Фото: «Суспільне»
У Ротмістрівці на Смілянщині втретє організували фестиваль малої авіації «ЯСЛА». Цього року, окрім виставки авіатехніки, показових і пробних польотів, тривало й аеробачення.
Про це розповідає «Суспільне».
Назва фестивалю розшифровується як «Я люблю Саміт Любителів Авіації». Голова оргкомітету Володимир Осичнюк зазначив, головна мета фестивалю — об’єднати пілотів, аматорів та людей, які самі будують, конструюють і модернізують літальні апарати.
У межах фестивалю організували виставку саморобних літальних апаратів. Ці моделі оглядала технічна комісія, яка давала свої рекомендації.
Фото: «Суспільне»
Мета організаторів — дати можливість пілотам та конструктором поділитися досвідом, а ще — дізнатися як зробити так, щоб зареєструвати свої вироби та мати змогу «офіційно» на них літати.
— Ми поставили собі за мету зробити тут, на Смілянщині, центр аматорської авіації. Учора, в перший день фестивалю, ми провели установчі збори та створили Федерацію експериментальної, аматорської авіації України. Значна кількість літаків, які всі бачать на виставці, не можуть легально підніматися в небо. Ми хочемо, щоб колись вони мали змогу літати. Щоб це було безпечно, законно та доступно, — розповів пан Володимир.
Володимир Осичнюк додав, що зі своїми літальними апаратами на Черкащину з’їхалися учасники з усієї України. Мали бути й з‐за кордону, однак завадила пандемія.
Фото: «Суспільне»
Враховуючи експериментальні моделі, зібрали близько сотні апаратів. Однак підніматися в повітря дозволили виключно зареєстрованим літакам. А гості фестивалю мали нагоду політати з досвідченими пілотами.
Олександр Голубніченко з Тернополя привіз на Смілянщину літак «Макряк». Чоловік став пілотом у 1988‐му році.
— У мене був літачок у 1991 році «Як‐12». Він мені дуже подобався і в мене була мрія зробити такий самий, але вдвічі менший. І зробив, — розповів пілот Голубніченко.
Фото: «Суспільне»
Додав, що це п’ятий літак, який він змайстрував власноруч. Колір для «Макряка» підібрала дружина, а назва — від імені персонажа «Качиних історій» Зигзага МакКряка.
Черкащанин Віктор Юзва в авіації із 1975 року. Він став одним із ідейних натхненників фестивалю.
— Я, коли був малим, бачив великі літаки і хотів літати сам. Починав у аероклубі, потім вступив до льотного училища. Велику роль у становленні мене як пілота зіграв легендарний Іван Кожедуб, — розповів чоловік.
Фото: «Суспільне»
На цьогорічних «ЯСЛАх» черкащанин презентував «Синицю».
— Сьогодні вона виставкова. Конструював її пів року. Цей літачок зроблений для душі. Зібралися старі пілоти, які ще хочуть літати, і зробили. Це для того, щоб ми продовжували нормальне життя, — зазначив Віктор Юзва.
Із Ізюму, що на Харківщині, приїхав Микола Ярошенко. Сам розповів, що не пілот, та як спробував, уже не може жити без польотів.
— Ми тут були у 2019 році з друзями. Нам сподобалося. Цьогоріч вирішив приїхати уже зі своїм літальним апаратом, — зауважив пан Микола.
Фото: «Суспільне»
Ольга та Богдан разом із маленьким Сашком на цьому фестивалі вперше.
— Дитині цікаво все розглядати, та й самим тут подобається. Радує, що в нас розвивається ця галузь і нарешті звернули увагу й на Черкаський аеропорт. Є надія, що скоро не треба буде їхати в Бориспіль, щоб полетіти кудись на відпочинок, — розповів чоловік.
За словами Володимира Осичнюка, крім вистаки та польотів, у цьогорічній програмі фестивалю були майстер‐клас по парапланеризму, авіамайстерня для дітей, кубинська вечірка з ді‐джеями та пілотські «посиденьки», на яких вони мали нагоду поділитися досвідом.
Фото: «Суспільне»
А ще — фінал конкурсу «Аеробачення», де виконавці презентували свої авторські пісні про авіацію українською мовою. Організувати його вирішили після того, коли зрозуміли, що українській естраді бракує таких композицій.
Також новини «18000» є в Telegram і Viber, слідкуйте за нами в Instagram.
