіратор;
• маленький ніж;
• воду з перекусом;
• базову аптечку.

Респіратор із фільтром – щоб захистити легені від пилу

Після пережитого киянка Лариса Плешко написала у мережі «Threads» про речі, які, на її думку, варто мати під рукою. Зокрема про респіратор із фільтром. Вона розповіла, що після удару ще кілька днів відчувала сильний тиск у легенях, помічала чорні виділення з носа, а подразнення горла тривало кілька тижнів.

Зруйнований під’їзд у київській багатоповерхівці. Фото із допису Лариси Плешко

Респіратор, за її словами, не захищає від усіх небезпечних речовин, однак може бути корисним, коли багато пилу та є задимлення.

Водночас важливо не сприймати звичайний респіратор як захист від токсичного впливу пожежі. Для роботи у сильному задимленні потрібне спеціальне обладнання.

Де має бути вогнегасник на випадок влучання чи пожежі?

Саме вогнегасника не вистачало черкащанину Володимиру, коли після удару загорівся балкон у його квартирі. Але класти його всередину тривожної валізки, на думку Володимира, немає сенсу.

- Вогнегасник має бути окремо — у доступному місці, звідки його можна швидко взяти, – зазначає ексрятувальник.

Водночас, за словами Володимира, самостійно гасити пожежу після удару – небезпечно, особливо якщо людина не має відповідної підготовки. Після вибуху у будинку можуть бути пошкоджені конструкції, а дим — окрема загроза.

Свисток — на випадок, якщо телефон не допоможе

Ще одна неочевидна річ, що має бути у тривожній валізці, — свисток. Киянка Лариса й черкасець Володимир радять безпосередньо вдягати його на шию. Він може знадобитися, якщо людина опиниться під завалами й не зможе докричатися до рятувальників.

Скрин із допису Лариси Плешко

У своєму дописі киянка розповіла про сусідку, квартира якої була фактично зруйнована. Жінка мала під рукою металевий предмет і стукала ним, перебуваючи під завалами. Через гучний звук її почули і врятували.

Читайте також: Місто в навушниках: як створюють аудіогід про Черкаси голосами містян.

Ліхтарик — у доступному місці

Ліхтарик радять мати і пані Лариса, і пані Зінаїда. Після удару може зникнути електроенергія, а в пошкодженому будинку — бути темно або задимлено. У таких умовах навіть пошук виходу стає складнішим.

Пані Зінаїда додала ліхтарик до своєї тривожної валізки вже після пережитого. Під час евакуації в її будинку спочатку було світло, але згодом воно зникло. Тому ліхтарик краще не ховати на дні сумки. Він має бути легкодоступним.

Взуття й документи — біля виходу

Пані Лариса радить мати біля виходу з оселі або поруч із тривожною валізкою зручне закрите взуття, зокрема у дописі зазначає про крокси.

Володимир теж вважає, що взуття має лежати так, щоб його можна було швидко вдягнути.

- Якась кофта має бути. Навіть влітку під ранок може бути прохолодно, – додає черкасець.

Після вибуху на підлозі чи сходах можуть бути уламки скла, металу та будівельні конструкції. Тому домашні капці — не найкращий варіант для евакуації.

Обидва жителі черкаської багатоповерхівки наголошують: документи мають бути завжди під рукою. Володимир радить тримати паспорти, документи на житло та інші важливі папери разом.

- Тримати їх треба всіх, моя думка, разом і так, щоб вони були біля виходу, щоб їх можна було одразу схопити і винести, в стані афекту все забувається, – говорить чоловік.

Після пожежі йому знадобилися паспорт та документ на право власності на квартиру.

Історія Зінаїди Олійник показує ж іншу проблему: навіть якщо документи зазвичай лежать у тривожній валізці – їх можна випадково викласти й не повернути назад. Тому важливо періодично перевіряти вміст «тривожних» речей.

Що з водою та їжею?

Тут думки героїв відрізняються. Вода і їжа — чи потрібні вони під час евакуації? Володимир Поліщук вважає, що під час безпосередньої евакуації головне — не перевантажувати себе речами.

Водночас він припускає, що невелика упаковка печива чи інший перекус можуть бути корисними, особливо якщо в сім’ї є діти.

Зінаїда після пережитого воду та невеликий запас їжі вважає необхідними.

- Треба, мабуть, щоб була обов’язково вода, якесь печиво на перший час, щоб хоч щось було, – розповідає Зінаїда.

Водночас киянка закликає пити багато води й ділитися нею з іншими.

«Вода. Обовʼязково. Багато. Навіть якщо не хочеться пити. Пийте самі, давайте пити оточенню. Треба якнайшвидше виводити токсини»,- йдеться у її дописі.

Також вона радить мати з собою засоби гігієни.

- Я вже тепер покладу у валізку все те, що б брала, наприклад, для подорожі, – підсумовує Зінаїда.

Аптечка — базова, але необхідна

Після пережитого пан Володимир вважає, що аптечка — базовий, але необхідний елемент. Він радить мати базові засоби для домедичної допомоги — зокрема турнікет, бинти, пластирі та інше необхідне спорядження.

- Все, що потрібно для першої до медичної допомоги. Це також може врятувати, – зазначає колишній рятівник.

Лариса Плешко у своєму дописі радить брати ліки, враховуючи особливості й слабкі сторони організму. Адже реакція на стрес може бути різною.

«У мене – це шлунок. Мене скрутило так, що думала, сконаю. Ледве дочекалася кінця тривоги, щоб отримати у лікарів швидкої Ношпу», – зазначила у дописі киянка.

Номери телефонів у записнику

Пані Лариса радить мати у валізці папірець із переліком номерів близьких. Телефон може загубитися, пошкодитися або розрядитися. Записник із найважливішими контактами не потребує заряду.

«Контакти близьких. Поміж документів у валізці – звичайний блокнот із записами контактів та імен. Пам’ять на стресі відшибає. А блокнот можна просто дати в руки рятувальникам чи медикам», – йдеться у дописі.

Якщо є домашня тварина

Пані Лариса окремо радить врахувати домашніх тварин під час підготовки до евакуації. Переноску, за її словами, потрібно тримати поруч із тривожною валізкою, щоб у критичній ситуації не витрачати час на її пошуки.

А от ліки для тварин не варто підбирати самостійно. Якщо улюбленцю потрібні препарати, їх перелік та дозування краще заздалегідь узгодити з ветеринаром.

Що зайве у тривожній валізці?

Володимир звертає увагу, що багато рекомендацій щодо тривожної валізки на початку повномасштабної війни передбачали запас їжі, одягу та інших речей на тривалий час. На його думку, у ситуації безпосереднього удару така кількість речей може бути зайвою. Головний критерій для чоловіка — чи зможе людина швидко схопити валізку та вийти. Тому не варто забивати її речами «про всяк випадок», якщо через це сумка стає важкою.

ДСНС біля багатоповерхівки в Черкасах, куди влучив БпЛА 24 травня

Начальник управління організації реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС у Черкаській області Олександр Полубєхін розповів, які речі він вважає зайвими у тривожній валізці:

• багато змінного одягу «про всяк випадок»;
• важка техніка, яку немає сенсу нести на собі довго;
• побутові дрібнички не першої необхідності.

Що радять класти у валізку рятувальники?

• документи (оригінали + фото/скани в телефоні та в хмарі);
• повербанк, зарядні пристрої, кабелі;
• вода (мінімум 1–1,5 л на людину) і калорійні перекуси, що не псуються;
• індивідуальний перев’язувальний пакет, кровоспинний джгут, знеболювальне, ліки постійного вжитку;
• ліхтарик та запасні батарейки;
• тепла запасна білизна, шкарпетки, дощовик;
• свисток;
• готівка дрібними купюрами;
• засоби гігієни.

Речі, які люди часто забувають покласти у тривожну валізку:

• список важливих телефонів на папері (якщо сяде телефон);
• маленький ніж чи мультитул;
• респіратор чи хоча б щільна маска — від пилу при обваленнях;
• свисток (ще раз, бо це справді недооцінена річ).

Валерія Кісільова

Читайте також. Вісім тонн води на машині й «ляпалка» в руках: як черкаські рятувальники гасять літні пожежі.