Як відбувся у Черкасах День Нескорених. Фото: Світлана Кораблева
Їх двоє у чорному: один у футболці, а інший – у худі. Молодий чоловік пасує іншому біло‐червоний волейбольний м’яч, другий його ловить і віддає. Так вони зі сміхом перетинають спортзал, штовхаючи крісла колісні: великі колеса розташовані під кутом, а також позаду є додаткова пара – це вирізняє адаптивні крісла. М’яч робить дугу в повітрі, але один із гравців не встигає його спіймати. Тож м’яч котиться натертою до блиску лакованою підлогою, яка імітує дерево, до моїх ніг. Я повертаю його чоловікам, а сама продовжую слідкувати за спортивною грою бочче. У ній команди по черзі кидають червоний та синій м’ячі до сірого посередині поля, аби перемогти.
У Черкасах триває День Нескорених, де ветерани, військові та члени їхніх родин пробують різні адаптивні види спорту. А також під час платформи тут обговорюють розвиток адаптивного спорту в області. «18000» розповідає, як було на тренуваннях 8 березня.
Рекамбер, хендбайк і тандем: знайомство з адаптивним велоспортом
Тренер Руслан Сергійчук представляє на Дні Нескорених локацію з їзди на велосипеді. Тут одразу три види адаптивного транспорту і двоколісними їх не назвеш. Рекамбер має три колеса та на ньому їздять у напівлежачому положенні, крутячи ногами педалі. На цьому типі велосипеду регулюється довжина горизонтальної рами під зріст людини. За словами Руслана Сергійчука, рекамбер підходить для тих, хто не може повноцінно сидіти на велосипеді. Поряд триколісний хендбайк. Його особливість – відсутність педалей, а також ручне керування. І зрештою двоколісний тандем, який розрахований на пару. Саме останній тип велосипеду користується попитом серед ветеранів з інвалідністю та членів їхніх родин, бо вони можуть разом проводити час.
- Тандем – це класичний велосипед. Але в чому можливість? Як його адаптувати? Наприклад, можна долучити до цього людину з втратою чи порушенням зору і так відпрацювати. Якщо людина навіть з порушенням мобільності не може повноцінно крутити педалі, то завдяки роботи в парі відчуває заїзд: вітер у волоссі, в тілі, тобто дає можливість знову‐таки сісти на велосипед, – розповідає тренер Руслан Сергійчук.
Руслан Сергійчук на хендбайку. Фото: Світлана Кораблева
Усі три типи велосипедів організатори Дня Нескорених спеціально привезли до Черкас, бо в обласному центрі таких поки немає. Вартість рекамберу стартує від трьох тисяч євро, а от хендбайк дорожче – від чотирьох тисяч євро. У Черкаси привезли показати можливість ветеранам, які шукають для себе відповідний вид адаптивного спорту.
Сам Руслан з Дніпропетровщини. Ветеран пробує себе в різних видах адаптивного спорту, але найбільше йому подобається волейбол сидячи. У цій дисципліні брав участь в «Invictus Games» у Канаді у складі національної збірної. Також для нього стрільба з лука стала викликом, адже має втрату зору.
Під час Дня Нескорених у Черкасах спробувати себе в їзді на велосипеді можуть як ветерани, так і цивільні.
- Ми ніколи не говоримо, що це ініціативи тільки для ветеранів. Завдяки ветеранській спільноті можемо торпедувати зміни в країні загалом. З цими проблемами стикаються і цивільні люди (з інвалідністю – ред.), які обмежені своїм будинком чи квартирою, але хотіли б поїздити на велосипеді, пограти в волейбол сидячи, в баскетбол і все інше. У ветеранському спорті є розвиток, однозначно. І ми потрошку залучаємо і цивільних людей. Тому що це є соціальне згуртування, і загальне торпедування системи інклюзивності, безбар’єрності та доступності до адаптивного спорту, – зазначає Руслан Сергійчук.
Черкаський ветеран Олександр Скринський вирішив для себе вперше спробувати рекамбер. Він має протезування ноги. Олександр робить декілька кіл половиною зали, бо на іншій частині кидають баскетбольного чорно‐помаранчевого м’яча у кільце усі охочі на кріслах колісних. Раніше Олександр Скринський пробував себе в ампфутболі, стрільбі з лука, греблі та кросфіті.
Олександр Скринський на рекамбері
- Спорт дає мені впевненість у собі. Також поїхати на велосипеді – це можливості нового коліна, бо воно не так працює у мене. Крім цього, спроба себе на велосипеді, – каже ветеран.
Адаптивний спорт для всіх – об’єднує і ветеранів, і цивільних
Черкаський ветеран Євгеній Дорошко втратив 98 % зору. Він зізнався, що вже не пам’ятає, скільки не катався на велосипеді. Це вперше після поранення знову сідає на велосипед. Він вирішує проїхатися на тандемі. Спостерігаю, як Євгеній обирає місце другого пілота, а попереду сідає його напарник, який кермує та направляє велосипед. Так вони роблять кілька кіл залою, усміхаючись.
- Такий велосипед можна застосувати хлопцям з різними пораненнями, коли є ведучий. Я – незрячий і не можу вести, то сідаю позаду і адаптуюся до того, хто і як крутить педалі. Це класний циклічний вид спорту, яким можна замінювати ті ж самі пробіжки, особливо людям, які мають вади зору. Ми зараз навіть почали згадувати, де у нас є велодоріжки для того, щоб кататися. Навіть не беремо адаптивні види спорту, а де можна загалом покататися на велосипеді. Мабуть, наша набережна на Митниці облаштована. Там можна проїхати не таку велику відстань, але безпечно, – зазначає Євгеній Дорошко.
Євгеній Дорошко на гребному тренажері
З‐поміж адаптивних видів спорту ветеран для себе обрав гирьовий спорт та академічне веслування, зокрема на тренажері «Concept 2», які були представлені під час Дня Нескорених.
- Ці напрямки одне одного доповнюють. Я б навіть людям розказував, як це потужно і наскільки іде розвиток м’язів. Як навчишся керувати своїм тілом, то це дорого коштує, – додає Євгеній Дорошко.
Після їзди на велосипеді ветеран іде до гребного тренажера. Для цього потрібно перетнути залу впоперек, тож Євгеній користується тактильною тростиною. Гребних тренажерів три, на одному вже займається ветеран у білій спортивній кофті, а Євгеній сідає на сусідній. Тренерка допомагає закріпити ступні ременями. Євгеній бере руків’я та тягне на себе, випрямляючи ноги. При цьому сидіння рухається назад. Потім відпускає руків’я і згинає ноги в колінах. Так відбувається процес греблі на тренажері.
Поряд на локації грають у бочче. Саме на цю гру я звернула увагу на початку тренувань. Чотири людини, серед них троє на кріслах колісних, а одна на звичайному стільці, поділені на дві команди. Ті, хто з червоними м’ячами, кидають перші. Вони мають поцілити найближче до білої кульки, яка розташована посередині поля. Друга команда – сині, теж робить свої ходи. Про кількість раундів домовляються заздалегідь. Попри те, що гра менш рухлива, як, наприклад, їзда на велосипеді чи гребний тренажер, викликає жваве обговорення серед учасників та азарт, бо усі хочуть бути максимально точними.
Гравці у бочче. Фото: Світлана Кораблева
Регіональні ініціативи – в пріоритеті: де займатися адаптивним спортом у Черкасах
Тренерка на локації Алла Сенченко – сама ветеранка. Вона з Луцька. Торік брала участь у складі команди в «Invictus Games» у чотирьох видах адаптивного спорту: керлінгу на кріслах колісних, веслуванні, сноуборді та скелетоні. А у Черкасах представляє бочче. Їй приємно, що грою цікавляться і військові, і цивільні.
- Звичайно, хочеться, щоб більше ветеранів долучилось до цієї гри, але залучались максимум всі. Я була одна, тому не робила статистику, хто брав участь. Приємно, що люди пробували, спілкувалися, інколи навіть сперечалися. Це було дуже добре, – додає Алла Сенченко.
Алла Сенченко показує м’ячі для бочче
Загалом до Дня Нескорених у Черкасах долучилися понад 300 учасників. На заході не лише демонстрували адаптивні види спорту, а й обговорювали можливості їхнього розвитку на Черкащині.
- Ігри Нескорених в Україні існують вже 10 років. Раніше наш фокус був спрямований більше на міжнародну складову, тобто підготовка національної збірної до участі в «Invictus Games». Наразі ми вирішили сфокусуватися більше на розвитку регіональних ініціатив та загалом розбудові ветеранського спорту, – зазначає координаторка Ігор Нескорених в Україні Вероніка Бучельнікова.
Зокрема готові надавати консультації щодо обладнання, де його можна замовити, яким воно має бути під різні види спорту. Також планують запустити ініціативу бронювання обладнання. Заявку можна буде залишити на сайті «Ігор Нескорених». Серед того, що можна бронювати, – велосипеди, баскетбольні крісла колісні та усе, що представили під час заходу в Черкасах.
Гравець у баскетбол сидячи. Фото: Світлана Кораблева
Нині в обласному центрі зайнятися адаптивними видами спорту можна в муніципальному спортивному комплексі «Дніпро». Там діє ампфутбол, волейбол сидячи, пауерліфтинг, стрільба з лука, настільний теніс, легка атлетика та силові тренажери. Для занять адаптивними видами спорту ветерани та військовослужбовці можуть отримати від держави 1500 гривень щотримісяця, аби придбати абонемент до спортзалу. Оформити допомогу можна через застосунок «Дія».
Ірина Мартинова
Читайте також: Першу футбольну збірну жінок із ампутаціями створили у Золотоноші. Історичний момент – більше, ніж футбол.
Розкажіть нам про актуальні новини Черкащини. Якщо ви або ваші знайомі творите сьогодення в області, надішліть інформацію про це в бот «18000»