Що змінилося у БЗВП
У 2024 році Україна перейшла на нову систему базової загальновійськової підготовки. А у 2025‐му програму змінили ще раз: курс став довшим, зміст – ближчим до реалій фронту. Мало з’явитися більше тактики, медицини, мінної безпеки та роботи з сучасними засобами спостереження і дронами.
Командир навчального взводу, Сили безпілотних систем Олексій Павловський розповів «18000» про оновлену БЗВП.
Що таке БЗВП?
Як пояснюють у Міноборони, базова загальновійськова підготовка (БЗВП) – це обов’язковий курс для тих, хто ніколи не служив або має перерву у військовій службі понад 10 років. Це комплекс навчальних заходів, який формує базові військові навички. Після його завершення військовослужбовець отримує військово‐облікову спеціальність «Стрілець» (ВОС‑100). Саме вона є основою для подальшого навчання і спеціалізації.
Тривалість БЗВП нині складає 51 добу (раніше – півтора місяця). З них 42 доби – безпосереднє навчання, що містить:
- 1 добу ознайомчого курсу;
- 21 добу індивідуальної підготовки;
- 17 діб навчання діям у складі підрозділу;
- 3 доби підсумкового комплексного тактичного заняття (КТЗ).
Інструкторами стають військовослужбовці‐ветерани з реальним досвідом бойових дій. У програмі – 402 години підготовки, з яких 367 – практичні заняття.
Військовозобов’язані в коментарі «18000» розповіли, що програма БЗВП є стандартною, але залежно від навчальних центрів в ній можуть бути певні зміни.
«Це більше, ніж курс»
Інструктор із БЗВП Олексій Павловський служить із 2022 року. Розпочинав з артилерійської бригади, після чого потрапив до навчального центру. Звідти – у стрілецьку бригаду, де командував взводом. Згодом повернувся в навчальний центр і надалі перейшов до Сил безпілотних систем.
- Я працюю в навчальному центрі й щодня бачу, як ці зміни впливають на людей, які вперше беруть до рук зброю. Бачу їхні страхи, запитання і те, як за кілька тижнів вони вчаться не боятися, а діяти. Тема БЗВП сьогодні викликає багато запитань: що це таке і як ця підготовка змінює підхід до оборони. Тому важливо пояснити, як саме ми готуємо людей і чому це більше, ніж просто курс перед службою, – зазначає Олексій Павловський.
«Ми моделюємо війну, а не готуємо абстрактно»
За словами Павловського, коли солдати вперше виходять на полігон, більшість із них напружені: хтось уникає погляду інструктора, хтось — навпаки, занадто демонструє впевненість. Але вже на другому тижні, каже інструктор Сил безпілотних систем Олексій Павловський, людина «змінюється до невпізнання».
На полігоні мають використовувати різні формати тренувань: «дні шуму», коли навколо лунає кулеметна черга, вибухають імітаційні гранати, а в повітрі стоїть дим. Окремо відпрацьовують тактичні дії: штурм будівель, зачистку, роботу по укріплених позиціях.
Структура навчального курсу. Інфографіка з сайту Міноборони
- Ми даємо людині відчути те, що вона переживатиме на війні. Вибухи, крики, відсутність зв’язку, нестача повітря в диму – це не спецефекти. Це адаптація, – пояснює інструктор.
Якщо раніше таке було радше винятком, то сьогодні, за словами Павловського, близько 50 % навчального часу відвели на тактичну підготовку. Це означає, що кожен другий день курсант має бувати у «полі», відпрацьовуючи дії в складі підрозділу.
Структуру залишили за стандартами НАТО, однак наповнили практичними елементами, які сформовані під впливом сучасної війни: робота під FPV, штурм окопів у диму, інженерні позиції тощо. Навчальні об’єкти передбачають окопи, точки та місця для стрільби.
Набоїв утричі більше
Вогнева підготовка нині займає 30 % усієї програми, розповів інструктор. Відповідно, збільшили кількість боєприпасів: у 2022‐му боєць отримував у середньому 300–350 набоїв, тоді як у новій програмі — до 942 набоїв на одного курсанта на 51 добу навчання.
- Тепер вони стріляють постійно — з автомата, помпи, по рухомих цілях, по імітації дрона. Вони мають відчути віддачу, звук, вагу, — каже Олексій Павловський.
За його словами, стрільба спрямована на формування автоматизованих навичок у бійців, «у бою все вирішує те, що ти відпрацював до автоматизму».
Дрони змінили війну – і змінили навчання
Одним із головних нових елементів став модуль повноцінної підготовки проти дронів.
Курсанти мають вивчати:
- принципи роботи FPV та «мавіків» противника;
- приховування від тепловізора;
- техніку повного маскування;
- роботу з REP (радіоелектронне придушення – ред.);
- правила пересування при спостереженні дрона з повітря.
У програму також додали тренування зі справжнім FPV, що переслідує курсанта без вибухівки.
- Курсант біжить тактично, і за ним іде FPV. Не вибуховий, звісно. Але він має навчитися не панікувати. Бо страх дрона – зараз найбільший страх на війні, – пояснює інструктор.
Військові отримують базові знання у сфері керування дронами. Всі моделі присутні для ознайомлення, але поглиблені навички можна отримати вже у межах фахової підготовки відповідного напрямку.
- У нашому навчальному центрі їх дуже багато. Базово – Mavic 3, FPV 7‐ки, 10‐ки, НРК. Якщо військовий впевнено керує FPV, він зможе працювати й з великими бомберами. База вчить основ, а далі – фахова підготовка, – додає Олексій Павловський.
Читайте також: Черкаські вулиці носять імена полеглих героїв: хто вони і чому ми їх пам’ятаємо.
Медицина за протоколом НАТО
Якщо раніше знання медицини були фрагментарні, то тепер Україна повністю перейшла на протокол MARCH – за стандартом НАТО:
- M – Massive bleeding (масивні кровотечі);
- A – Airway (дихальні шляхи);
- R – Respiration (дихання);
- C – Circulation (кровообіг);
- H – Hypothermia/Head injury (гіпотермія/травми голови).
- Ми вчимо людей діяти в червоній і жовтій зонах, стабілізувати побратима, рятувати себе. Турнікет, тампонування, робота з пораненнями грудної клітки – це все повторюється кожен день. Людина не має думати – вона має робити, – каже Павловський.
Офіційно блок медицини триває три доби, але колеги Павловського інтегрують його у всю програму. Бо саме медицина найчастіше визначає, чи доживе боєць до евакуації.
- Цього достатньо для базового рівня, але медицину треба завжди впроваджувати в процес навчання. Це також рекомендує програма, – додає інструктор.
VR на полігоні
Тепер у навчанні стандартно застосовують:
- VR‐тренажери моделюють бої в місті, евакуацію під обстрілом, реакцію на вибух;
- лазертаг‐системи дозволяють відпрацювати зачистку приміщень без ризику;
- антидронові рушниці – окремий модуль;
- тренування з «Кропивою», «Дельтою», «Мільчатом» – тепер обов’язкові.
- VR – це не іграшка. Це можливість поставити людину в ситуацію, якої вона боїться найбільше, і програти її стільки разів, скільки треба, – каже інструктор Павловський.
Павловський зауважує, що новачки можуть починати з різним рівнем підготовки:
- Люди іноді приходять налякані. Хтось каже: «Я не зможу». Але в армії вирішує не тіло, а голова. Ми не робимо з них спецпризначенців. Ми даємо шанс вижити, – пояснює інструктор із БЗВП.
Грошове забезпечення
У Міноборони інформують, що з першого дня БЗВП рекрут отримує зарплату. Мінімальне грошове забезпечення становить 20 130 грн, далі воно залежить від звання, посади та інших чинників. Виплату нараховують однією сумою в наступному календарному місяці.
Грошове забезпечення під час БЗВП. Інфографіка з сайту Міноборони
Планових відпусток під час БЗВП немає. Надання відпустки після завершення курсу визначає командир.
Читайте також: На що мають право звільнені з полону: пільги, виплати, демобілізація чи відстрочка.
Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні новини Черкас. Підписуйся на телеграм‐канал «18000 | Шо там у Черкасах?»