Мандрівка Європою за 600 євро
Подорож велосипедом «Ужгород-Лісабон» з мінімальним бюджетом
Українець Олександр Богаченко-Мішевський дістався з України до Португалії за 72 дні. І все – завдяки велосипеду, якого називає Всюдихід. Про свої мандри він розповів черкащанам під час зустрічі, яка відбулася 15 листопада.

Веломандрівник є автором «Безвізова велоподорож BikeUA to EU». У телеграм каналі Олександр описав місця, які відвідував, поділився враженнями від побаченого, а також лайфхаками щодо економії для тих, хто хоче подорожувати світом.
– У дитинстві я любив розглядати атлас світу – обриси континентів, назви далеких екзотичних міст, відстані між різними географічними точками. А вже в дорослому віці з'явилась ідея кудись поїхати, маючи лише приблизний план подорожі.

Так у 2010 році я потрапив в Азію. Їздив автостопом, ночував у наметі, зупинявся в гостях у місцевих, дивився на орангутанів Борнео і печерних стрижів Малайзії. Потім через кілька років влаштував подорож до Індонезії, ходив на вулкани і майже вивчив місцеву мову.
Після введення безвізового режиму в Україні Олександр вирішив подорожувати Європою на велосипеді. Перша поїздка - на старому ровері, без особливих навичок велотуризму. З Ужгороду доїхав до Амстердаму.

Минулоріч веломандрівник побував у Скандинавії, вирушив з Копенгагену, через Швецію і Норвегію дістався до крайньої північної точки континенту – Нордкапу, звідки повернув на Південь і проїхав через Фінляндію до Хельсінкі. А восени проїхав від Ізмаїлу до Стамбулу.
Start: з Ужгороду до Лісабону

Це малобюджетна мандрівка без готелів, але з ночівлею у наметі. Кошти Олександр збирав за допомогою донатів на телеграм канал від небайдужих.
72 дні
велосипедом
9 країн
Україна-Словаччина-Угорщина-Словенія-Італія-Монако-Франція-Іспанія-Португалія
600 євро
Саме стільки він витратив на транспорт, їжу, ремонт велосипеду, житло
Велотур: серпень-жовтень 2019
Олександр розпочав мандрівку на туринговому велосипеді
(на ім'я Всюдихід) 14 серпня.

Пунктом призначення визначив Лісабон, бо це крайня точка континенту. До нього він мав доїхати 25 жовтня.

Загальний маршрут: Ужгород-Сельменці-Токай-Будапешт-Секешфегервар-Балатон-Залаегерсег-Мурська Собота-Марібор-Любляна-Трієст-Градо-Венеція-Падуя-Феррара-Парма-
Ла Спеція-Генуя-Савона-Монако-Ніцца-Тулон-Марсель-Монпельє-Барселона-Валенсія-Аліканте-Картахена-Альмерія-Малага-Севілья-Бежа-Сетубал-мис Рока-Лісабон.
Мапа
“
Вважаю, що подорожі не мають бути ознакою заможності. Вони доступні кожному, але якщо у вас невеликий бюджет, доводиться «юзати» більше лайфхаків. Також у дорозі важливі навики соціалізації.
Олександр Богаченко-Мішевський



Веломандрівник зізнається, що сумніви щодо поїздки були. Ще на початку подорожі сталася невеличка поломка. Проте, на думку Олександра, щоб подолати страх, насамперед, потрібно зробити перший крок.

– Перетнув кордон зі Словаччиною. Прикордонники переглянути баули, запитали, скільки цигарок і алкоголю везу. Коли відповів, що із собою нічого немає, дуже здивувалися. Банківські картки вони не рахують за гроші, проте 150 євро дрібними купюрами їх влаштували. Сушене м'ясо не знайшли, бо добре заховав. Отак і опинився в Євросоюзі.


Не довіряйте навігатору для велосипеда
Коли прокладаєте в маршрут для велосипеда, то вас може вивести другорядними дорогами на ґрунтовку. Найкраще обирати дорогу для авто, тільки без хайвея.

– Думав виїхати до Токаю (місто в Угорщині, - ред.) маршрутом, який Google-карти показують як пішохідний. Звернув на бічну дорогу, що біля Тиси, але асфальт закінчився. Після поля почалося напівзасохле болото, я забуксував і пересувався зі швидкістю два-три кілометри на годину. Довелося повертатись, – пише в телеграмі Олександр.

Економте
Під час поїздки Олександр мав змогу безкоштовно куштувати різноманітні фрукти, які збирав дорогою. В Ужгороді це були сливи, виноград, в Італії – хурма, інжир, гранати та апельсини, далі плоди кактусу. Це доповнювало його раціон. Окрім фруктів, у веломандрівника були продукти із собою, яких вистачило на кілька тижнів: рис із рослинними протеїнами, який швидко вариться, сушене м'ясо зі спеціями, овочі. Далі в найближчих супермаркетах він купував сир, ковбасу, крупи.
Плоди кактусу вважаються стиглими, коли вони темніші. Варто обережно зривати плід, оскільки можете поранитися тонкими колючками. Радять використовувати виделку та ніж, аби очистити опунцію. На смак нагадують хурму, але без властивої їй терпкості, комусь схожа із грушею чи динею.
Не забувайте про велосипедних крадіїв
– Я уникав великих міст. Коли десь зупинявся, намагався залишити велосипед у місці, де живу, або їздити ним без речей. Через те, що дуже багато велосипедних крадіїв, намагався у супермаркет заїжджати здебільшого на виїзді. У середньому вдень проїжджав 80 кілометрів, – розповідає Олександр.

Мандрівник прокидався о шостій ранку, бо їхав лише вдень. Аби зарядити девайси, придбав сонячну батарею. Близько сьомої темніло, після вечері та написання дописів підписникам у телеграм каналі лягав спати.

Комунікуйте з іноземцями
– Замість витрат на проживання в готелях, домовляйтесь з людьми на Warmshowers чи Couchsurfing, не соромтесь запитувати дозволу поставити свій намет у випадкових перехожих – там, де менше туристів, шансів більше. А якщо немає інших варіантів, то залишається «дикий кемпінг». Навіть там, де це офіційно заборонено, можна тихо прийти ввечері й піти зранку. Найголовніше –не залишайте сміття і ніхто, скоріше за все, вас не потурбує, – зазначає Олександр.
– Одне із гарних місць – словенсько-італійський кордон. Велодоріжка прокладена біля залізниці, яка веде в колишнє римське місто Трієст. Там мало населення і багато гарної природи. Проходить крізь мальовничий район. Печери схожі на кримські, але закриті. Напевно, варто, коли обираєте певний вид подорожі, не відволікатися на щось інше. Наприклад, гірський туризм потребує необхідного оснащення, а це додаткові розтрати та час. Тоді можна не встигнути досягти пункту призначення, – каже мандрівник.


Олександр розповідає, що наприкінці поїздки настав переломний момент через накопичені емоції, постійне фізичне напруження. Відчув, що втомився.


– Мене перестала дивувати архітектура після Італії. Можливо, тому що вона там найкрасивіша. Потім у Франції, Іспанії все не так сприймалося. Коли були депресивні думки, то намагався рятуватися від цього простими речами: купався в морі, більше їв. Це допомагало. Не встигав повністю проїхати за початковим маршрутом, тому довелося прискорити темп та скоротити дорогу.
Найбільше веломандрівнику сподобалось на мисі Рока. Скеля розташована 40 метрів над океаном. Це останнє місце перед Лісабоном.

– Ось на це я проміняв більше двох місяців домашнього життя. Ночівлі в наметі, зоряне небо, світанки. П'ять тисяч кілометрів на велосипеді. Поломки, нестабільний настрій. Сотні міст і містечок, замки, фортеці, канали, римські амфітеатри і готичні будівлі, мішанина від красивих місць в голові. Ще більше пропущених пам'яток на шляху. Самотність і безліч зустрічей, знайомства з людьми, допомога і підтримка незліченної кількості іноземців. Я, голодранець без роботи, в якого нема жодної пари цілого взуття, сиджу на скелі над океаном, п'ю портвейн і дивлюсь, як сонце поволі зникає за обрій. Давно не був таким щасливим, – пише в телеграмі Олександр.

Найголовніший лайфхак – поїхати подорожувати може кожен і скрізь. Завжди знайдуться люди, які допоможуть під час мандрівки.
Автор тексту: Дар'я Роженкова
Фото Олександра Богаченко-Мішевського
Icon credits: Muhammad Faizal Rahman Hakim, Collectif Intro, Mr Geo Neo, Stefan Parnarov, Fx Pedron, Marco Olgio.
Photo credits: Filip Maljković, BriYYZ, Hernán Piñera, Kyle Taylor, Edwin Lee, Maëlick, Oh-Berlin.com, Roderick Eime, Dominik Bartsch, David van der Mark, Yoshikazu TAKADA, Renaud Camus, Peter McConnochie, Peter McConnochie, Gareth Williams, liz west.


Все фото и видеоматериалы принадлежат их владельцам и используются для демонстрации. Пожалуйста, не используйте контент шаблона в коммерческих целях.