Артем Лукашук: «донецький» з Черкас, готовий битися за Україну до загину*

Артем Лукашук – кандидат у народні депутати від «Європейської Солідарності» по 198 (з центром у м. Сміла) виборчому округу Черкащини. До Верховної Ради йде не для того, щоб засідати у комітетах, які займаються фінансами – прагне допомогти в Комітеті з питань національної безпеки та оборони не віддати більше ворогу жодного метра української землі…

Про це пише “Прочерк“.

66366030_909937806026218_5118342127557804032_n Він виріс у селі Благодатне Амвросіївського району Донеччини. Коли на рідному для нього Донбасі з’явилися перші незвані гості з-за «порєбріка» –– контрактник 25-ої Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади ЗСУ сам попросився у «гарячу точку». В Артемівськ прилетів «вертушкою» – десантників перекинули для охорони місцевих військових складів. Далі все було, як у калейдоскопі з яскравими картинками: бої за Слов’янськ, Краматорськ, Червоний Лиман, Дебальцеве…

12 серпня 2014 року настав найтяжчий день у житті Артема Лукашука. Десантники 25-ої ОБр щойно увійшли в центр звільненого Вуглегірська, як оскаженілий ворог, що відступав, відкрив шалений обстріл житлових кварталів міста: снаряди бойовиків руйнували будівлі і нищили людей – без розбору, військові то чи цивільні. Артему часто пізніше снилася ця мить: як він підходить до командира, що сидів з одним із солдатів під деревом і раптом поруч – спалах, гучний вибух і крики, які провалюються у глуху прірву – барабанну перетинку правого вуха порвало зразу.

Свідомість втратив лише на долю секунди. Далі все перед очима десантника крутилося швидко, як у першому стрибку з парашутом:  друг, що затуляв рукою розірване осколком лице, інший – вже мертвий, у калюжі крові. І командир – без голови… Далі цілих  два роки – госпіталі і лікарні в Україні та Литві. Був час осмислення попереднього життя, час для спорту, який допомагав відновитися і для… татуювань. Поки лікарі зашивали праве вухо і витягали осколки з правої ноги – на кисті правої руки солдата з’явилося татуювання: «За ВДВ!», а вище на руці – напис: «Боже, бережи мою родину!»

У рідне Благодатне терористи увірвалися у тому ж місяці серпні, коли він отримав тяжкі поранення. Тоді ж його молодша сестра отримала контузію від вибуху «Граду», випущеного по селу бойовиками. А батьків «кидали на підвал» – бо ті не приховували проукраїнських поглядів… Виїжджали після звільнення тихцем, завантаживши у свої «Жигулі» лише найнеобхідніше. Перебралися до Черкас, де на той час після одужання  вже жив Артем з дружиною Каріною і сином Єгором.

У новому житті Артема в Центральній Україні на той час уже знову знайшлося місце для спорту – незважаючи на ногу, стопа якої після поранення так досі нічого й не відчуває… Починаючи з 2017 року, він здобув декілька золотих медалей на «Іграх нескорених» для воїнів, що зазнали поранень, а на Марафоні морської піхоти США – ще й медаль «За силу волі». У липні 2019-го як капітан команди з волейболу отримав «золото» на «Звитязі нескорених» у Києві і готується до змагань у Голландії восени цього року.

18 серпня десантнику 25-ої бригади виповниться 25 років. У цьому віці він вже чудово вміє розрізняти Добро і Зло, і що у цьому житті – вічна цінність, а що – швидкоплинна мить. За жодних обставин Артем, для якого Черкаси вже стали рідними, не збирається залишати Україну – каже, що ворог, який «відкусив» частину нашої держави, має вдавитися тим шматком і не зробити жодного кроку далі. А говорити з ворогом про мир можна лише тоді, коли останній російський найманець складе зброю і залишить окуповані українські Крим і Донбас…

16-67

65575928_2430059907050028_613769660029992960_n

Футбольна команда ДЮСШ Амвросіївки. Ці усміхнені діти ще не знали, що попереду – війна…

66271728_2361986890679546_5998594721390264320_n1

Далі все було, як у калейдоскопі з яскравими картинками: бої за Слов’янськ, Краматорськ, Червоний Лиман, Дебальцеве, Ямпіль…

66066148_651728738625947_5756184160158875648_n

8456dae65659e713f4b6d45009374768-11

65862752_2410218789267551_4145230493949886464_n

65870433_487522468457203_6512065182682841088_n

Тепер кожен Новий рік у молодій родині черкащан відзначається у першу чергу успіхами малого Єгора. Зверніть увагу на посмішку малого – козак росте такий же, як і тато…

65466353_416749679052438_3208338478462926848_n

IMG_2119

65504759_444503679664667_6018581643759976448_n

64274449_1181391388689268_8944141305110331392_n1

66153494_404794803473932_2283370322981814272_n

65562773_931302657207634_4408169310934007808_n

*передвиборна агітація

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *