Що приховує життя у шелтері для ВПО у Черкасах?
Не так давно, у березні цього року, у Черкасах демонстрували черговий шелтер для внутрішньо переміщених осіб на вулиці Чорновола. Тоді на урочистому відкритті зібралися депутати Черкаської міськради разом із мером, представники обласної військової адміністрації, приїхали навіть люди з міністерств і європейського банку, які допомогли з фінансуванням будівництва прихистку. Протягом відкриття неодноразово лунало словосполучення – «тимчасовий шелтер».
Та чи все так, як воно звучало? Внутрішньо переміщені особи укладають спеціальний договір на шість місяців і можуть вільно жити у шелтері. Втім зобов’язані дотримуватися певних правил і зобов’язань, порушення яких тягне за собою наслідки. Низка ж категорій переселенців має змогу продовжити термін проживання, але не всі.
У цьому матеріалі «18000» розповідає, як працює система поселення та проживання ВПО у шелтерах, скільки часу переселенці можуть там залишатися та які ризики раптово опинитися на вулиці ні з чим. А також окреслюємо питання умов, зокрема, у шелтері на Благовісній.
Життя у шелтері: майно, договори, терміни. Що каже департамент соціальної політики і закон
Очільник департаменту соцполітики Черкаської міської ради Сергій Рубан у коментарі «18000» пояснив, що під час поселення переселенці не мають права на приміщення чи майно шелтера, яке надають їм у користування. Втім це не розповсюджується на речі, які люди купують самі.
Як правило, кожна внутрішньо переміщена особа отримує кімнату зі стандартним набором: ліжком, постільною білизною, меблями для зберігання особистих речей.
Важливо, що під час заселення переселенець укладає договір на проживання на шість місяців. І цей документ, за словами чиновника, можна продовжувати до тих пір, поки у людини не з’явиться інше житло.
- Підставою для виселення з притулку можуть бути систематичні порушення внутрішньо переміщеною особою умов договору та правил проживання, – зазначає Сергій Рубан.
Тобто у департаменті соцполітики не називають конкретних термінів проживання, після яких переселенець має покинути житло. Водночас називають такі прихистки «тимчасовими».
Під час поселення й продовження договорів перевагу надають переселенцям окремих категорій:
- багатодітні сім’ї;
- родини з дітьми;
- сім’ї з маломобільних груп населення;
- сім’ї, один з членів якої є ветераном;
- сім’ї загиблих або померлих захисників;
- особи поважного віку;
- вагітні жінки;
- особи, які втратили працездатність;
- особи з інвалідністю;
- ВПО, житло яких пошкоджене або знищене внаслідок війни.
Пріоритет цих вразливих категорій підтверджує й закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», до якого у 2023 році внесли зміни. Зокрема, у ньому йдеться, що вразливі категорії населення можуть проживати у шелтерах до закінчення воєнного стану і ще шість місяців після. Втім і вони можуть бути виселені за порушення правил. Тобто повноцінного захисту не має ніхто.
Умови, перевірки, обмеження. Життя у шелтері зсередини
«18000» поспілкувався з переселенкою з Донеччини, яка живе у шелтері на вулиці Благовісній з 2022 року. У цьому чотириповерховому прихистку раніше була дитяча поліклініка. Жінка попросила не зазначати її ім’я, аби, у випадку чого, не мати проблем з проживанням надалі.
Шелтер для ВПО на вулиці Благовісній
Переселенка заселилася у шелтер за рекомендацією подруги. Отримала кімнату площею 11 квадратних метрів, в якій живе разом з дитиною.
Як тільки жінка заїхала у шелтер, то у цьому маленькому приміщенні було два ліжка, стіл, стільчики й меблі для зберігання особистих речей. Це кімната, що нагадує житло у студентському гуртожитку.
Кімната у шелтері для ВПО після ремонту перед заселенням людей у 2022 році. Фото: Суспільне Черкаси
Переселенка одразу уклала договір на проживання на шість місяців. Зробити це їй запропонувала адміністрація шелтера. Їй пообіцяли, що договір можна продовжувати надалі. Все відбувається за сценарієм, як і описали в департаменті соціальної політики. Перевірки кімнат, відповідно, теж бувають. Представники адміністрації ходять по кімнатах та стежать за порядком. Це викликає найбільше обурення в жінки, адже, як вона стверджує, цей процес дуже хаотичний.
- Як відбуваються перевірки? Стукають у двері в будь‐який час. Можуть і о восьмій ранку. Жодних попереджень немає. Буває таке, що не встигла прибрати, бо ти тільки після роботи, наприклад. Відчуття, що нас потрібно дресувати, – каже переселенка.
Після суперечки з адміністрацією жінці відмовили продовжувати договір на проживання. Переселенка стверджує, що новий не ухвалили й досі.
Шелтер для ВПО зсередини. Фото: Суспільне Черкаси
Жінка додає, що в шелтері є комендантська година, згідно з якою потрібно повертатися додому до 22:00 години. Інакше треба пояснювати, чому прийшла пізніше. Гаряча вода, за словами переселенки, також є за графіком. Дві години зранку й аналогічно ввечері.
На весь поверх є холодильник, душова, кухня і туалет. Усе – спільне. Жінка зазначає, що за комунальні послуги платити не потрібно. Втім згадує випадок, коли зламалася сушильна машина. Тоді, за її словами, кошти збирали з усього поверху, щоб її відремонтували. До стану ремонту у приміщеннях шелтера у жінки теж виникають запитання, зокрема, скаржиться на забиті каналізації в душі та стіни, на яких лущиться фарба.
«18000» намагалися дізнатися, скільки коштував капітальний ремонт цього шелтера, які саме роботи тут виконували, яка кількість переселенців у ньому зараз, які площі кімнат та скільки їх загалом. Однак ані усної, ані письмової відповіді на ці запитання від департаменту соцполітики так і не отримали.
Якщо підсумувати слова жительки шелтера, то, здається, що тут можна проживати досить довго, хоч і не дуже зручно. Навіть прописатися в шелтері можливо. Тож певні гарантії не опинитися різко на вулиці внутрішньо переміщені особи таки мають. Принаймні так здається.
Читайте також матеріал «18000» про будівництво шелтерів у місті: Європейський мандрівник. Що відбувається з шелтерами для переселенців у Черкасах.
Безгарантійне проживання у шелтері: законодавство і часові терміни
Юрист благодійного фонду «Схід SOS» Ярослав Таранець у коментарі «18000» розповідає, що проживання внутрішньо переміщених осіб у спеціальних шелтерах регулюють урядові постанови й законодавство.
- Якщо говорити про постанови, то вони більш чітко регулюють на рівні процедури порядок. Закон за собою закріплює декларативну норму. Тобто люди, які евакуювалися, мають право на житло. Що ми далі маємо з цим робити і як це інтерпретує держава, ОВА або громада – їхнє питання, – зазначає юрист.
Юрист Ярослав Таранець. Фото: Схід SOS
Ярослав Таранець підтверджує те, що протягом пів року у шелтерах для ВПО можуть проживати всі категорії переселенців. Продовжувати ж терміни надалі можуть лише вразливі категорії. Втім на практиці, за його словами, відбувається не зовсім так.
Юрист фіксував випадки по Україні, коли невразливі категорії мали можливість залишатися в шелтері. Причини цьому – різні. Як правило, все залежить від громади. Так тимчасові шелтери можуть цілком перетворюватися на постійні. Ярослав Таранець каже, що в таких випадках можуть домовлятися з балансоутримувачами прихистку:
- Дуже часто це буває за символічну плату, наприклад, щомісячно або за комунальні послуги. Вразливі ж категорії можуть надалі продовжувати договори на пів року вперед. Утім гарантій немає ні від чого. Можуть змінитися умови, закінчитися фінансування, громада ухвалить нове рішення, – зазначає юрист.
Багато питань у проживанні переселенців у шелтерах залишаються неврегульованими. Коли виникають суперечливі ситуації, які не прописані в законодавчих нормах, то місцеве самоврядування вимушене діяти на власний розсуд. Також варто зазначити, що прописка у шелтері, про яку розповідала переселенка у Черкасах, насправді не дає жодних гарантій, що її точно не виселять.
Головна проблема – реалізація: куди звертатися, якщо порушили права ВПО у шелтері
У випадку евакуації чи втрати місця проживання у шелтері держава має забезпечити альтернативним житлом ВПО. Втім головне питання – чи є побудована система? Ярослава Таранець зазначає, що ні.
- Дуже великий запит. Мільйони людей втратили домівки. Держава дійсно має попіклуватися про людину, якщо її виселяють з місця тимчасового проживання. Про це говорять і європейські конвенції, і Конституція й кодекси. Втім, хто відповідальний за таке забезпечення? На кожному рівні начебто є обов’язок надати житло, – каже юрист.
У такому випадку з’являється запитання – куди йти, щоб мати дах над головою? Юрист зазначає, що насамперед потрібно звертатися до омбудсмана з прав людини. Це нині ключова інституція. Далі радить стукатися до місцевої влади, обласних військових адміністрацій, профільних міністерств тощо.
У низці випадків може бути й звернення до поліції, коли йдеться про виселення з приниженням, наприклад. Звернення також надходять і безпосередньо до юристів. Зокрема, існує безоплатна правнича допомога. Там надають як первинні, так і вторинні консультації. Також існують благодійні організації. Іншими словами – потрібно бути самостійним і стукати в усі можливі двері, аби відстояти власні права.
Підсумовуючи, Ярослав Таранець каже, що головна проблема в питанні проживання ВПО, їхніх гарантіях тощо – це реалізація вже затверджених норм.
- Це питання персоналій і бажання місцевої та регіональних влад розв’язувати проблемні питання з ВПО. Громади перші, хто працює з переселенцями. Саме вони мають побачити потенціал людей, які приїздять до них. Це не тягар, а нова робоча сила, підприємці, податківці. Керівництво має бачити ці можливості й створювати для людей сприятливі умови, – додає Ярослав Таранець.
Із тимчасового в постійне: яка ситуація із життям у шелтері в Черкасах
Як‐то кажуть: «Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове». Цей вислів ідеально описує ситуацію із шелтерами для ВПО, зокрема у Черкасах. Під час відкриття новенького коштовного прихистку на вулиці Чорновола ключі від житла отримали як мінімум пів сотні переселенців. Людям пообіцяли – це тимчасове житло тепер ваше.
Насправді ж виїхати потім з такого шелтера доволі складно. Люди звикають, альтернативу знайти складно, а норми не працюють так, як повинні.
Натомість є чимало гарантій для переселенців, аби раптово не опинитися на вулиці без нічого. Це, як мінімум, регулюють законодавчі й урядові норми. Втім, і тут сам за себе. Питання реалізації вкотре підводить. Тому не менш важливо у випадку порушення власних прав стукатися у різні структури, аби домогтися справедливості. У цьому випадку можливості дійсно є.
Денис Непогодьєв
Читайте також. Квадрат у центрі Черкас за 200–300 доларів: як працює схема викупу комунального майна повз бюджет.
Читайте більше новин Черкас – головні події міста на «18000». Слідкуйте за графіками відключень електроенергії в телеграмі «18000 | Шо там у Черкасах?»