Як облаштувався дитячий будинок родини Трембачів на Черкащині
– Найстрашніші слова, які були в моєму житті, коли мені зателефонувала моя сестра і каже: «Риммо, Ваня дзвонив, війна почалася». Ваня – це її син, а мій племінник. Він у 2022 році служив поліцейським у Харкові. Тоді, 24 лютого, коли ми почули вибухи, моментально посадили дітей у бус і виїхали з Краматорська в село, думали – безпечніше. І там прожили десь місяць, поки не почалася битва за Ізюм, – згадує мати‐вихователька дитячого будинку сімейного типу Римма Трембач.
Двоповерховий, світлий та просторий дім у селі Руська Поляна став новою оселею для родини Трембачів з Донеччини. Батьки‐вихователі та шестеро дітей на Черкащину приїхали у липні 2022 року. Спершу житло винаймали, а у червні коштом державної субвенції отримали будинок. Журналістка «18000» поспілкувалася з родиною та дізналася, як облаштувалися в новій громаді та які традиції зберігають у сім’ї.
«А поїхали в Черкаси»
У великій спальні на другому поверсі будинку в Руській Поляні розташувалися троє дівчат, в іншій – двоє хлопців. Окрему кімнату віддали старшій. На першому поверсі розмістилися батьки‐вихователі – Ігор та Римма Трембачі. Тут же, внизу, велика вітальня та кухня.
Будинок у Руській Поляні, який придбали родині Трембачів. Фото: Ігор Табурець
Вперше до своєї родини подружжя Трембачів взяло двох сестер у 2015 році. А за три роки, у 2018‐му, їм запропонували виховувати ще трьох дітей та створити дитячий будинок сімейного типу. У Краматорську родина отримала двоповерховий дім, де жила до початку повномасштабного вторгнення. Крім власного сина, Ігор та Римма Трембачі виховали вісім дітей. З першими вибухами сім’я виїхала у село недалеко від рідного міста. А коли фронт наблизився, Римма з дітьми евакуювалися у Львів потягом.
– Нас розмістили у дитячому садочку, але це було тимчасове житло. Ми думали, куди далі. Були пропозиції виїхати за кордон, але я не захотіла. Все ж у своїй країні краще: зрозумілі закони, рідна мова – це все ми знаємо, – зазначає Римма.
Львівська служба у справах дітей запропонувала родині літній табір у Карпатах. Тиша, природа та відсутність вибухів допомогли дітям оговтатися від пережитого та забути тривоги. Водночас Римма радилася з чоловіком, який залишився у Краматорську, як бути далі.
Діти, яких виховує подружжя Трембачів. Фото: Римма Трембач
– Мій чоловік багато дивився передач про природу і йому дуже подобалася Черкаська область. І отак він мені запропонував: «А поїхали в Черкаси». Кажу: «Поїхали». Ще порадившись із дітьми, вирішили переїхати і не жаліємо, – розповідає Римма Трембач.
Читайте також: Мішок на голову, гімн росії, струм на вухах, тепер — мотоцикл і свобода. Історія звільненого з полону черкащанина.
Створити будинок, в якому хочуть жити діти
Знайти житло у Черкасах для родини з вісьмох стало випробуванням, адже деякі орендодавці пропонували високу ціну, інші не погоджувалися здавати великій сім’ї. Після двох переїздів з однієї оселі в іншу Трембачі побачили оголошення про маленький будинок у Руській Поляні, який виявився зручним.
– До 2025 року ми жили в цьому будинку. Коли почула про державну субвенцію для таких ВПО, як ми, тоді звернулася в службу у справах дітей Краматорська. Сказала: «Нам би теж будинок». І от ми подали заявку. Через деякий час держава нам придбала будинок, більш зручний та комфортний, – каже Римма.
Ігор Трембач з дітьми на вихованні. Фото: Римма Трембач
Діти ж краще адаптувалися до нового місця, вважають їхні батьки‐вихователі. У Руській Поляні у них з’явилися нові друзі, вони беруть участь у шкільних проєктах. Найстарша в родині серед дітей – Ганна Волк. Їй вісімнадцять і вона закінчила перший курс Київського історичного університету імені Бориса Грінченка. Її рідний брат Євген цього року піде в одинадцятий клас. Олександра Кононова закінчила дев’ятий та вирішила вступити в Черкаський художній коледж. Її сестрам: Ганні – п’ятнадцять, а Марині – одинадцять. Богдан Павелко закінчив восьмий клас.
Діти родини Трембачів біля будинку на Черкащині. Фото: Ігор Табурець
Діти називають Ігоря та Римму татом та мамою.
– Називати мене мамою, а чоловіка татом ніхто нікого не змушував. Це само по собі було. День‐два і діти після приїзду самі починали нас так називати, – каже Римма.
Святкування Нового року – одна з традицій, яка об’єднує родину.
– Ми робили багато конкурсів. Наприклад, конкурс солодких пирогів. Потім – бутербродів, зачісок, віршів, малюнків, оригамі. Було весело тоді, зараз трохи цю традицію втратили. Може, не на часі, – зізнається Римма.
Як створити дитячий будинок сімейного типу
Дитячий будинок сімейного типу може створити не лише подружжя, а й люди, які не перебувають у шлюбі. Вони отримують статус батьків‐вихователів, які беруть до себе від п’яти до десяти дітей‐сиріт та позбавлених батьківського піклування. Вихованці можуть бути в родині до повноліття, а якщо навчаються у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти – до 23 років або до завершення навчання.
Для створення дитячого будинку сімейного типу потрібно:
- Звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання, аби отримати консультацію та подати заяву.
- Спеціаліст служби зробить висновок про умови для створення ДБСТ.
- Пройти навчання з виховання.
- Стати на облік у кандидати батьків‐вихователів.
Рішення про створення ДБСТ ухвалюють виконавчі органи міських рад. Між ними та батьками‐вихователями укладають договір. Далі шукають дитину й ухвалюють рішення про влаштування її в ДБСТ.
Документи, необхідні для створення ДБСТ:
- копія документа, що посвідчує особу;
- копія реєстраційного номера облікової картки платника податків або інформація про відмову від її прийняття;
- копія документа, де зазначений унікальний номер запису в Єдиному
- державному демографічному реєстрі (за наявності);
- довідка про зарплату за останні шість місяців або інформація про доходи;
- довідка про наявність або відсутність виконавчого провадження щодо боргів;
- копія свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
- висновок про стан здоров’я;
- довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного кандидата у батьки‐вихователі;
- документ, що підтверджує право власності або користування житлом;
- документ, що підтверджує інформацію про місцеперебування.
Загалом на Черкащині 115 прийомних сімей та 60 ДБСТ. Чекають на усиновлення 582 дитини.
«Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини».
Читайте також. Як працює система усиновлення у Черкаській області: документи, етапи, пільги.
Важливі новини про ситуацію в Черкасах та країні. Без маніпуляцій та неперевіреної інформації. Підписуйся на телеграм‐канал «18000 | Шо там у Черкасах?»