В Умані створили перший в історії російсько‐український словник
В Умані понад століття тому почали створювати перший російсько‐український словник.
Про це йдеться у матеріалі «18000».
У 1880‐х роках в Умані мовознавець Михайло Комаров розпочав роботу над першим в історії російсько‐українським словником. Допомагали йому представники місцевої інтелігенції, зокрема члени літературно‐художнього гуртка.
Комаров приїхав до Умані 1883 року після виходу його «Покажчика нової української літератури». Аби уникнути репресій, він влаштувався нотаріусом і прожив в Умані близько п’яти років.Над словником працював під псевдонімом М. Уманець.
Представники уманської інтелігенції, які допомагали йому, зокрема члени гуртка Юрія Крамаренка, підписувалися спільним псевдонімом А. Спілка.
Літературно‐художній гурток в Умані 1880 року організував молодий лікар Юрій Крамаренко, двоюрідний брат Сергія Єфремова. Згодом Крамаренко створив у місті й театральний гурток.
Про існування таємного осередку в Умані знав і Сергій Єфремов. Він писав, мовляв, чув, що у місті живе якийсь нотаріус Комаров. «…Що все говорить тільки «по‐мужицькому», і що у нього збираються його знайомі, і складають якогось «мужицького» словаря». «Мужицькою» тоді зневажливо називали українську мову.
За словами дослідниці Ніни Михайлової, автора праці «Літературна біографія Уманщини», «весь культурний потенціал міста зосереджувався в літературно‐художньому гуртку, керованому Юрієм Крамаренком та Михайлом Комаровим».
Учасники гуртка відзначали дні народження Тараса Шевченка, влаштовували читання, співи та самі писали твори. У 1897 році, вже після від’їзду Комарова, вони заснували в місті громадську бібліотеку.
Детальніше про місто письменників на Черкащині читайте у матеріалі: Умань – місто письменників: як тут починали Бажан, Троянкер і Лавріненко.
Читайте добірку свіжих новин Черкас на «18000». А ще підписуйся на інстаграм «18000» – місце, де ділимося натхненними історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди.
