Минулого тижня Володимир Зеленський оголосив, що в день голосування на місцевих виборах – 25 жовтня – буде проведено всенародне опитування. Що це означає? Давайте по порядку.
Що це за опитування?
Громадянам пропонується відповісти на п’ять запитань безпосередньо на виході з виборчих дільниць. Опитування проводитиметься у форматі екзит-полу, тільки з особливим переліком запитань, а учасники повинні будуть заповнити бюлетень. Також у бюлетені передбачено поле для коментарів, в якому можна запропонувати запитання для наступних опитувань.
А питання такі:
- Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?
- Чи підтримуєте ви створення на Донбасі вільної економічної зони?
- Чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді до 300?
- Чи підтримуєш ти легалізацію в Україні медичного канабісу для зменшення болю у важких хворих?
- Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?
Насправді, дискусії про зменшення кількості депутатів Верховної Ради велися під час чи не кожної передвиборчої кампанії. Вже декілька років в Україні точиться і питання про медичний канабіс. І це відбувається на тлі того, що протягом 2010-х років у багатьох цивілізованих країнах суттєво переглянули державну політику щодо канабісу. Тож Президент питає думку народу стосовно давно обговорюваних і наболілих тем.
Для чого проводити такі опитування, якщо вони не мають юридичної сили?
Залучення народу до вирішення цих питань є абсолютно демократичним і морально виправданим кроком. Без чітко вираженої думки народу відповідна дискусія може тривати ще багато років, не виходячи на рівень ухвалення рішень. І саме формат загальнодержавного опитування, коли людина свідомо робить вибір на користь певного рішення підвищує його політичну вагу. Для Президента важлива думка громадян і важливо при продовженні реформ спиратися на підтримку більшості суспільства.
Опитування — не референдум
Опитування не дорівнює референдуму — це різні інструменти, наслідки застосування яких не будуть однаковими. Результат опитування не матиме прямих юридичних наслідків. Застосування такої форми безпосередньої демократії потрібно, щоб зафіксувати волю народу й уже з цим політичним мандатом вибудовувати державні позиції.
Водночас опитування — не лише налагодження комунікації з людьми, але й економія коштів, часу й зусиль. Люди приходять на вибори, голосують за партії та кандидатів і заразом можуть висловитися із суспільно важливих питань. Це швидко й ефективно. Адже не потрібно окремо збирати комісії, займати приміщення, запрошувати людей — опитування можна проводити разом з виборами.
Євген Таран, кандидат до Черкаської обласної ради від партії «Слуга Народу»
«Чому таке опитування важливе? Тому що дозволяє Президенту максимально почути думку громади, простих людей. Багато політиків бояться опитування, критикують Президента за цей крок, переконуючи, що українці неосвічені в багатьох питаннях. Певно, ці політики просто бояться реальної сили народовладдя, яке і намагається відновити Президент. Бо якщо народовладдя реально запрацює, значна частина політиків просто стане непотрібна — все будуть вирішувати громадяни України. І тоді очевидною стає відповідь на запитання №3 про скорочення кількості народних депутатів до 300. Кожне з окреслених Президентом запитань важливе й непросте водночас. В Україні здавна думка громади була важливою. І, відповівши 25 жовтня біля виборчих дільниць на п’ять запитань Президента, ми вперше можемо показати, що такий механізм опитування думки людей — дієвий. І ніщо не заважає нам щомісяця або навіть щотижня говорити про важливе та дізнаватися думку громадян. Зробімо перший крок до реального народовладдя, як це пропонує Президент», — закликав кандидат у депутати до Черкаської обласної ради від партії «Слуга Народу» Євген Таран.
*Політична реклама
