У Черкаській області рятують річку Чумгак і природоохоронні території
У Шрамківській громаді, що на Золотоніщині, розорали частину заповідних територій на березі річки Чумгак.
Про в коментарі “18000” розповів голова ГО “Захист малих річок України” Олександр Розанов.
Суть питання
Йдеться про земельну ділянку площею 7,7 га. Вона розташована на березі річки Чумгак і належить до земель запасу, має статус місцини для пасовищ і сіножатей. Волонтер Олександр Розанов пояснив, що раніше, щоб зберегти річку, створили об’єкт природно-заповідного фонду “Верхній Чумгак”.
“У Шрамківській громаді наша команда, докладаючи багато зусиль, працювала над збереженням річки Чумгак. Ми створювали заповідні зони, в планах було залучення донорів. Все це заради майбутнього, в якому громада могла отримати нові робочі місця та можливість розвивати рекреаційний бізнес. Але замість підтримки, ми побачили інше. Керівництво громади тричі намагалось зірвати процес створення заповідних зон за нашою ініціативою”, – йдеться в дописі громадської організації.
Ділянка у Шрамківській громаді, що належить до земель запасу. Скрин із кадастрової карти України
У чому проблема?
У громадській організації пояснили, що знищення одного з витоків річки може вплинути на довкілля не лише Черкаської області. Річка Чумгак є притокою Оржиці й пролягає, зокрема, через Полтавщину. У майбутньому рівень води в річці може знизитися, як і рівень біорізноманіття, можлива ерозія ґрунтів.
– Більшість річок Черкащини – зі зміненим руслом. В радянські часи заплаву осушували, а саму річку спрямовували, роблячи каналізоване русло. Зараз вже відчуваються наслідки тих дій: горіння торфовищ, відсутність води в колодязях. Це пов’язано з тим, що всі ґрунтові води відводяться у каналізоване спрямоване русло, яке швидко несе воду нижче по течії, а це зі свого боку знижує рівень ґрунтових вод, – пояснив Олександр Розанов.
Волонтер додав, що поширеними є випадки з насипом гребель і дамб, що сповільнює течію і з часом річка замулюється, перетворюється в болото, а потім зникає.
Що кажуть у сільській раді?
У коментарі “18000” сільський голова Шрамківки Анатолій Куля не зміг ні підтвердити, ні спростувати незаконне розорення земель. За його словами, з’ясувати, які саме землі розорали, можна буде тоді, коли встановлять межі природно-заповідного фонду.
– Межі заповідника ще не встановлені. Ми тільки дали на нього дозвіл і будемо розробляти документацію. Треба поставити кілки, щоб переконатися, які землі потрапляють у його межі, – зазначив Анатолій Куля. – Офіційно сільська рада нікому дозвіл на використання земель не надавала. Там людські паї поряд, можливо, хтось ворався, але я не можу стверджувати це.
Скрин землі заказника “Верхній Чумгак”. 1 травня 2024 року
Скрин розораної землі заказника “Верхній Чумгак”. Кінець листопада 2024
Анатолій Куля пояснив, що питання про внесення 7,7 га до природно-заповідного фонду порушили пів року тому. Однак відповідне рішення сільрада ухвалила не одразу.
– Перший раз рішення не пройшло, тому що волонтери хотіли ввести в межі заповідного фонду людські паї, там приватна власність. Потім ми надали дозвіл і будемо виготовляти документи. Процедура розпочнеться з нового року, на це заплановані кошти в бюджеті, – додав сільський голова Шрамківки.
Як має бути за законом?
Депутати Черкаської обласної ради підтримали проєкти рішень про оголошення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення у липні 2024 року. Серед них був і гідрологічний заказник місцевого значення “Верхній Чумгак”, що на території Шрамківської громади.
“Запропонувати Шрамківській сільській раді, у віддані якої перебуває заповідний фонд, протягом року розробити документацію зі встановлення меж відповідної території”, – йдеться в рішенні облради.
Карта заказника “Верхній Чумгак”. Малюнок надав Олександр Розанов
Далі, за словами юристки Любові Полішкевич, орган місцевого самоврядування має замовити виготовлення відповідної документації і затвердити межі заказника.
– Якщо в раді визначили перелік об’єктів природно-заповідного фонду – це тільки початок шляху. На підставі цього рішення межі будь-якого об’єкта встановити неможливо. Безумовно, можна орієнтовно визначити, де цей об’єкт розташований, але його межі встановлюють на підставі документації із землеустрою, – пояснила Любов Полішкевич. – Розробляють проєктну документацію, внаслідок якої відбуваються роботи: винесення меж території, закріплення межових знаків на місцевості, встановлення інформаційно-охоронних знаків.
Юристка зазначила, що виготовлення документації – це досить коштовний і тривалий процес. Тому інколи цим часом можуть скористатися зацікавлені особи, щоб використати землі на свій розсуд.
– Трапляються судові спори, коли люди отримують дозволи на зведення приватних будинків, а потім з’ясовується, що їхнє місце розташування – на землях території природо-заповідного фонду. Проте допоки не встановлені межі об’єкта, доведення такого факту вкрай складне, а часом і неможливе, – навела приклад юристка.
Однак у судовій практиці є випадки, коли органи самоврядування зобов’язували розробити відповідні проєкти землеустрою.
– Наприклад, кілька років тому Будищенська сільрада програла справу, де в інтересах природоохоронного органу діяла прокуратура. Відповідно до ухваленого рішення суду, сільрада була зобовʼязана виготовити документацію для визначення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Рогозинські острови”, – додала Любов Полішкевич.
Що відомо правоохоронцям?
Представники ГО “Захист малих річок України” зверталися до поліції та прокуратури із заявою про виявлене під час моніторингових досліджень ймовірне кримінальне правопорушення.
– Наша ціль – покарати винних за знищення земель і відновити їх. Ми попередньо заповіли цю територію, щоб зберегти природній стан витоку річки, – пояснив волонтер Олександр Розанов.
У коментарі “18000” речниця ГУНП у Черкаській області Зоя Вовк розповіла, що відомості внесені в Єдиний реєстр досудових рішень за ч. 1 ст. 252 ККУ – умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду.
Справу передали на розгляд Золотоніської окружної прокуратури. Винним може загрожувати штраф від 17 000 до 51 000 гривень або пробаційний нагляд, або обмеження волі до трьох років.
Відповідь прокуратури на звернення ГО “Захист малих річок України”. Фото Олександра Розанова
Нагадаємо, у Черкасах “в тиху” обговорюють житлову забудову набережної та соснового лісу.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини
Перевірена оперативна інформація про ситуацію в Черкасах та Україні. Підписуйся на телеграм-канал “18000 | Шо там у Черкасах?”
