До Всесвітнього дня без тютюну репер із Черкас Freel розповів, як кидав курити.
Про це виконавець розповів в інтерв’ю виданню «The Village».
За словами Андрія Фріла, він почав курити ще в школі. Загалом його «стаж» курця – 10 років.
«Я почав курити у старших класах. Це досить типова історія: усі навколо курять і ти також починаєш, щоб не випадати з колективу. Загалом я курив 10 років.
З кожним роком хотілося все більше й більше. В один момент, коли я почав викурювати майже дві пачки на день, зрозумів, що заганяюся. Тоді сів, подумав, розібрав усе по поличках і усвідомив, що плачу за те, що отруюю себе сам.
Я вирішив відмовитися від цигарок, хоча мені було дуже страшно. За 10 років куріння це стало частиною мене, я мав ніби вирізати із себе якийсь пазл, частину моєї особистості. Мої друзі не вірили, що я зможу відмовитися від цього, бо постійно бачили мене із цигаркою. Але тоді я вирішив, що приймаю виклик».
Кинути курити виконавець вирішив різко, без поступового зменшення кількості цигарок.
«Спершу я почав готувати себе морально: переконував, що мені варто кинути курити, шукав відео про шкоду цигарок й повільно підводив себе до дня, коли повністю відмовлюся від тютюну.
Я кинув палити 1 червня 2012 року – це було одне з найправильніших рішень у моєму житті. Мені дуже допоміг Аллен Карр, хоча всі вважають його попсою. Так, це дійсно попсова попса, але на мене подіяло. Купив його книжку й вирішив, що прочитаю її за день. Тобто нічого не робитиму: лише палю та читаю, так готуюсь до наступного дня, коли «стрибаю на нуль». За цей день я викурив рекордну кількість цигарок, вже наприкінці я палив по одній на сторінку. Так я хотів довести себе до точки кипіння, щоб було погано. Під кінець у мене вже боліла голова і почувався не ок.
Якщо поступово кидати курити, наприклад, зменшити кількість цигарок на день до 5, то їхня цінність збільшується. Ми будемо чекати на кожну з них, ще більше думати про це. Я вважаю, що якщо людина курить, то найкраще припинити це робити прямо зараз. Не треба чекати слушного моменту, починати з понеділка чи ще щось. Це все не працює».
Найскладнішим для Freel виявився перший місяць без цигарок. Втім, чим далі – тим легше та краще він почувався.
«Перший мій день без цигарок був просто жахливий. Я тоді пересварився з усіма знайомими, з ким побачився, а іншим просто зателефонував і теж посварився [сміється]. Пам’ятаю, тоді ми записували пісню, і в один момент я зайшов у кімнату для звукозапису й розридався. У кінці дня я сидів удома й думав, що більше ніколи не зможу бути щасливим. Я був у відчаї, таке враження, ніби тобою хтось керує.
Але з кожним днем ставало все краще, я просто жив цим моментом, коли прокинуся й не буду думати про сигарети. Відпустило мене десь за два тижні. Перестати курити для мене було великим викликом, і я був дуже щасливим, що мені це вдалося. Це таке відчуття постійного тріумфу, думаєш: «Який я все ж красавчик» і «Я переміг», але згодом просто звикаєш до цього.
З кожним тижнем я помічав, як з’являється купа бонусів, життя справді стає іншим. Я відчув, наскільки смачна їжа насправді, коли сприйняття не перебиває смак цигарок, почав краще відчувати запахи. Відмова від куріння дає дуже багато бонусів для здоров’я, але це також економить гроші. Коли я курив, цигарки не були такими дорогими. Зараз на це пішло б досить багато грошей, зекономивши які, можна, наприклад, звозити бабусю на відпочинок all‐inclusive».
За словами Андрія, бажання покурити зникає із часом. Головне – не піддаватися миттєвим спокусам.
«Були моменти, коли дуже хотілося курити. Моє оточення на той момент палило, я жив із другом, який курив, і вдома часто пахло тютюновим димом. Спокуса була сильною, але я говорив собі, що пройшов такий шлях і стільки всього зробив, а тепер просто візьму й зірвуся? З часом бажання покурити зникає.
Я ще роки два, коли на вулиці питали, чи є цигарка, намацував їх у кишені на джинсах – наскільки сильною була звичка. Зараз я не можу повірити, що колись курив і робив це постійно. У мене не виникає бажання покурити й немає жодної причини, чому я міг би почати це робити, навіть якби мені за це платили. Думаю, що хотів би знову пройти через цей процес боротьби зі звичкою, щоб відчути цю тотальну перемогу й пишатися собою, бо я зміг це зробити».
