Спокій - саме це відчуття охоплює, заходячи до бібліотеки. Чи це чудодійна сила книг, які огортають стіни приміщення, чи відчуття чогось вічного у світі, що змінюється похвилинно, чи, можливо, тому що завітали до закладу під час карантину, тож єдиний відвідувач тут ти.

Якщо ще донедавна бібліотека була місцем виключно для прочитання книг та зустрічей із письменниками, то нині це - справжній культурний осередок, який всебічно намагається привабити розбещеного технологіями та всеобізнаністю "Гугла" читача. Натомість же останній все частіше обирає електронний формат або ж і зовсім замінює читання аудіовізуальним мистецтвом. Водночас і ті, хто можуть назвати себе книголюбами, чи не завжди обирають шлях купування літератури та насолоджування нею вдома замість відвідування своєї, здавалося б, "мекки".

Відданими ж "прихильниками" бібліотек досі залишаються науковці, краєзнавці та освітяни, для яких це - неоціненне вмістилище інформації. Не бажають порушувати традиції й люди похилого віку. Почасти зустрінеш тут і студентів, які метушливо намагаються знайти необхідні для семінару статті чи книги. Усе рідшим гостем стає молодь, яка бажала б ходити до бібліотеки не через необхідність, а для проведення естетичного та пізнавального дозвілля.

Та, незважаючи на змінну величину кількості відвідувачів, незмінно продовжують працювати бібліотекарі, наповнюючи стіни закладу затишком та життям.

Невелика, однак простора й світла кімната зберігає в собі, здавалося б, усі книги, пов'язані з Черкащиною. Тут можна знайти не лише згадки області в книгах та журналах, а й інформацію про традиції регіону й навіть газетні "вирізки" про черкаських культурних діячів, письменників чи співаків.

Багатенько тут і старих, ще дореволюційних, видань. Саме такі книги продемонструвала нам заввідділу краєзнавства Людмила Демченко. За її словами, збиралися вони ще в середині минулого століття, коли існував книгообмін між бібліотеками.

Попри доволі солідний вік книг, ілюстрації в них досі залишаються на рівні, близькому до того, який був ще в перші роки після видання, що свідчить про неабияку якість тодішнього друку.

Напевно, найбільш таємничим в бібліотеці імені Т. Г. Шевченка є відділ книгосховища, де зберігають як нові надходження, які ще потрібно буде розподілити, так і старі й цінні видання. Розташований тут і депозитарій краєзнавчої літератури.

Є цей відділ і найбільш масштабним, розкинувшись під землею, тягнеться він від будівлі музичного училища до планетарію, між якими розташовується бібліотека.

Вхід читачам до книгосховища - заборонений. Однак, якщо вкрай необхідна книга чи хочеться насолодитися красою стародруків, доставити її можуть своєрідним ліфтом. Так, так, вам не почулося.

Цінними такі видання робить не лише вік, а й якість оформлення та друку. За сто років сторінки досі залишаються цупкими, а фарби - яскравими. А шкіряні обкладинки деяких із книг прикрашають тиснення та малюнки на книжковому блоці.

Одним із таких видань є Ботанічний атлас 1906 року, який складається із двох частин - детального опису рослин та додатків з їхніми замальовками.

Додає сторінкам якості й те, що для деяких із них папір виготовлявся з додаванням полотна.

Чи не найдовше можна затриматися або ж "залипнути" у відділі мистецтв. Тут зберігаються книги із живопису, музики, театрального мистецтва, архітектури, цінні альбоми. Наявний у бібліотеці й нотний фонд, згрупований за видами виконання.

Заввідділу мистецтв Наталія Ребякова розповідає, часом за такими книгами приходять працівники театру, аби глибше розібратися в культурі епохи та правильно створити вбрання для акторів.

Знайти в бібліотеці можна й газети та журнали, за новими випусками яких сюди нерідко приходять черкащани. Працівниці говорять, раніше серед "фаворитів" тут був "От и до".

Також у відділі виробничої літератури можна почитати книги про винахідників, журнальні публікації про земельне законодавство, енергетику, садівництво, пресу про життя та моду.

Є тут і шахи, в які можуть зіграти читачі, зручно вмостившись у кріслах.

А у відділі документів з гуманітарних та природничих наук, окрім необхідних книг, є можливість ще й відвідати курси української мови, які безкоштовно проводять професорка ЧНУ ім. Б. Хмельницького та студенти.

Окрім відділів з україномовною літературою, наявні в бібліотеці й іноземні видання, тож твори популярних авторів можна почитати мовою оригіналу.

Якщо ж хочете знайти ще більше англомовної літератури й попрактикувати розмовні навички, зробити це можна також у закладі. У бібліотеці діє інформаційно-культурний центр "Вікно в Америку", створений за підтримки Посольства США.

Його учасники мають змогу вільно користуватися книжковою базою Сполучених Штатів, дізнаватися та брати участь у програмах обміну й спілкуватися з носіями англійської.

Підсумовуючи наш невеликий екскурс, можемо сказати, що бібліотека - це непідвласне часу місце, ступаючи на поріг якого, можна із легкістю сторінками мандрувати епохами, поринати в найбільш неочікувані пригоди й невичерпно всотувати сотні сторінок інформації. А головне - віднайти місце спокою та рівноваги серед нестабільної буденності.

Звісно, ви скажете, що все це можна робити й вдома, однак лише спробуйте зайти до закладу, пройтися його безкінечними коридорами між височезними стелажами книг, вдихнути просочене ароматом паперу повітря й зручно вмоститися за стіл чи в крісло, де вас не відволікатимуть повсякденні справи. Повірте, вам сподобається.