Гроші є, але платити нічим. Що відбувається з бюджетом у громадах Черкащини і коли зміниться ситуація

Яка ситуація з бюджетами громад Черкащини

Що відбувається з бюджетом у громадах Черкащини і коли зміниться ситуація

Представники місцевого самоврядування на Черкащині один за одним починають заявляти про фінансову кризу. Вони говорять про неможливість здійснювати оплати за наявними зобов’язаннями перед підрядниками та постачальниками навіть попри наявні гроші на казначейських рахунках. У місцевій владі кажуть: це вже незабаром може призвести до зупинення важливих процесів життєдіяльності громад та прямо впливає на підготовку до зими, освітній процес, благоустрій тощо. Взяті та поки не виконані урядом та парламентом євроінтеграційні зобов’язання можуть вплинути навіть на рух громадського транспорту в громадах.

Чому так відбувається, скільки триватиме і наскільки є реальною загроза зупинки громад, розбираємося у матеріалі «18000».

Хочеш читати ще більше якісних матеріалів?
Підтримай незалежний журналістський проєкт «18000»

DONATE

 

Що відбувається та що кажуть у громадах

За нормальних умов Державна казначейська служба функціонує за принципом звичайної банківської системи. По суті це і є внутрішньодержавний банк, число клієнтів якого обмежене розпорядниками бюджетних коштів. Доступний одномоментно до розпорядження залишок грошей у банку не завжди відповідає сумі всіх залишків на всіх банківських рахунках клієнтів.  Але завдання банку – розпоряджатися грошима так, щоби всі клієнти могли вільно розпоряджатися за потреби своїми грошима. Коли ж через брак грошей у банку виникають проблеми вже у його клієнтів, то в таких ситуаціях втручається вже держава і рятує банк або ж ліквідовує його через неплатоспроможність. Але що робити, якщо проблеми виникають у самої держави і її внутрішнього банку – казни? Коли проблеми одного, хай і найбільшого, втім не єдиного клієнта – а саме уряду стають проблемами для інших менших, але важливих клієнтів – органів місцевої влади?

Шкільний автобус

Через блокування платежів зупинили підвезення до закладів освіти. Фото тематичне

Уперше публічно про блокування окремих платежів та зупинення перевезення дітей до закладів освіти заговорили на території Тальнівської ОТГ. Кілька тижнів тому в місцевих пабліках у соцмережах з’явилася відповідна інформація та повідомлення батьків. У коментарях медіа «Про все» представники місцевої влади підтверджували проблему, але самі публічно про неї не заявляли. На офіційних сторінках громади, у профілі місцевого очільника Василя Сідька та на сайті місцевої ради інформація про будь‐які проблеми – відсутня (принаймні нам не вдалося її знайти, – ред.).

Вже після цього, минулого тижня, першим публічно у нашій області про проблему з платежами заговорив голова Кам’янської об’єднаної територіальної громади Володимир Тірон. У своєму дописі він пов’язав це із діями урядовців:

«У зв’язку зі зверненням Прем’єр-міністра України щодо обмеження використання фінансових ресурсів територіальних громад та визначення пріоритетності бюджетних видатків виникла загроза фінансуванню окремих напрямків життєдіяльності нашого міста», – написав Тірон і додав, що під загрозою – робота громадського транспорту, підвезення школярів, вивезення сміття, робота комунальної техніки та благоустрій.

Володимир Тірон

Володимир Тірон публічно заговорив про проблему

Все це, очевидно, також пов’язано і з неможливістю здійснювати оплати насамперед за пальне, необхідне для функціонування комунального транспорту.

Наступним зі схожими публічними заявами виступив голова Багачевської  громади Олександр Заборець. Він також акцентував, що це ініціатива уряду і його нового керівника Сергія Корецького. 

Далі про проблеми на рівні держави із платежами публічно заговорили також і в профільних організаціях та асоціаціях.

Ситуація із блокуванням платежів у Черкасах

Про проблеми у Черкасах заявив директор «Черкаситеплокомуненерго» та депутат Черкаської міської ради Павло Карась. 

Павло Карась - директор Черкаситеплокомуненерго

Про проблему у Черкасах висловився директор КП «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась

За словами Карася, ситуація з блокуванням платежів через держказначейство залишається напруженою. Хоча кошти від споживачів надходять на рахунки КП «Черкаситеплокомуненерго», підприємство не може ними скористатися для оплати поточних витрат, зокрема, розрахунків за розподіл газу. Йдеться не про бюджетні гроші, а про власні надходження підприємства.

- Позитивну динаміку я відчуваю тільки одним способом — це проведенням заблокованих платежів. Я глибоко сумніваюся, що щось прийнято і будуть зміни, — зазначив у коментарі «18000» Карась.

Наразі підприємство очікує урядового рішення, яке дозволить розблокувати платежі. Карась сподівається, що ситуація стабілізується найближчими днями. Якщо цього не станеться, вже наступного тижня він планує порушити питання перед міською радою та запропонувати можливі шляхи виходу із кризи.

Дещо інша ситуація у закладах, які мають можливість оперувати коштами на рахунках у приватних банках, та у сфері медицини. Так, керівник обласної екстренки Ігор Фесун говорить, що, принаймні станом на зараз, він не відчуває загроз для свого комунального підприємства:

- Я не купую через казначейство. Я купую за гроші НСЗУ, власні кошти. Мало того, ми змогли зробити невеличкий резерв (мова про паливо, – ред.), — зазначив він.

За його словами, підприємство також диверсифікує постачальників пального, щоб уникнути перебоїв у різних регіонах України. Щодо затримки казначейських платежів, то Ігор Фесун зазначив, що знає про проблему, однак очікує її вирішення до кінця тижня.

Схожа ситуація і в найбільших лікарнях регіону, які отримують кошти від НСЗУ, та комунальних закладах, які дофінансовуються коштом місцевого бюджету. Принаймні про це говорить чиновниця профільного департаменту Лілія Маліщук:

- Зараз у нас все стабільно, ми забезпечуємо всі зобов’язання: і власні, і по НСЗУ, відповідно ситуація поки не впливає на роботу лікарень міста. Сподіватимемось, так і залишатиметься, – говорить вона.

Лілія Маліщук

Лілія Маліщук також прокоментувала ситуацію з платежами

Втім таких підприємств небагато, бо, наприклад, комунальне підприємство «Черкасиелектротранс» хоч і має можливість розпоряджатися  коштами на банківських рахунках, отримує їх насамперед із місцевого бюджету як оплату за транспортну послугу. За даними порталу «E‐data», щомісячно до зупинення фінансування комунальники отримували близько 20 млн гривень з місцевого бюджету. Однак останній платіж на рахунки комунальників був понад місяць тому. Тобто фактично нині у комунальників вже сформувалася фінансова діра. Крім того, комунальники отримали попередження від «Черкасиобленерго» про відключення світла за відсутності проплат. 

У коментарі «18000» начальник управління транспорту Віталій Москаленко повідомив, що мерія має 14 мільйонів гривень заборгованості перед підприємством за надані транспортні послуги. Нині ж воно працює завдяки власним надходженням: до 4 мільйонів гривень щомісяця, при цьому лише на електроенергію потрібно близько 6 мільйонів.

- Ми розуміємо, що у держави немає коштів і очікуємо на зміну ситуації. Написали гарантійного листа про оплату електроенергії у майбутньому,  — зазначив Москаленко.

Очевидно, що ситуація із фінансуванням також прямо впливає на роботу і тих,  кому ці кошти передбачалися: постачальників та підрядників. У частині видатків місцевого бюджету, особливо у світлі реформи шкільного харчування, найбільшими постачальниками нині є продавці продуктів харчування та організатори цього самого харчування у місцевих школах та садочках.

Водночас вони зараз чи не єдині, хто продовжує оперативно отримувати кошти з місцевого бюджету, як у Черкасах, так і в інших громадах. Зокрема, платежі за харчування та продукти надходять постачальникам у Черкасах, Кам’янці, Тальному та інших громадах області.

Як вбачається із профільної постанови Уряду, якою і керується Держказначейство, оплата продуктів харчування потрапляє до першої черги пріоритетів, поряд з оплатою заробітних плат, соціальних виплат, медикаментів і, звичайно, забезпечення потреб сектора оборони. 

Харчування для дітей

Платежі за харчування продовжують надходити

 Відповідно складається дещо парадоксальна ситуація, коли громада перебуває під ризиком зупинення підвезення школярів або вже його зупинила, але має можливість оплачувати послуги організації харчування для тих, хто врешті до школи чи садочка таки матиме змогу дістатися.    

Що стосується інших постачальників – у них ситуація гірша. Проте вони продовжують працювати. Наприклад, попри публічну інформацію про брак фінансового ресурсу у державі, активно тривають ремонтні роботи з облаштування Замкового узвозу та алеї неподалік. Роботи на цих об’єктах виконує відоме у регіоні підприємство та один із найбільших підрядників області – компанія «Дорстрой». Ймовірно, підрядник має змогу працювати коштом власного капіталу та ресурсів. Для нього цілком характерною є так звана робота «у борг».

Ремонт на Замковому узвозі

Роботи на Замковому узвозі та платежі. Фото: Черкаська міська рада

І нині відбувається те саме, про що говорить директор компанії Ігор Віблий:

- Скажімо так, позитиву мало. Чекаємо. Ніхто нічого не каже, але всі розуміють, що війна в країні, а робити роботу треба. Ми чекаємо, що все вирівняється, — зазначив підрядник

Зауважимо, що саме компанія «Дорстрой» нині виконує роботи з облаштування нового військового кладовища, де нещодавно виник скандал через недоліки проєктування. Нині, за інформацією з мерії, ситуацію намагаються оперативно виправити, вносячи зміни до проєкту та облаштовуючи належний дренаж та водовідведення. Як зазначив профільний заступник міського голови Віктор Беззубенко, ці роботи виконуватимуть незалежно від ситуації із фінансуванням, усвідомлюючи їхні важливість та пріоритетність.  

розмиті могили на кладовищі

Кадри з кладовища, як розмило могили військових

Читайте також. Європейські 60 мільйонів на Уманщині: на підряди претендує власник компанії, заборонений АМКУ. 

Врегулювання кризи або ще більше відтягування проблеми

Як свідчить публічна та непублічна комунікація з представниками місцевого самоврядування, найбільше нерозуміння у них викликає ситуація, за якої казначейство фактично зупинило фінансування видатків, передбачених місцевими бюджетами та забезпечених реальними надходженнями.  

Простіше кажучи, громади мають гроші на своїх рахунках, зокрема, на закупівлю пального для підвезення школярів, однак не можуть ними скористатися. Звідси й закономірне запитання: чому виник дефіцит коштів там, де їх, здавалося б, достатньо?

На перший погляд, ситуація справді парадоксальна. Тим паче, що Бюджетний кодекс України гарантує самостійність місцевих бюджетів. Однак ця самостійність не означає фінансової незалежності від загальнодержавної казначейської системи. Кошти державного та місцевих бюджетів обслуговуються через єдиний казначейський рахунок, а отже можливість здійснювати платежі залежить не лише від залишків на рахунках конкретної громади, а й від загальної ліквідності системи.

Саме тут і криється причина нинішньої кризи. Попри наявність коштів у місцевих бюджетах, казначейство може не мати достатнього обсягу ліквідності для одночасного проведення всіх платежів. Фактично йдеться про касовий розрив у масштабах державної бюджетної системи.

Це відбувається на тлі проблем із фінансуванням державного бюджету, зокрема затримок міжнародної допомоги, частина якої залежить від виконання Україною взятих на себе зобов’язань. Відтак проблеми із забезпеченням загальнодержавних видатків можуть позначатися і на громадах, які формально мають достатньо власних коштів.

Віктор Мазярчук

Експерт та колишній радник Міністра економіки Віктор Мазярчук

Таке пояснення підтверджує і Віктор Мазярчук, експерт та колишній радник міністра економіки.

- Ці гроші ніхто не забирає, вони залишаються в місцевих бюджетах. Просто склалася така ситуація, що фізично в казначействі немає коштів, щоб здійснити платежі. Це абсолютно точно касовий розрив, — пояснив він.

За словами Мазярчука, розв’язання проблеми залежить, зокрема, від ухвалення парламентом необхідних законів для забезпечення фінансування. Водночас конкретних термінів відновлення платежів він не назвав.

Так громади опинилися в ситуації, коли наявність власних грошей ще не гарантує можливості ними розпоряджатися. І хоча формально кошти місцевих бюджетів ніхто не вилучає, фактично їх використання може обмежуватися через проблеми з ліквідністю всієї казначейської системи. Саме тому наслідки загальнодержавного дефіциту фінансування відчувають навіть ті громади, які мають достатні власні надходження.

Найбільше критики у бік уряду лунає через те, що вони фактично змусили всіх керуватися постановою, яка не відповідає реаліям сьогодення, особливо у світлі підготовки до зими, яка очевидно буде складною. Наприклад, видатки на умовні автівки чи комунальну техніку, яка може почекати, прирівняні до оплати за електроенергію чи постачальникам критично важливого для проходження зими обладнання. Тобто йдеться про блокування всіх платежів і одночасно вимагання результату, який прямо залежить від цих платежів. 

Парламент

Найбільше критики у бік уряду лунає через те, що вони фактично змусили всіх керуватися постановою, яка не відповідає реаліям

Реагуючи на зростання критики з боку місцевих громад, уряд взявся вирівнювати ситуацію чи бодай спробувати знизити градус напруги.  Для цього в обласних військових адміністраціях відбуваються наради з метою визначення нагальних пріоритетів та потреб у фінансуванні робіт і послуг, потрібних як для забезпечення підготовки до зими, так і для реалізації інших базових завдань, покладених на органи місцевої влади. 

Цю інформацію «18000» також підтвердив і заступник міського голови Черкас Віктор Беззубенко. Він зазначив, що через затримку казначейських платежів у міській раді визначають перелік першочергових видатків, які необхідно профінансувати.

- Уже є доручення зібрати інформацію, щоб першочергові платежі пройшли. Буває так, що терміново треба заплатити за щепу, наприклад, щоб котельня не зупинилася. А якийсь інший платіж може почекати день, два, три, — пояснив Беззубенко.

Крім того, здається, в уряді працюють і над додатковими варіантами залучення коштів.

Сергій Корецький

Сергій Корецький заявив, що в уряді працюють над залученням додаткових коштів

«Україна працює над залученням необхідного зовнішнього фінансування. Серед джерел підтримки розглядають допомогу Європейського Союзу, двосторонню допомогу від країн поза ЄС, а також програми Світового банку. Будемо разом шукати рішення, – повідомляв кілька днів тому очільник уряду Сергій Корецький у своєму телеграмі. – Уряд спільно з Верховною Радою працює над ухваленням законопроєктів, критично важливих для виконання програми МВФ і забезпечення своєчасного надходження фінансування від Євросоюзу. Їх планують ухвалити протягом пленарного тижня».

Загроза простих рішень

Запропонований варіант із фактично ручним визначенням пріоритетних видатків навряд чи стане вирішенням проблеми. Він дозволить точково розблокувати критично важливі платежі, зокрема для підготовки до зими, однак не усуне причин дефіциту коштів. Водночас такий підхід створює ризики непрозорого розподілу фінансування та можливих зловживань.

- Я не можу узагальнювати цю історію на всіх, але чітко розумію, що дискреційний, ручний розподіл коштів без якихось формальних правил — це можливість брати відкати. Якщо комусь дозволено оплачувати якісь дурниці, наприклад, закупівлю розкішних легкових автомобілів, а комусь не дозволено навіть переказати кошти на доплати до зарплат учителям, то виникають питання, — зазначає журналіст Юрій Ніколов.

Юрій Ніколов

Юрій Ніколов прокоментував ситуацію із фінансуванням

Подібна ситуація, зі слів Ніколова, вже спостерігалася у 2013–2014 роках, і тоді було безліч історій, пов’язаних з особливостями «ручного» розподілу обмеженого фінансового ресурсу. Чи матиме це місце зараз – покаже час, втім вже зараз можна відстежувати оплати через спеціальні ресурси по типу Spending.gov.ua. Раніше такої можливості не було, каже журналіст, і зазначає, що публічність може бути запобіжником для зловживань.

Зрештою вирішення кризи залежить насамперед від центральної влади, зокрема, виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами та відновлення належного фінансування. І хоча доцільність окремих реформ та вимог партнерів може викликати дискусії, залишається питання, чому ухвалення необхідних рішень затягують до моменту, коли наслідки відчувають уже не лише урядовці чи європейські інституції, а й жителі громад?

Адже тепер ціна зволікання вимірюється не тільки мільярдами недоотриманої допомоги, а й тим, чи зможе дитина з одного села доїхати до іншого десь на Тальнівщині.

Читайте також. Тисячу доларів за «розв’язання питань»: як Черкаси фігурують у справі «Карфаген».

Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні події. Читайте більше новин Черкаської області на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Останні новини