Цей рік став черговим періодом випробування для регіональних редакцій. Брак фінансування і, як наслідок, кадрів, постійний стрес і блекаути – головні проблеми, з якими продовжують боротися черкаські медійники. Та, попри це, журналісти готують репортажі з місць прильотів, створюють нові проєкти та збирають мільйони на допомогу армії. Що відбувалося з черкаською журналістикою цьогоріч – розповідаємо у восьми головних трендах.
Реєстрація медіа
У 2024 році черкаські медіа продовжили реєструватися у Нацраді з питань телебачення та радіомовлення, відповідно до нового закону “Про медіа”. Пік цих процесів, насамперед серед друкованих медіа, спостерігався до кінця березня. Пояснення просте. За законом газети мали перереєструватися в Нацраді до 1 квітня 2024 року. 31 березня, рівно через рік після ухвалення закону, їхні попередні свідоцтва анулювалися. А отже надалі вони не могли друкуватися законно.
Реєструвалися не лише газети, а й сайти. Як повідомила представниця Нацради з питань телебачення та радіомовлення в Черкаській області Надія Горбаченко, на кінець грудня в області зареєструвалися 65 друкованих медіа і 13 суб’єктів у сфері онлайн-медіа. Цікаво, що серед них не лише сайти, а й канал у Ютубі, сторінки у Телеграмі, ТікТоці, Інстаграмі та Фейсбуці.
Втім роки вторгнення мають й великий негативний вплив. За час повномасштабної війни в області зникли, як мінімум, 16 медіа. Частина з них – у 2024 році, серед таких – газета “Місто робітниче”, яка виходила ще з 1997 року. Останній випуск редакція надрукувала влітку 2024-го.
Нові проєкти з воєнним фокусом
Попри всі складнощі повномасштабного вторгнення, цьогоріч черкаські медіа продовжували запроваджувати нові формати та створювати нові проєкти.
Так, зокрема, черкаське онлайн-медіа “Вичерпно” започаткувало проєкт “Полеглі, але не забуті” про історії військових, які загинули на війні. Започаткувати щось подібне редакція хотіла вже давно, втім остаточно ухвалила рішення про реалізацію проєкту на початку 2024 року, напередодні дев’ятої річниці видання.
“Ми сиділи з колективом, підсумовували два роки нашої роботи під час повномасштабного вторгнення, згадували реалізовані гранти, написані матеріали й зрозуміли, що в інформполі нашого регіону не вистачає таких матеріалів. Тим паче неодноразово надходив запит від самих рідних наших загиблих захисників і захисниць: їм хочеться, щоб про вчинки їхніх близьких пам’ятали, щоб суспільство дізналося, якими вони були людьми, як вони кохали, працювали, проводили дозвілля до трагічного дня”, – розповідає головна редакторка “Вичерпно” Анна Романенко.
Редакція “18000” натомість запустила жіночий подкаст про війну “Окоп у серці”. У ньому журналістка Ірина Малюкова говорить із черкащанками, які допомагають війську, залишаючись у тилу.
“У кожної з них є робота, родина, та, попри це, тема війни для них одна з пріоритетних. Вони третій рік волонтерять для військових на фронті і для тих, хто лікується після поранення”, – каже авторка проєкту Ірина Малюкова.
Суспільне Черкаси зняло документальний проєкт “Поклик Яру: табір, що змінює”. Редакція присвятила цей проєкт пам’яті одного з ідейників табору Павлу Наконечному (Історику), який 2022 року загинув на війні. Окрім того, на ютуб-каналі вийшла серія репортажів “Від мрії до дії” з історіями людей, які надихають.
Суспільне Черкаси випустило серію репортажів про черкаських крафтярів. Скриншот: Youtube-канал Суспільного
Команда Українського Радіо Черкас теж втілила у життя низку спецпроєктів. Приміром, мовні діалоги під назвою “Сенси”, спільний проєкт Суспільного й обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, та “Будете знати”, проєкт про археологічні дослідження та історичні об’єкти Черкащини.
“Наші журналісти і на диджиталі, і на телебаченні відзняли й написали не один десяток історій про військових – це наша історія боротьби, яку варто документувати у всіх доступних форматах, щоб пам’ятати. Для всеукраїнського інформаційного проєкту “Суспільне Студія” протягом року ми готували теми “під ключ” та інтерв’ю на різноманітні теми”, – розповідає шеф-редакторка центрального хабу Суспільного та Суспільне Черкаси Ніна Волощук.
Судова тяганина
Весною редакція медіа “18000” отримала судовий позов від постачальника медичного обладнання. Цьому передував вихід відеорозслідування журналіста редакції Артура Чемириса про те, що черкаська поліклініка купила обладнання польського бренду “Візіон”, хоча, насправді, його виробили в Китаї інші компанії. За версією журналістів, польський бренд просто переклеював свої наліпки на китайське обладнання, завдяки чому його вартість для поліклініки зросла в десятки разів. Наразі Господарський суд розглядає позов ТОВ “Візіон Системз Трейд” до медіа. Компанія у суді вимагає не лише спростування, а й компенсацію в розмірі 500 тисяч гривень.
За версією журналістів, за дорогим польським обладнанням можуть ховатися значно дешевші китайські вироби. Скрин: стопкадр розслідування “18000”
Це вже другий активний судовий позов проти команди “18000”. Попередній редакція отримала 6 червня 2023 року, на День журналіста. Тоді місцевий забудовник Альберт Норченко вимагав спростувати інформацію, що він є серед числа підприємців, які заборгували найбільше коштів до місцевого бюджету. Справа триває. В обох справах редакцію захищають юристи Інституту розвитку регіональної преси.
Перехід найбільшого храму України до ПЦУ
Найбільшим фокусом уваги, як і минулоріч, для місцевих медіа стала війна. Редакції готували матеріали про військових і волонтерів, а також наслідки війни – обстріли та вимушену евакуацію на Черкащину. Водночас нещодавно в області сталася історична подія – найбільший православний храм України, Свято-Михайлівський собор у Черкасах, перейшов під контроль Православної церкви. Перехід розпочався 17 жовтня о п’ятій ранку, коли туди прийшли прихильники ПЦУ. Втім згодом прихожани УПЦ МП штурмом повернули храм під свій контроль, а вже по обіді їх вигнали вдруге прихильники ПЦУ. Як вдалося з’ясувати ІМІ, під час штурму Свято-Михайлівського собору постраждав місцевий журналіст, директор телеканалу “Антенна” Валерій Воротник. За словами медійника, прихильники УПЦ МП били його по спині, голові та обличчю.
Збір коштів на ЗСУ
Цьогоріч черкаські медіа продовжували не лише писати матеріали, а й активно волонтерити. Насамперед тут варто відмітити ініціативу журналістки “Суспільного” Вікторії Хамази. Медійниця активно збирає кошти на армію, а ще регулярно їздить на фронт, передаючи допомогу і висвітлюючи будні військових. Наприкінці минулого року вона отримала орден “За заслуги” ІІІ ступеня від Президента України Володимира Зеленського.
Вікторія Хамаза на Донеччині. Фото: інстаграм-сторінка журналістки
Нещодавно завершило свій великий збір і медіа “18000”. Це був найтриваліший збір команди, відкритий ще у серпні. У його межах редакції вдалося зібрати 2,7 мільйона гривень, який витратять на придбання дронів і РЕБів для військових. Аби фіналізувати збір, редакція створила колаборацію з місцевими обсмажувальниками кави “About Coffee”. Разом вони підготували лімітовану каву з головними символами Черкас і її продаж дозволив зібрати ще близько 400 тисяч гривень. Загалом від початку повномасштабного вторгнення редакції “18000” вдалося зібрати вже близько 16 мільйонів гривень. Водночас команда констатує: “зачепити” аудиторію, аби вона донатила, усе складніше.
“Дріп Донат” – ініціатива “18000” та “About Coffee” для збору коштів на потреби військових. Фото: сайт 18000.com.ua
Черкаський блогер Артем Ківак для залучення донатів знімає відео. Останній – у стилі “Гаррі Поттера” для збору 300 тисяч гривень на прилад нічного бачення для Третьої окремої штурмової бригади. Перші кошти Артем почав збирати у листопаді минулого року. Загалом із товаришами йому вдалося передати військовим 645 тисяч гривень. Цьогоріч блогер провів уже 37 зборів, шість із яких спільно з такими ж небайдужими партнерами. Загалом у 2024-му році вдалося зібрати 3,4 млн гривень, з яких 1,7 мільйона – з товаришами Іриною Тітєєвою, Дмитром Подорошком та Дмитром Зборовським. Ще майже стільки ж Артем зібрав сам. “Мій принцип – намагатися охопити якомога більше бригад, але найбільше, мабуть, допомоги пішло все ж нашій 118-тій бригаді територіальної оборони, – розповідає Артем Ківак. – Дякую всім людям, які долучаються до зборів. Це не я якийсь меценат, це все люди, які кидають донати і довіряють. Саме завдяки постійним донаторам та людям, які роблять підзбори, вдається допомагати ЗСУ”.
Жартівливі відео зі зборів Артема Ківака у стилі “Гаррі Поттер” та “Люди в чорному”. Скрини: інстаграм-сторінка Артема Ківака
Артем зазначає, що ідеї для зборів генерують спільно командою. “У своїх відео ми хочемо дати позитивну емоцію, тому що зараз важко всім, особливо, коли обстріли, коли ворог активізується. За цей смішний комедійний контент, іноді сатиричний, вони дякують донатами. Втім іноді буває переглядів більше, ніж самих донатів, проте ми стараємося”, – констатує Артем Ківак.
Дилема з Telegram
Попри постійні дискусії в інфопросторі, жодне медіа Черкас наразі не пішло із соціальної мережі Telegram. Водночас низка редакцій почала працювати над “планом Б”. Наприклад, Суспільне Черкаси зареєструвало свій канал у WhatsApp, а медіа “Вичерпно” з’явилося у X (Twitter). Телеканал “ВІККА” в травні 2023 року створив акаунт у TikTok і цьогоріч почав приділять йому ще більше уваги. Там редакція поширює адаптований контент, а також знімає ролики про життя команди.
Перше “замінування” редакції
У 2024 році Суспільне Черкаси уперше отримало повідомлення про фейкове замінування. Інформація про мінування надійшло на корпоративну електронну пошту редакції, тож, журналістів та інший персонал довелось евакуювати. Вибухівки на території телеканалу не знайшли. Втім без стресу не обійшлося.
У жовтні Черкаська філія Суспільного отримала повідомлення про мінування. Фото: Дарія Шевченко
Відкриття “Медіабази Черкаси”
У грудні Інститут масової інформації (ІМІ) відкрив два регіональні хаби для журналістів “Медіабаза” – в Черкасах та Хмельницькому. Відтепер медіабази працюють у 15 регіонах України. “Медіабаза Черкаси” – це простір, покликаний зробити роботу медійників та медійниць безпечною та незалежною від вимкнень світла. А також – це місце, де медійники можуть ділитися своїми болями й отримувати нові знання та шляхи до вирішення цих болей. Перша така зустріч уже відбулася днями – на ній медійники обговорювали теми для майбутніх тренінгів, а також проблеми, з якими стикаються у роботі.
Відкриття медіабази в Черкасах. Фото Анастасії Небоги
2024 vs 2025: чого очікують черкаські медійники
Медіа “18000” розпочинає новий рік із новою стратегією – для цього редакція провела стратсесію минулого тижня. У ній, зокрема, команда планує наростити аудиторію не лише на сайті, а й у соцмережах. Окрім того, редакція планує і далі посилювати напрям розслідувань та відеорепортажів, і ще активніше працювати із “Клубом донаторів”, спільнотою, що підтримує медіа регулярними внесками.
Суспільне Черкаси ставить собі цілі, “які одночасно є і викликом, і стимулом”, говорить шеф-редакторка телеканалу Ніна Волощук. “Зокрема, хочемо зосередитися на документальних проєктах, розслідуваннях, надалі працюватимемо із темами, які турбують людей тут і зараз, – зазначає Ніна. – Традиційно працюватимемо над зміцненням довіри до Суспільного, будемо на всіх платформах, де є наша аудиторія, бо відчуваємо відповідальність, адже вчасна і правдива інформація дозволить людям ухвалювати зважені рішення”.
2024 рік, що минає, був дещо морально важким, – ділиться головна редакторка сайту “Вичерпно” Анна Романенко. “Залишатися психологічно стійким стає все важче. Проте, на мою думку, ми впоралися. Також все важче стає конкурувати із численими телеграм-каналами, які надто часто публікують непідтверджену або навіть фейкову чи маніпулятивну інформацію. А от негатив від цього отримують саме журналісти, адже чомусь у багатьох громадян ці пабліки асоціюються із медіа”, – констатує Анна.
Серед планів “Вичерпно” на 2025 рік – розвиток соціальних мереж, напрацювання нових відеоформатів, а також соціальний захід. “І, звісно, дуже хочемо написати головний матеріал для нашого видання, як, переконані, і для всіх українських медіа – про нашу Перемогу”, – додає Анна Романенко.
Завдання на 2025 рік – зберегтися, каже головний редактор сайту Zmi.ck.ua Сергій Стасько. “Насправді найголовнішим викликом 2024 року було зберегти можливість стабільної роботи. Цьогоріч ми помітили тенденцію до зменшення кількості грантів для медіа від іноземних донорів. Не можу сказати, що наше медіа часто перемагало. Проте у перші два роки війни було позитивніше, ніж у 2024-му. Ще у нас маленький колектив і якщо хтось випадає з роботи, це позначається на роботі редакції. Також ми добре відчуваємо у роботі відсутність реклами. Тому сподіваюсь, що нам вистачить економічної стійкості й на десятий рік роботи ЗМІ.сk.ua”, – резюмує Сергій Стасько. Що ж, все має так і статися.
Єлєна Щепак, регіональна представниця Інституту масової інформації в Черкаській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
