Українці все частіше використовують Telegram як джерело інформації. Про це свідчить щорічне опитування Медійної програми Internews Network, яке презентували місяць тому. Так, у 2021 році лише 20% українців використовували Telegram для цієї потреби. Ситуація різко змінилася із початком повномасштабного вторгнення: у 2022 році це число зросло вже до 60%. Минулоріч Telegram був основною соціальною мережею для споживання новин для 72% учасників опитування. У 2024‐му році цей показник виріс ще на один відсоток.
Різко змінило повномасштабне вторгнення і використання Telegram регіональними медійниками. По‐перше, ті почали створювати там редакційні чати, оскільки соцмережа має низку переваг: можливість передавати великі файли, формувати архів, мати можливість одночасно і слідкувати за медійною активністю власного каналу, і спілкуватися з представниками редакції. По‐друге, самі новинні канали медіа почали стрімко набирати аудиторію. Тож у деяких редакцій навіть з’явилася окрема посада — редактор телеграм‐каналу.
Уже рік в Україні точиться дискусія про те, що Telegram в Україні можуть обмежити або ж узагалі заборонити. Не так давно Верховна Рада вирішила обмежити використання месенджера на робочих пристроях чиновників апарату Парламенту.
Як використовують Telegram черкаські медійники та як шукають альтернативні варіанти ефективної комунікації з аудиторією — про це далі в нашому матеріалі. Також ми розповімо, як представникам медіаспільноти зробити використання Telegram більш безпечним.
Не лише Telegram: як черкаські медіа завойовують аудиторію в нових соцмережах
Суспільне Черкаси має сторінки у Facebook, Instagram, Viber, а віднедавна — і у WhatsApp. Їхній канал у Telegram є найбільш популярним серед черкаських медіа і налічує 24 тисячі підписників.
«Наразі ми продовжуємо працювати на усіх цих платформах, щоб бути зі своєю аудиторією. Нам важливо давати людям правдиву і перевірену інформацію, за стандартами журналістики, без емоційної істерії і притягнутих за вуха «фактів», якими щедро сиплять проросійські канали», — зазначає в коментарі регіональній представниці ІМІ в Черкаській області шеф‐редакторка центрального хабу Суспільного і Суспільне Черкаси Ніна Волощук.
Суспільне Черкаси створило канал у WhatsApp менше місяця тому. Нині він має 127 підписників
Окрім того, редакція продовжує використовувати Telegram і для робочої комунікації.
«Функціонал, який має Telegram, інші месенджери запропонувати наразі не можуть. Наприклад, коли треба швидко переслати фото гіперлокальним кореспондентам — це зручно зробити у Telegram, бо він не «жмакає» медіафайли. Тому робочі чати у Telegram маємо, але маємо і резервні групи для спілкування у інших месенджерах. Всі наші журналісти розуміють, що є інформація, якою не варто обмінюватись через Telegram, і в цьому випадку ми працюємо за іншим алгоритмом, наприклад, можемо користуватись корпоративною поштою», — розповідає Ніна.
На другому місці за кількістю читачів у Telegram є сайт «18000». Нині їхній канал «Шо там у Черкасах?» майже 16,4 тис. підписників. На третьому місці — канал «Про все» із 12,7 тис. підписників.
«Нині варіант піти з Telegram ми не розглядаємо. Таке рішення ми в будь‐якому випадку ухвалюватимемо колективно, як і всі рішення в команді. Імовірно, якщо так станеться, освоюватимемо схожі платформи, наприклад WhatsApp. Або спробуємо перелити аудиторію з Telegram на вже наявні наші ресурси. Наприклад, Viber чи Instagram», — зазначає SMM‐менеджерка «18000» Анастасія Небога.
Використовує для поширення власних новин Telegram, на рівні з іншими медіа, і черкаське медіа «Вичерпно». Нині їхній канал «Такі новини ЧЕ…» має близько 2 тис. підписників. У каналі редакція публікує коротку версію новин, а також фото — та відеоматеріали.
«Наразі ми слідкуємо за ситуацію навколо ймовірної заборони Telegram й вже створили акаунт «ВиЧЕрпно» у твіттері (соцмережа X, — ред.), будемо потроху його розвивати, оскільки бачимо, що альтернатива необхідна. Telegram можуть заборонити, Facebook останнім часом видаляє чимало дописів, особливо, якщо мова йде про допомогу нашим військовим і подібні теми», — говорить головна редакторка медіа Анна Романенко.
Віднедавна новини «Вичерпно» можна читати і в соцмережі «X». Джерело: скрин сторінки «Вичерпно» в «Х»
Телеканал «ВІККА» у травні 2023 року створив акаунт у TikTok. У ньому редакція поширює адаптований контент, а також знімає ролики про життя команди.
«TikTok за всіма дослідженнями виходить на перший план, що дало поштовх відповідно до росту шортсів в YouTube та рілзів у Facebook (останній навіть почав монетизувати відео на сторінках), — зазначає гендиректор телеканалу Сергій Кузляєв. — Тому вирішили опанувати цей напрямок. На травень 2024 року ставив завдання вийти принаймні на 5 тисяч підписників. На сьогодні ми перевиконуємо план. У нас уже 11 тисяч, до кінця року плануємо зробити 15 тисяч підписників».
У планах редакції — прямі трансляції ефірів та програм телеканалу у TikTok. Нині у створенні роликів допомагає штучний інтелект.
«У TikTok є свої алгоритми і фішки, які ми ще до кінця не збагнули. Ми експериментуємо, дивимося, які відео залітають, які ні», — резюмує Сергій.
Найпопулярніше відео телеканалу — про роботу медійників під час відключень. Воно набрало більше 300 тисяч переглядів. Джерело: скрин з TikTok
Чому Telegram небезпечний для медійників? Пояснення експерта
Зручність Telegram має свою ціну, констатує медійник аналітик Михайло Кольцов. І цією ціною виявилася безпека.
Аналітик Михайло Кольцов. Фото: Суспільне
За його словами, у соцмережі фактично відсутній найбільший елемент захисту — двофакторна аутентифікація. І це робить Telegram вразливим до зломів.
«Там є двоетапна перевірка, де ви можете сказати пароль, але з технічної точки зору це не зовсім те, що має бути. Якщо хтось намагається зайти у ваш акаунт з іншого номера телефону, з нього буде вимагатися пароль, але якщо я, наприклад, вкраду ключ вашої сесії, це призведе того, що я можу керувати вашим телеграмом навіть без двофакторної автентифікації», — пояснює експерт.
Якщо доступ до акаунта медійника викрадуть, то, крім його персональних даних, можуть постраждати і редакційні. Втративши достур до акаунта, користувач фактично втрачає можливість відновити його.
«Якщо я забираю ваш акаунт, ви мене не зможете викинути, тому що спеціальний скрипт буде постійно намагатися залогінюватися у ваш акаунт і коли ви, маючи доступ до телефону, до якого прив’язаний телеграм, маючи доступ до пристрою, ви не зможете викинути зловмисника, телеграм вам буде казати: забагато спроб підключень. Ваші спроби повернути контроль будуть безглуздими, тому що телеграм з цього часу буде захищати мене, який викинув вас, а не вас, хто має доступ до номера телефону. Все це закінчиться тим, що коли я зроблю все, що хотів, то просто видалю ваш акаунт», — констатує Михайло.
Ще одна слабка сторона Telegram — служба підтримки. Точніше, по суті її відсутність.
«Пожалітись на допис — будь ласка. На сайті телеграму є навіть форма, де можна лишити скаргу. Але ви ніколи не поспілкуєтесь з людьми або отримаєте відповідь від телеграму. Ви просто пишете в порожнечу, тому що там лише автоматизовані рішення, — додає експерт. — Коли ви потрапляєте в екстремальну ситуацію — вам ніхто не допоможе».
Михайло Кольцов радить кілька правил, які дозволять вберегти не лише власний акаунт у соцмережі, а й свої публічні канали.
По‐перше, номер, до якого прив’язаний телеграм‐канал, не має бути активним. Наприклад, це може бути редакційний номер телефону, який періодично поповнюється, щоб залишатися дійсним. Оскільки з цього номера ніхто не переходитиме за посиланнями, його неможливо буде відфішити.
«Але більшість редакцій так не робить. Часто головний редактор є власником телеграм‐каналу. Якщо компроментується його акаунт, зловмисник може видалити канал», — зазначає експерт.
По‐друге, жодної конфіденційної інформації в телеграмі. Отримавши доступ до акаунту, зловмисник отримує доступ до файлів.
«Вся персональна інформація викачується за милу душу. Або навіть по вашому архіву можна пройтися по ключових словах: пароль і так далі — і отримати чутливі дані», — говорить Михайло Кольцов.
По‐третє, регулярно перевіряйте перелік підключених до акаунту пристроїв.
«Якщо я вкраду вашу сесію, можу викинути із акаунту лише через 24 години. Тобто якщо я зараз зайду у ваш акаунт, мені треба почекати добу, до того часу я не можу цього зробити. Тож порада: потрібно хоча б раз на день, наприклад, перед сном увечері, перевіряти підключені пристрої. Якщо там є щось, чого ви не знаєте, це треба видалити», — радить Михайло.
Альтернативи Telegram для роботи. Чи є вони?
Михайло Кольцов радить кілька соціальних мереж, які медійники можуть використовувати для роботи, зокрема комунікації в команді. Альтернативи слід розділити на платні та безоплатні.
«Безоплатних альтернатив, мені здається, практично немає. Можуть бути WhatsApp, частково Signal. Але у Signal дуже незручне пересилання файлів, настільки, що ними неможливо цим користуватися. У WhatsApp вона дещо зручніша, але там погано зберігати архів файлів. Discord на якомусь етапі може задовольнити частку потреб редакції», — констатує експерт. — Існує хіба що комбінація: наприклад, ви заводите групу у WhatsApp, файли перекидаєте через Signal, а меми розміщуєте у Facebook Messenger.
Серед платних якісних альтернатив — Slack.
«Але він орієнтований на компанії, він більше корпоративний. Мені здається, для маленьких редакцій це не зовсім зручний інструмент. Там є все, що їм необхідне: можна створювати робочі групи, архіви, великі файли він досить непогано витримує. Але Slack — це інструмент, який вимагає, щоб у команді була людина з технічним досвідом, яка буде підтримувати його як інфраструктуру. Цей момент Slack при всій його умовній зручності навряд чи робить його хорошим вибором для редакції», — каже Михайло Кольцов.
***
Telegram сьогодні залишається першочерговим джерелом інформації для українців. Ані черкаські медіа, ані сама аудиторія не готові переходити в нові соцмережі, які є менш зручними. В Україні є лише кілька кейсів відмови медіа від Telegram, проте вони є поодинокими і радше є проявом позиції.
Єлєна Щепак, регіональна представниця Інституту масової інформації в Черкаській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО »Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
