Верховна Рада під час засідання 8 травня ухвалила в цілому закон про добровільну мобілізацію засуджених. Водночас є винятки.
Про це йдеться в законопроєкті №11079, пише «18000».
Як засудженому потрапити на війну
У документі зазначено, що ув’язнені зможуть вийти на волю за умовно‐достроковим звільненням (за рішенням суду) для проходження військової служби за контрактом на час дії мобілізації та воєнного стану. Вони мають написати заяву у своїй пенітерціальній установі, а потім пройти медогляд у в’язниці, після чого потраплять до центру територіального комплектування. Військова частина сама вирішуватиме, чи мобілізувати засудженого.
Які засуджені не підлягають мобілізації
Згідно з новим законом мобілізувати не зможуть осіб, яким залишилося більше ніж три роки терміну позбавлення волі. Тим, кому залишилося довше або довічно, – відмовлятимуть відразу без права перегляду. Також звільнитися від покарання для вступу до війська не зможуть депутати та частина топ‐корупціонерів (із винятками).
Мобілізуватися не зможуть особи, які вчинили такі правопорушення:
- злочини проти основ національної безпеки України;
- умисне вбивство двох або більше людей, або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- зґвалтування, сексуальне насильство, розбещення неповнолітніх тощо;
- тероризм;
- водіння в нетверезому стані, що призвело до смерті кількох людей;
- тяжкі корупційні правопорушення;
- посягання на життя правоохоронців;
- виробництво, купівля та розповсюдження наркотиків.
Як розглядають справи мобілізованих обвинувачених
Журналісти медіа «NGL» у своєму нещодавньому розслідуванні виявили близько 11 000 кримінальних справ, розгляд яких зупинили через мобілізацію обвинувачених.
Журналісти проаналізували 400 довільно обраних справ і виявили, що близько ста обвинувачених (25 %) вчинили правопорушення вже у статусі військових. Із решти майже у 95 % випадках суди припинили розгляд справи після мобілізації обвинувачених. І лише у 5 % відмовились це зробити. Рішення судів у таких випадках оскарженню не підлягають.
Аналіз зупинених справ показує, що йдеться переважно про крадіжки, наркотики та важкі ДТП. Багато також стосуються корупційних злочинів: привласнення чи розтрати майна, хабарництво тощо.
Мобілізують у таких випадках не тільки чоловіків. Журналісти навели приклад, коли колишня суддя Людмила Яценко, яку звинувачують у хабарництві, уникала судових засідань. Мотивувала це тим, що стала доброволицею тероборони Козинської ОТГ на Київщині. Потім детективи НАБУ з’ясували, що блокпости, на яких чергувала Людмила, давно розформовані. Справу зупинили й досі не відновили.
Так само мобілізуватися намагався й обвинувачений у смертельній ДТП суддя Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир. Він навіть надавав листа від 163‐го батальйону тероборони з Ніжина про готовність взяти його на посаду заступника командира роти з морально‐психологічного забезпечення. Утім, суд залишив його в СІЗО, а розгляд справи продовжив.
Нагадаємо, що в Україні продовжили воєнний стан й мобілізацію на 90 днів. Парламент затвердив Указ президента №11234. Нині воєнний стан діє до 11 серпня 2024 року.
Читайте також: Черкаський юрист розповів, кого із ув’язнених можуть мобілізувати.
Підписуйтеся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?». Лише перевірені новини
