Зима без газу, заблоковані рахунки й власна генерація: інтерв’ю з Павлом Карасем

Від буржуйок до генерації: велике інтерв’ю Карася

Директор комунального підприємства «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась каже, що Черкаси готові до різних песимістичних сценаріїв, які можуть виникнути цієї зими. Водночас в умовах війни холодний період залишається небезпечним для міста.

Крім прогнозу на зиму, це інтерв’ю про те, що Черкаситеплокомуненерго – серед половини тих, чиї рахунки не заблокували через вимоги Нафтогазу, і в четвірці тих, які стали вже енергетичними підприємствами й вийшли на біржу. Завдяки цьому, а ще генерації та продажу власної електроенергії черкаське підприємство під час війни може інвестувати у свій розвиток і мати сучасне обладнання, а черкасці – тепло в домівках. 

Читайте про те, як Черкаситеплокомуненерго готували до зими 2026–2027 років, які ризики для багатоповерхівок і приватного сектору, шкіл і дитсадків, в інтерв’ю журналістки «18000» Ірини Малюкової з директором КП Павлом Карасем. 

Що буде з опаленням у Черкасах без газу, світла і ТЕЦ 

- Якою буде зима за вашими припущеннями? Наведіть, будь ласка, оптимістичний сценарій і песимістичний.

- Завжди потрібно готуватися до найгіршого сценарію. Тому що будь‐який інший сценарій у такому випадку сприйматиметься як норма. 

Найгірший сценарій – це критична ситуація. Тобто приблизно те, що було в Києві минулої зими. Коли кілька сотень чи навіть тисяч будинків замерзли, бо не було тепла, світла. Це так званий критичний рівень. Наше завдання як комунального підприємства – уникнути цього сценарію, за найгіршого варіанту забезпечити докритичний рівень функціонування системи.

Найгірший сценарій для Черкас – це повна відсутність газу та електричної енергії й неможливість роботи черкаської ТЕЦ. Водночас ми усвідомлюємо, що така ситуація – тимчасова. Навіть при найкритичнішій ситуації триватимуть ремонтні роботи, і газопостачання, електропостачання відновлять. Але в цей період ми маємо забезпечити незамерзання системи і працездатність комплексу в цілому, щоб при відновленні газопостачання забезпечити гігієнічний норматив (мінімальний рівень теплового комфорту, яким зобов’язані забезпечити приміщення, – ред.). І до цього ми готові.

Котельні теплокомуненерго мають дизельні пальники. Їх встановили на випадок критичної ситуації. Завдяки їхній роботі ми не зможемо забезпечити температуру в оселю на рівні 18–19 градусів, коли на вулиці буде -10°, і коли не буде газу. Але зможемо забезпечити певний температурний режим залежно від температури на вулиці й забезпечимо незамерзання системи, щоб одразу після відновлення газопостачання подати тепло в оселі.

Натомість ми не можемо собі дозволити, щоб у випадку відсутності газу без тепла опинилися лікарні. Тут ми забезпечимо гігієнічний норматив в будь‐якому випадку. Для цього побудували відповідні альтернативні джерела. У Третій, Першій міській лікарні, пологовому будинку – це дизельні пальники, в обласній лікарні, кардіо‐ та онкоцентрі – твердопаливні котельні, які дають можливість забезпечити стабільність функціонування системи.

Щодо запасів палив – орієнтуємося на три доби. Нині їх немає в такій кількості й не потрібно так рано, але до зими накопичимо. Зараз, певно, є 65 % палива. 

Журналістка Ірина Малюкова та керівник КП – Павло Карась

- Ви згадали про лікарні, а яка ситуація буде у дитсадках?

- Садочки – не є місцями постійного перебування дитини. У критичній ситуації садочки не працюватимуть як і школи. У когось є сумніви з цього приводу?

- Минулого року я знімала матеріал про генератори в школах і садочках. У мене немає сумнівів, що ситуація може бути кепською. Певно, ви не можете це прокоментувати, бо це не ваш напрямок, саме з генераторами…

- Можу прокоментувати, тому що Черкаситеплокомуненерго нині встановлює системи резервного живлення у всіх школах і садочках. Йдеться про інвертори з акумуляторними станціями. Їхня потужність забезпечить роботу освітлення.

Але якщо не буде тепла, то й освітні заклади не будуть працювати. Три‐чотири дні, коли умовно місто під атаками ворога втратить централізоване газопостачання і ми не зможемо забезпечити гігієнічний норматив в школах і дитячих садках, ці заклади не працюватимуть. І не треба створювати альтернативну систему, яка буде коштувати надзвичайно дорого. 

Так, деякі заклади мають альтернативу, але у разі критичної ситуації вони виконуватимуть іншу функцію – перетворяться в пункти обігріву.

- Чи готові ви до того, що сотні працівників ЧТКЕ прийдуть на роботу з дітьми, бо садочки не працюють?

- До нас на роботу можна приходити з домашніми тваринами. Скандинавський варіант – коли батьки ходять на роботу з дітьми. Там є кімната, де вихователь займається з дітьми. Цей варіант мені більше подобається, ніж дитячі садки. Готовий піти й на такий сценарій. 

- Якщо у нас все продумано до деталей, чому ви в коментарях медіа зазначаєте, що ситуація для Черкас так само непроста? Розкажіть детальніше.

- Ми перебуваємо у стані війни. Ворог готується зробити так, щоб ми не перезимували.

- Він щороку готується. Перезимували вже кілька разів.

- Дай Боже, щоб ваш оптимізм мав місце, але в мене робота така. Я повинен бути готовий до найгіршого сценарію. Якщо його не станеться – Слава Богу. 

Величезні проблеми можуть бути в приватному секторі, який не має альтернативи газопостачанню.

Павло Карась – директор КП Черкаситеплокомуненерго

- Що робити жителям приватного сектору? Ви неодноразово говорили, що бажано мати альтернативу у вигляді хати в селі. Тепер ви говорите, що приватний сектор може мати проблеми. 

- Коли не буде газу в місті Черкаси, я бачу можливість швидкого відновлення газопостачання великих об’єктів, таких як великі котельні. А от відновити газопостачання приватного сектору або будинків з індивідуальним опаленням, надзвичайно важко, це неможливо зробити швидко. Є велика загроза, що ці будинки будуть без тепла за відсутності газопостачання.

У багатьох є груби, будуть і пункти обігріву. У деяких містах встановлюють пічки, буржуйки, роздають їх населенню. Я теж рекомендував би мати запас таких засобів.

Така розмова, як ця, сприймається суспільством погано, вона непопулярна. Завжди хочеться чути, що все добре і все буде гарно, але я не можу говорити про оптимістичні сценарії. Це не моя робота.

Блокування рахунків Нафтогазом і «диверсійна» постанова Кабміну

- Поговоримо про складну ситуацію з блокуванням рахунків теплокомуненерго в інших містах, у нас вона краща. Як вам вдалося досягти такого результату? 

- Черкаситеплокомуненерго – це підприємство, яке перестало бути лише теплопостачальним. Це насамперед енергетичне підприємство. Ми працюємо на ринках електричної енергії, природного газу, виробляємо електричну енергію. Це нам дозволяє заробляти додаткові кошти і в нас набагато вищий рівень розрахунків за газ, ніж в інших підприємствах. Попри те що тариф для населення у нас не переглядали з 2019 року. Хоча тариф для інших споживачів, для бізнесу – рентабельний. 

У наших котельнях – нові, високоефективні котли, рівень втрат у мережах і при виробництві тепла – низький, приблизно такий, як в Східній Європі. Ми завершили загальну модернізацію господарства торік. Це дало можливість мати вищі фінансово‐економічні показники, ніж в інших підприємств країни. 

Тут величезна роль міської влади. Через ту причину, що міська влада підтримувала як шляхом затвердження відповідних інвестиційних програм, так і шляхом надання капітальних інвестицій на цю роботу. За цей час ми не отримали ні копійки фінансової підтримки, тобто кошти міського бюджету не йшли на проїдання – лише на інвестиції.

Нам вдалося мати відповідний рівень розрахунків і стосунки з «Нафтогазом» такі, щоб наші рахунки не заарештували. Практично всі підприємства Черкаської області, крім Монастирища, і кілька днів тому Канів зняв арешти, заблоковані. Прямої вини підприємств в більшості випадків я не бачу, адже основна причина заборгованості – це різниця в тарифах, яку держава не повертає. Вона це визнає. 

Різниця між тарифом 2019 року, що діє наразі для населення, й економічно обґрунтованим – майже удвічі. 

Павло Карась та Ірина Малюкова під час розмови

- Якщо підприємства мають заарештовані рахунки, про яку підготовку до зими в містах області може йтися?

- Ви самі дали відповідь на запитання. Коли заблоковані рахунки, то про що ми говоримо? Це ноу‐хау цього року. Нафтогаз України вирішив зібрати більше коштів. Він це робив як пресинг на органи місцевого самоврядування, а це призвело до гіршого рівня підготовки до зими підприємствами із заблокованими рахунками. 

Звісно, вони якісь роботи виконували: щось підварили чи почистили, але як можна із заблокованими рахунками, коли ти не можеш нічого купити, забезпечити підготовку?

В Україні 46 підприємств із заблокованими рахунками – це близько половини від усіх. Причому є частина тих, в кого не заблоковані рахунки, але є виконавчі провадження; є ті, що не мають заблокованих рахунків, але й не мають грошей, бо заплатили за газ, щоб не заблокували рахунки. Був навіть такий випадок в іншій області, коли підприємство отримало кошти із бюджету на виконання плану стійкості, а виконавча служба їх вилучила задля погашення боргу за газ. Тепер у них немає ні заблокованих рахунків, ні грошей.

Цим відрізняється цей рік від попередніх. Раніше існувала така негласна практика, що рахунки не блокували. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, 65 % коштів, які отримують на рахунки теплопостачальні підприємства, перераховують Нафтогазу України за газ, 35 % залишається підприємству. Якщо виконували цю постанову, рахунки не блокували. 

- Варто згадати і постанову Кабміну №1512, яка мала б визначати під час воєнного стану вартість будівництва та ремонтів. Вона була створена, напевно, насамперед для того, аби уникнути корупційних ризиків на ремонтах доріг, але зачепила й теплопостачальні підприємства. 

- Вважаю цю постанову, не побоюся цього слова, диверсійною. Більшої шкоди країні, ніж ця постанова, навряд чи щось нанесло за останні пів року. У мене, наприклад, жоден тендер не відбувся. 

Система закупівель має забезпечувати прозорість і відсутність корупції під час державних закупівель завдяки конкуренції між учасниками. Тобто зробити так, щоб всі учасники, які можуть надати послугу, продати товар чи виконати певні роботи, могли зі своєю ціною взяти участь і конкурентно перемогти у тендері. Низка українських чиновників вирішила, що це можна зробити більш ефективно, використавши методи радянської командно‐адміністративної системи. 

Вони запровадили так званий аналіз цін. Я як підрядник повинен проаналізувати ціни потенційного виконавця робіт, оприлюднити цей аналіз і порівняти його з середньообласними та середньоукраїнськими цінами. І після цього буде нібито зрозуміло, що немає зловживань.

Для реконструкції котельні потрібно проаналізувати 1400 найменувань. Скільки треба людей, щоб провести аналіз цін? Ми навіть будемо користуватися різними джерелами: у вас буде одна цифра, у мене – інша. Коли цей аналіз цін є основою для майбутніх кримінальних справ, на це ніхто не піде. Так з квітня, після ухвалення змін до цієї постанови, були зупинені майже всі роботи в країні, крім робіт, на які вона не поширювалася, – з оборонки, по укриттях і так далі.

- Що втратили Черкаси після ухвалення змін до цієї постанови?

- Ми не змогли відремонтувати певну кількість мереж, яку могли відремонтувати. Зазвичай своїми силами ми виконували приблизно 40 % робіт, для 60 % – наймали підрядників. Цей аналіз цін дійсний три місяці, проте лише на його виконання треба кілька місяців. Коли його зробиш, ціни вже будуть неактуальні. 

Тобто постанова прописана не з метою боротьби з корупцією, а з метою зупинити процес. Вона виконала свою функцію, тому я вважаю її диверсійною. 

З 1 вересня нас чекає нововведення – нова постанова. 

- Що вона передбачає?

- Вона прибирає можливість проведення нагальних закупівель. Наприклад, зламався двигун в обладнанні, ми складали аварійний акт і здійснювали термінову закупівлю. Тепер спершу має бути тендер – 45 днів. 

Добре, коли є резерв, але ми не маємо резерву всього обладнання. Відповідно, ми не зможемо надати послугу в тій самій якості, поки не буде проведена тендерна процедура. 

Робота підприємств неперервного циклу неможлива без нагальних закупівель. 

Читайте також. Тривожна валізка по‐новому: що черкащанам радять ті, хто пережив удар по будинку.

Великий проєкт Черкаситеплокомуненерго та «план стійкості» по‐черкаськи 

Обладнання КП Черкаситеплокомуненерго

- Ви вже згадували про те, що теплокомуненерго – не тільки про тепло, це і про виробництво електроенергії. Раніше було відомо, що ЧТКЕ виробляє 20 МВт електроенергії, і це приблизно п’ята частина всього черкаського енерговузла. Чи актуальна ця цифра зараз? 

- Черкаситеплокомуненерго може виробляти до 20 МВт, але ми це робимо не щоденно.

З 1 квітня змінився підхід до виробництва електричної енергії. Нам довелося переробляти документацію, вузли обліку, виходити на біржу, на самостійні закупівлі газу. Це величезний обсяг роботи. На біржу з усіх теплопостачальних підприємств потрапили тільки чотири підприємства. 

- Чи покриває дохід від продажу електроенергії різницю у тарифі на тепло?

- Не покриває, але він дає можливість бути на плаву, інвестувати в розвиток. Наприклад, ми плануємо реалізувати великий проєкт – встановити накопичувачі електричної енергії великої потужності, щоб в разі кризових ситуацій на ринку електричної енергії збільшити генерацію як мінімум на третину. Плануємо поставити 12 МВт накопичувачів. Проєкт частково фінансує підприємство, міська рада, також залучені кредитні кошти. 

- Останнім часом у новинах уряду говорять про плани стійкості і про те, як все у нас буде класно. Водночас, спілкуючись із вами, складається враження, що поки що не все так ідеально. 

- Ідеально, коли ти публікуєш дописи з котиками. Котики – безпрограшний варіант. 

Ми живемо в епоху сприйняття світу через соціальні мережі. І тому уряд змушений підлаштовуватися. Я не можу звикнути до цієї системи. Я звик речі називати своїми іменами, а це не сприймається суспільством.

Тепловики Асоціації операторів критичної інфраструктури намагалися зустрітися і з попередньою прем’єр-міністеркою Свириденко, і з віцепрем’єром паном Шмигалем. Нам це не вдалося. Озвучені проблеми – невирішені.

- Чи відрізняються урядові плани стійкості від вашого бачення підготовки до критичних сценаріїв? Якщо так, то чим?

- На мою думку, план стійкості повинен мати методологію – забезпечення докритичного рівня функціонування системи. Це моя особиста думка. Що треба зробити у Черкасах, – це мені доступно, але план стійкості в межах країни – таємний документ.

Навіть з допомогою всіх партнерів продублювати всі системи неможливо. Наприклад, якщо у приватному секторі не буде газу – мають бути системи на дров’яному опаленні. Тому що швидко відновити газопостачання в разі його припинення в приватному секторі неможливо. Щодо води і водопостачання, то докритичний рівень – це забезпечення мінімальної роботи системи централізованої каналізації. У найбільш критичному варіанті – це підвезення води. Аналогічний мінімальний рівень має бути із забезпеченням харчовими продуктами, зв’язком, медичними послугами, транспортом. 

Половина міст у країні не виконує гідровипробування: чому це роблять у Черкасах?

- Повернімося до життя в Черкасах сьогодні й зараз. Як минули гідровипробування, чи вплинула на них постанова №1512, про яку ми вже говорили?

- Гідравліку виконуємо своїми силами, підрядників залучаємо тільки на інвестиційні проєкти.

Мережі потребують заміни. Ми проводимо якісну гідравліку, цим відрізняємося від більшості українських міст. Половина українських міст не проводить гідравлічних випробувань взагалі. 

- Як вони переживають зиму?

- Сидять без тепла місяцями. У нас немає з цим проблем, але гідравлічне випробування призводить до того, що доводиться опресовувати систему, поки вона рветься. На одній локації доводилося шість разів опресовувати систему (подавати в мережу воду під підвищеним тиском, – ред.). 

Павло Карась – директор Черкаситеплокомуненерго

- Гідровипробування вже завершені?

- Майже, відбуваються за графіком. Дещо відстає черкаська ТЕЦ – орієнтовно на два з половиною тижні. А ми по багатьох речах з ними синхронізовані.

- Чи є гарантія, що на тій ділянці, яку латали шість разів, не виникне аварії взимку?

- Звичайно, немає. Але вірогідність, що вона витримає, значно вища, адже ми виконали всі відповідні роботи. Причому на цій ділянці виконали не тільки випробування тиском, а й температурою, що в Україні взагалі ніхто не робить. Хоча це є в нормативах і це треба робити. 

Ковдри чи буржуйки: як черкасцям підготуватися до зими 2027 року?

- Раніше ви згадували, що на засоби РЕБ (радіоелектронної боротьби, – ред.) витратили майже 400 млн грн. Наскільки ця система себе виправдала? 

- Я вважаю, це найефективнішою інвестицією міста Черкас. 

- Говорячи про тему війни й ЧКТЕ, не можна оминути ситуацію із кадрами. На одному з попередніх ефірів ми з вами говорили про те, що вона складна, зокрема через мобілізаційні та бюрократичні процеси. Яка ситуація з кадрами нині?

- Ситуація дещо стабілізувалась. Тепер є бронювання: ти можеш піти в Збройні сили України, а можеш – у комунальну енергетичну інфраструктуру. Незважаючи на те що в нас не такі високі заробітні плати, як в приватному бізнесі, ми забезпечуємо бронь. Забезпечення роботи тилу й енергетичний сектор – це основа.

Люди, які працюють особливо цілодобово: оператори обладнання, аварійні бригади, теж, як і військові, мають ризики. Тому що прилітає і по енергетичних об’єктах, а коли туди виїжджає аварійна бригада, відбувається повторний обстріл. Такі випадки були, але не в Черкасах. 

Водночас є велика відмінність між цивільними й військовими: військові отримують виплати, а цивільні – ні. Хоча коли гине працівник ДСНС, його родина отримує виплати, а якщо йдеться про комунальника чи медика – ні, попри те, що вони разом ліквідовують наслідки аварії. Це теж певна несправедливість, яку ми підіймали і підійматимемо на державному рівні.

- Що б ви порадили купити черкащанам уже зараз, аби у найкритичнішому випадку не замерзнути у себе вдома в Черкасах? Крім хати в селі, бо не всі можуть дозволити собі її.

- Все‐таки я сподіваюся, що в Черкасах рівень готовності системи, особливо там, де централізоване теплопостачання, дає змогу вирішити питання умовно ковдрами. Тому що, думаю, для найгіршого сценарію відсутність тепла можлива на декілька днів. Скажу вам, що те, як Черкаси прожили минулу зиму, призвело до того, що нині в нас одна з дорогих нерухомостей у країні.

Щодо приватного сектора. Переконливо прошу потурбуватися про альтернативні можливості. 

Щодо будинків з електроопаленням – ситуація гірша. Якщо у вас будинок з електроопаленням, у вас мінімальні шанси нормально перезимувати. 

Сподіваюся, що цю зиму ми перезимуємо не гірше, ніж попередню. Можливі сценарії навіть більш песимістичні, ніж цей, що я озвучив (на початку інтерв’ю, ред.). Це коли будуть масовані обстріли нашої інфраструктури. Але ми теж готові. Маємо резервне обладнання, пересувні котельні, комплекти обладнання для швидкого монтажу.

- У такому випадку, скільки система може бути без тепла? 

- Три‐чотири дні. 

- Це не дуже песимістично.

- Знаєте, у нас немає таких гарних клумб, скверів, гучних святкувань. Але рівень підготовки маємо значно вищий, ніж в більшості українських міст. І це не видно прямо, це бачать спеціалісти. Суспільство ж хоче бачити зовнішні ознаки: фестивалі, свята – гарну картинку. А зробити все одночасно неможливо.

Інтерв’ю «18000» з Павлом Карасем

Читайте також. «Яке це щастя, що я вдома»: історії черкащан, які повернулися з‐за кордону.

Інтерв’ювала Ірина Малюкова

Текстова версія – Вікторія Нянько

Читайте більше новин Черкас – головні події міста на «18000» та в телеграмі «18000 | Шо там у Черкасах