В Умані створили перший в історії російсько-український словник
В Умані понад століття тому почали створювати перший російсько-український словник.
Про це йдеться у матеріалі «18000».
У 1880‑х роках в Умані мовознавець Михайло Комаров розпочав роботу над першим в історії російсько-українським словником. Допомагали йому представники місцевої інтелігенції, зокрема члени літературно-художнього гуртка.
Комаров приїхав до Умані 1883 року після виходу його «Покажчика нової української літератури». Аби уникнути репресій, він влаштувався нотаріусом і прожив в Умані близько п’яти років.Над словником працював під псевдонімом М. Уманець.
Представники уманської інтелігенції, які допомагали йому, зокрема члени гуртка Юрія Крамаренка, підписувалися спільним псевдонімом А. Спілка.
Літературно-художній гурток в Умані 1880 року організував молодий лікар Юрій Крамаренко, двоюрідний брат Сергія Єфремова. Згодом Крамаренко створив у місті й театральний гурток.
Про існування таємного осередку в Умані знав і Сергій Єфремов. Він писав, мовляв, чув, що у місті живе якийсь нотаріус Комаров. «…Що все говорить тільки «по‐мужицькому», і що у нього збираються його знайомі, і складають якогось «мужицького» словаря». «Мужицькою» тоді зневажливо називали українську мову.
За словами дослідниці Ніни Михайлової, автора праці «Літературна біографія Уманщини», «весь культурний потенціал міста зосереджувався в літературно-художньому гуртку, керованому Юрієм Крамаренком та Михайлом Комаровим».
Учасники гуртка відзначали дні народження Тараса Шевченка, влаштовували читання, співи та самі писали твори. У 1897 році, вже після від’їзду Комарова, вони заснували в місті громадську бібліотеку.
Детальніше про місто письменників на Черкащині читайте у матеріалі: Умань – місто письменників: як тут починали Бажан, Троянкер і Лавріненко.
Читайте добірку свіжих новин Черкас на «18000». А ще підписуйся на інстаграм «18000» – місце, де ділимося натхненними історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди.
