Кожен 3,5 випадок інфікування в області на коронавірус – це медичний працівник. Майже половина – із Третьої міської лікарні. Здавалося б, лише сотня хворих, але як показує практика, часто кілька десятків медиків з коронавірусом – це як наслідок паралізована на кілька тижнів робота відділень, ризики спалахів, зміна маршрутів пацієнтів та ще низка супутніх клопотів.
Не даремно з початку надзвичайної ситуації в області всі сили мобілізували на захист та підтримку лікарень та їхнього персоналу. Нині на Черкащині показник захворюваності медиків гірший, ніж загальноукраїнський. В країні – це кожен 5-ий інфікований, тоді як у нас в області – їх 100 із 372 хворих.
Ми поспілкувалися із керівницею управління охорони здоров’я Черкаської ОДА Ларисою Кошовою про вплив пандемії на медичну галузь області. Як живеться медикам у нинішніх умовах, чому зупиняють роботу відділення, як це впливає на пацієнтів, зокрема ургентних. За яких умов до закладів знову госпіталізують хворих. Чим мотивувати в такий період тих, хто рятує в небезпечних умовах життя, та який розвиток подій можливий після послаблення карантину.
На це інтерв’ю ми чекали кілька тижнів, переносили день, час розмови не один раз. І власне цьому були об’єктивні причини. Та попри втрачений час – питання актуальні й досі.
СПАЛАХ СЕРЕД МЕДИКІВ: ДЕ, ЯК І ЧОМУ?
– Два місяці з моменту виявлення перших хворих на коронавірус в Черкаській області. Скільки із них станом на сьогодні – медики?
– На Черкащині з підтвердженим діагнозом коронавірусної хвороби аж 100 медиків. Із них 70 – вже одужали, 5 – на стаціонарному лікуванні, 25 – вдома на самоізоляції.
– Є підозри на захворювання, які поки лабораторно не підтверджені?
– Медиків із підозрою на COVID-19 немає. Поясню чому. Наш обласний лабораторний центр вже робить тестування “сьогодні на сьогодні”. Тобто ми маємо оперативні результати. Ніхто не чекає по кілька днів.
– Кілька тижнів тому на пресбрифінгу ви повідомляли, що 6 інфікованих раніше медиків Третьої міської одужали і вже вийшли працювати. Цифри, які ви озвучили, свідчать, що тих, хто поборов коронавірус, майже половина. Який відсоток із них вже повернувся до роботи?
– Уже вісім медиків Третьої міської лікарні справді вийшли на роботу. Про це повідомив управлінню головний лікар. Це із 47 інфікованих по саме цьому медичному закладу, що складає майже половину всіх хворих. 22 хворих медиків було в Кам’янській центральній районній лікарні, 7 – в Катеринопільській. Якщо говорити про масові випадки. Практично усі медпрацівники, які вже одужали, вийшли на роботу.
– Якщо повернутися до ситуації у Третій міській. Для прикладу, із неврології ще на момент спалаху бракувало півтора десятка кадрів. Скажіть, із початку пандемії, росту хворих в області не фіксували масових звільнень серед медиків? Немає браку людей?
– Не фіксували. Такий масовий спалах захворювання серед медичного персоналу в нас був лише у Третій лікарні. До недавнього часу ми туди не транспортували пацієнтів, аби відділення могло повноцінно без ризиків відновити роботу.
– Скільки аналогічних випадків було в області, коли виявляли хворих медиків/пацієнтів і змушені були зачинити відділення?
– Були поодинокі випадки. У кардіоцентрі мали інфікованого пацієнта (переведений із Третьої з інфарктом міокарда). Коли з’явилася температура, його обстежили і отримали позитивний результат. Чоловіка відразу перевели в обласну, інфарктне відділення закрили на кілька діб, обстежили контактних осіб. Тоді ані серед медперсоналу, ані серед інших пацієнтів захворювання не фіксували.
Зачиняли відділення у Катеринопільській центральній райлікарні. Буквально на кілька днів: обстежилися, зробили дезінфекцію і повернулися до роботи. В Уманській міській, де виявили хворого на коронавірус пацієнта. В Кам’янській, Катеринопільській ЦРЛ теж виявляли хворого на коронавірус. Усіх виявлених пацієнтів переводили на лікування у визначені заклади.
Чому такі ситуації виникали? Бо часто в пацієнтів була схожа клінічна картинка захворювання із симптоматикою коронавірусу. Наприклад, коли пацієнт з пневмонією. Тому ми запровадили тестування усіх таких хворих на COVID-19. Якщо виявляли, то переводили хворого у визначені заклади, відділення закривали, обстежували контактних, проводили знезараження і після негативних результатів тестування продовжували роботу.
– Ми говорили про неврологічне відділення Третьої міської лікарні. В інтерв’ю завідувачка нам повідомила, що роботу відділення наказом по лікарні відновили буквально за кілька днів після того, як останнього хворого перевели, але пацієнтів попри це вони не приймали ще довго. І це при тому, що там під два десятки хворих працівників. Чому так і чи може так швидко після спалаху, а не поодинокого випадку, запрацювати відділення?
– Місто справді відновило роботу неврології, але транспортування і маршрут пацієнтів ми змінили. Їх не везли у Третю, поки лікарня не заявила, що готова працювати без ризиків для медиків та пацієнтів.
– До речі, на одній із нарад очільник області говорив, що масове інфікування у неврології скоріш за все, це пов’язано із нехтуванням правил особистої безпеки та анонсував розслідування. Є результати?
– Так, департамент охорони здоров’я Черкаської міської ради мав провести внутрішнє службове розслідування. Провели перевірку, а на наші листи надіслали її результати. По факту без прізвищ та відповідальних. У листі зазначили рекомендації щодо суворого виконання санепідрежиму, розміщення в одиночних палатах хворих із підозрою, забезпечення засобами захисту, уникати побутового спілкування, проводити регулярну очистку поверхонь тощо. Тобто нічого нового.
УРГЕНТНІ ХВОРІ
– Неврологічне відділення Третьої міської лікарні розраховане на 60 ургентних хворих. Станом на період спалаху там було близько 40 пацієнтів. Куди їх транспортували?
– На жаль, історію спалаху в цьому відділенні ми не знаємо від початку, нам довелося вже працювати із наслідками. Тоді було обстежено усіх пацієнтів. Позитивних інсультних перевели в обласну лікарню. Це справді важкі хворі. Потім транспортували хірургічних пацієнтів у інфекційну та обласну, аби не поширити вірус.
– По факту тоді 60 ліжок для ургентних хворих пустували. Тим часом особисто знаю історії, коли пацієнта з інсультом швидка не знала куди везти. Як відпрацьовані були маршрути, про які ви вже згадували?
– Це радше виняток, що “швидка” не знала, куди транспортувати. Ми ухвалили рішення про зміну маршруту пацієнтів неврології ще на великодніх вихідних, коли зафіксували перші випадки у відділенні. Усіх хворих міста та району тоді відправляли у Черкаську ЦРЛ. Пізніше до маршруту додався ще один пункт – Черкаська обласна лікарня. Відділення цих лікарень не були переповнені, ліжок не бракувало.
– А як із оснащенням цих закладів і пристосуванням для лікування таких хворих?
– Черкаська райлікарня, як і обласна, у нас визначені закладами першої хвилі прийому хворих на коронавірус. Тому в них є необхідний кадровий потенціал та обладнання для порятунку таких хворих, наявні ШВЛ-апарати. Ніхто не хоче людям зробити гірше.
– Станом на зараз неврологія Третьої міської відновила роботу. Вони справді вже приймають хворих, чи лише у випадку, якщо районна та обласна не впораються?
– Так, приймають. Швидка вже відвозить хворих у відділення.
ПЛАНОВЕ ЛІКУВАННЯ: ЗА ЯКИХ УМОВ?
– Постановою Кабміну лікарням дозволили планове лікування та оперування, яке з початку карантину було заборонене. Як відбувається процес повернення до звичного режиму роботи лікарень? Маєте інструкції?
– У 332 постанові Кабінету Міністрів зазначено, що на період карантину забороняється проведення планової госпіталізації, крім надання медичної допомоги хворим у медустановах, у яких заповненість ліжок із підтвердженим діагнозом коронавірус, становить менше, ніж 50%. На сьогодні у нас є 398 ліжок для хворих на коронавірус. Відсоток заповненості – 7,8.
Тобто ми можемо спокійно повертатися до планового лікування. На сьогодні наказом Управління визначено, що під направлення пацієнта на планове лікування він має мати результат ПЛР-дослідження, якому не більше 2-3 днів. Також запроваджено тестування усіх пацієнтів, які перебувають на лікуванні у закладах.
– Така кількість ліжок – це лише у тих трьох закладах, які фактично приймають хворих на COVID-19?
– У нас визначено шість закладів першої хвилі. Реально у штатному режимі працюють три заклади: інфекційне відділення Уманської міської лікарні, Черкаська обласна та Черкаська інфекційна лікарня. Але ми рахуємо ліжка у лікарнях першої хвилі. А це окрім перелічених – Черкаська, Золотоніська та Шполянська ЦРЛ.
Їх ми відкриємо для коронавірусних хворих у випадку, коли перші три будуть заповнені на 75%. Фактично ж зараз ми можемо лікувати планово у всіх медзакладах після ПРЛ-тестування пацієнта.
– Це платно?
– У нас для пацієнтів безкоштовно. Я читала, що у деяких закладах, наприклад, Києва пропонують за гроші. Якщо у нас про таке дізнаюся, буду бити по руках (усміхається, – ред).
ХТО ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА САНЕПІДРЕЖИМ?
– Ще одна важлива тема – дотримання санепідрежиму. Були з початку карантину запроваджені додаткові санепідзаходи, які у звичному режимі не є обов’язковими до виконання у медичній установі?
– Цікаве питання. Дотримання санепідрежиму в лікарні не залежить від того, карантин нині чи ні. Медики і установа мають дотримуватися його постійно. Навіть у період, коли у нас немає спалаху коронавірусу чи іншої хвороби.
Коли до вас приходить зробити ін’єкцію медична сестра, то вона неодмінно має бути в масці і рукавичках. Це елементарні базові речі першого етапу дотримання санепідрежиму.
Коли у нас карантин через грип чи інші вірусні захворювання, то мають застосовуватися жорсткіші заходи. Це й обмеження по кількості відвідувачів установи, обов’язкова маска, збільшення частоти обробки поверхонь у закладі, а особливо – використання медиками засобів захисту. До пацієнта ми йдемо в змінному одязі, масці, рукавичках – мінімум.
– Суворіший санепідрежим – це справа управління чи конкретного медичного закладу? Бо ж у різних лікарнях спостерігаємо різні превентивні методи та заходи з попередження поширення вірусу.
– Усі наші лікарні стали комунальними некомерційними підприємствами. Зараз відповідальність за організацію процесу роботи, лікування повністю покладено на керівника установи. Саме він має розробляти комплекс цих заходів та контролювати виконання, спираючись на відповідні профільні нормативні документи. Головний лікар відкриває постанову чи наказ Міністерства, читає її, доводить до відома працівників і тримає на пульсі всі процеси, що пов’язані з її виконанням.
– Тоді яка функція управління в цьому процесі?
– Ми всі накази міністерства впроваджуємо на території області. Готуємо відповідні розпорядження, доводимо до безумовного виконання всіма установами області. Первинка, вторинка чи третинка це… Забезпечуємо методологічну допомогу медичним установам, звичайно контролюємо процеси, проводимо перевірки.
Нашу розмову перериває черговий дзвінок на телефон керівниці управління.
Лариса Миколаївна: “Не зітхайте. А хто казав, що буде легко, Дмитре Олександровичу”. За півтори години нашого спілкування таких дзвінків буде кілька. Як і відвідувачів у кабінеті для вирішення робочих питань.
Та щораз після ми повертаємося до розмови.
Щодо перевірок. Нині вони не на часі. Однак коли я буваю у закладі, то спостерігаю за тим, як там дотримуються санепідрежиму. У ковідні відділення, звісно, не потрапити. Там усе суворо: обмежений доступ, максимальний рівень засобів захисту тощо. Але бачу, як спрацьовують в інших відділеннях. Наприклад, в обласній вони зачинені для сторонніх. Пацієнти в масках. Це вже тішить.
ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
– Засоби захисту різняться для різних типів лікарень чи відділень?
– Звісно. Для прикладу, “екстренка” працює у звичному режимі, але коли є мінімальні симптоми у пацієнта, які схожі із коронавірусними, то вони одягають захисні костюми. Вдяглася у такі вже і Третя міська.
ЧИТАЙТЕ: На Черкащині дві бригади “швидкої” перебувають на самоізоляції
Заходи захисту залежать від типу лікарні, посади та функціональних обов’язків працівника медустанови. Відкриваємо і читаємо Наказ Міністерства № 722 зі змінами від 30 квітня у Наказі МОЗу № 922. Там чітко написано: “Раціональне використання ЗІЗ за призначенням або типом залежить від категорії осіб, дій, які вони вчиняють та умов перебування”. І далі по пунктах визначено для кого і які засоби рекомендовано.
– А як мають діяти медики у перехідний період? Наприклад, коли виникла підозра, що у нековідному відділенні хворий пацієнт.
– У період епідемії до кожного пацієнта медики мають ставитися як до потенційного хворого. Ще до того, як почали з’являтися підтверджені випадки COVID-19 у пацієнтів, бо ж температура характерна для багатьох захворювань, всі мали інструкції, як діяти у випадках, коли є підозра.
В одному закладі мали бути, мінімум, дві палати (чоловіча та жіноча), аби таких пацієнтів ізолювати до моменту отримання результатів ПРЛ-тесту. У цей період людину мають лікувати по протоколу. А далі діяти залежно від результатів. Відповідно і засоби захисту під час роботи з такими пацієнтами мають бути відповідними.
– Черкаським лікарням вистачало перелічених засобів? Хто за це відповідальний?
– Потреби має формувати сам заклад і передбачати кошти на них у бюджеті. Та в період карантину до забезпечення засобами захисту медиків підключилися усі. І область, і бізнес, і благодійники. Багато отримано від держави. Сьогодні Черкащина одна з перших по забезпеченню ЗІЗами в Україні.
НАДБАВКИ ДЛЯ МЕДИКІВ
– Скільки всього медиків працюють із ковідними пацієнтами в області?
– Станом на березень – 364 особи, з них 311 надавали саме медичну допомогу хворим на коронавірус. 53 медика брали участь у ліквідації спалаху у Кам‘янському районі. Нині кількість тих, хто безпосереднього працює з ковідними та ліквідовує наслідки інфікування, зросла у рази.
– На початку квітня ви розповідали про вахтовий метод роботи. Щось змінилося, який графік у них зараз?
– Сім днів вони не бувають вдома. Працюють доба через добу. Після роботи відпочивають у спеціально визначених місцях. Медики обласної лікарні в спеціальному крилі на 9-му поверсі корпусу проводять день вихідного, медики інфекційної – у санаторії “Мрія”. Після тижневої зміни ми проводимо ПРЛ-дослідження. Якщо результат негативний, то люди повертаються до родин і тиждень повноцінно відпочивають.
– Мінсоцполітики та МОЗ говорили про 300% надбавки тим, хто працює з коронавірусними хворими. Як на Черкащині впоралися?
– На рівні держави ми виконали доручення. У березні черкаські медики отримали 300% надбавки за роботу з пацієнтами, що хворі на Covid-19.
– Яка це сума та звідки кошти?
– Разом надбавки за березень для медиків склали 4,5 мільйони гривень з нарахуваннями та податками. Частина коштів – це медична субвенція, інша – за рахунок місцевих бюджетів (3,6 мільйона гривень). Тоді кошти отримали медики швидкої, Уманської міської лікарні та Черкаської міської інфекційної.
– Наступні місяці нарахування відбуватимуться за таким принципом, чи це була разова виплата?
– У 250 постанові КМУ передбачала перекриття виплати окладу з підвищенням з урахуванням 300% надбавки у березні. У квітні ж медичні заклади укладають договори із Національною службою здоров’я на забезпечення лікування хворих на коронавірус. Після того, як договір буде укладено, вони нададуть звіт по кількості пролікованих випадків, медиків, які були задіяні в процесі ліквідації наслідків і закладам перерахують ставку згідно договору. Вона спрямована на покриття витрат для медикаментозного лікування і якраз заробітної плати.
Деякі заклади у межах своїх можливостей вже намагаються перерахувати медикам кошти за роботу з хворими чи за виїзди на такі виклики. Адже на такі надбавки заслуговують не тільки медики, які лікують, а й ті, хто ліквідовує наслідки. Ті ж працівники швидкої, мобільні бригади, які відбирають матеріал для аналізу тощо. І кількість задіяних людей в цей процес з березня зросла орієнтовно утричі. Тільки по швидкій у нас 161 особа рахується.
– У Львові на рівні міста додатково спрямували компенсації для медиків, які захворіли на коронавірус або ж працюють у відділеннях із такими пацієнтами. А як в області з такими медпрацівниками? Питання фінансової компенсації якось врегульоване?
– Ми ще в березні звертали увагу не лише на тих, хто працює з ковідними, а й на випадки контакту з хворими. Треба враховувати, що ці люди теж брали участь у ліквідації наслідків, хоч і не були задіяні у лікуванні. Тому дані в Нацслужбу здоров’я про таких медиків ми, звісно, подаємо.
ПОСЛАБЛЕННЯ КАРАНТИНУ ТА ВАРТІСТЬ ЛІКУВАННЯ ОДНОГО КОВІДНОГО
– З 11 травня відбулося послаблення карантину. Черкасці відчули його ще раніше завдяки рішенню черкаського виконавчого комітету. І в обох випадках найгучнішим аргументом за послаблення була економіка. Як ви розцінюєте рішення Черкас про передчасний вихід з карантину?
– Це неправильно. Ми мали виходити з карантину, як усі європейські держави: поступово і разом. Є постанова Кабміну, є низка вимог до закладів, які запрацюють, залежно від сфери. Це моменти, які обов’язково потрібно врахувати. У нас невидимий ворог, тому люди такі безпечні.
А щодо економіки, то всі побачили, як у карантин і малий, і середній бізнеси швидко пристосувалися до нових умов. Кава на виніс, доставка їжі та продуктів, офлайн магазини та заклади легко перейшли в онлайн. Це ж не заборонено, хто хотів продовжувати працювати, той знайшов варіант.
– Минулого тижня був день, коли не виявили жодного хворого, натомість наступного дня таких фіксували десяток. Чому такі коливання та які ризики несе послаблення?
– Коливання пояснити легко. Ми впровадили в лабцентрі маркування пробірок. Червоні – це матеріал для аналізу хворих на інфекційні хвороби, які перебувають на амбулаторному лікуванні. Жовті – це контактнні особи, зелені – з найменшим ризиком інфікування. Припускаю, що в день, коли у нас не було жодного підтвердженого випадку, аналізували саме “зелену” категорію.
Щодо ризиків. Вони є завжди. Після послаблень ми готуємося до спалахів, однозначно. І якщо повернутися до теми економічних мотивів послаблення, то один хворий – це теж значні фінансові втрати.
– Скільки коштує один пролікований випадок?
– Лікування одного пацієнта в області усередньому складає 1,5 тисячі гривень на добу. Середня тривалість лікування – близько 20 днів. Вартість важкого випадку – майже 39 тисяч гривень, якщо він підключений до апарату ШВЛ – це + 20% до цієї суми. І це витрати без урахування заробітної платні, лише медикаментозне забезпечення та витратні матеріали. А ми продовжуємо говорити про економічну складову.
Спілкувалася Світлана Спасібіна
Почему нет статистики по Уманскому району, что делается в селах района, в нашем селе Ничего！Семейный врач даже рецепт положеный по закону не аыписывает, а фельдшер никогто не принимает, гуляет в баре и в 11.30 домой уходит, нет у нас медицины и очень мало медиков имеют совесть.