ІМІ згадує, якими були топ-теми черкаських онлайн-ЗМІ упродовж року, що минає: як поліція почала боротись із фейками в мережі, які порушення прав журналістів було зафіксовано та які видання на Черкащині цьогоріч припинили існування або ж відновили свою діяльність.
Коронавірус змінив усе
Без сумніву, головною темою року в медіа стала пандемія COVID-19. І черкаські онлайн-медіа – не виняток. Першого інфікованого коронавірусом на Черкащині шпиталізували 22 березня. Та ще до цього новини про карантин і пандемію стали звичною і невіддільною частиною інформпростору. З початком карантину новини про COVID-19 із потужною динамікою майже на чверть наповнили стрічки черкаських онлайн-медіа. Ще 9 березня жодне з п’яти видань, які підлягали тодішньому моніторингові не публікувало новин про коронавірус. 10 березня таких новин у стрічках було вже сім; 11 березня, коли по всій Україні запровадили карантин, – 19; 12 березня, у перший день карантину, – 48; 13 березня – 44.
У квітні майже половина новин у стрічках черкаських онлайн-ЗМІ стосувались пандемії коронавірусу, і, варто відзначити, 11% із них мали ознаки джинси. В той час як основними спікерами в новинах про недугу виступали представники місцевої та обласної влади, представники представники бізнесу найчастіше фігурували в матеріалах, які мають ознаки замовності. Йшлося як про окремих підприємців, так і про речників від підприємств. До прикладу, на сайтах Zmi.ck.ua та Вичерпно з’явились ідентичні публікації з ознаками замовності, де фігурували депутат міської ради Артур Акопян та підприємець Араік Мкртчян, про допомогу лікарням засобами захисту та продуктами. Сайт “Прочерк” публікував матеріал про те, що черкаський підприємець , до речі, очільник обласного осередку однієї з парламентських партій, безкоштовно роздає антисептик.
Позначилась пандемія і безпосередньо на роботі журналістів. Редакції здебільшого працювали дистанційно. Робити інтерв’ю та брати коментарі журналісти були вимушені через соцмережі або в телефонному режимі. Ряд заходів та подій було скасовано, чимало з них перейшли в онлайн-формат, або ж доступ на них був обмежений. Відтак стало і менше інфоприводів. Робота тележурналістів, які все ж намагались продовжити роботу в більш звичних режимах, змінилася, як мінімум, у тому плані, що на зйомках обов’язково потрібно бути у засобах індивідуального захисту: рукавичках, масках, окулярах.
Боротьба з фейками
Слід згадати також, що у період карантину на розповсюдження неправдивої інформації в мережі почала реагувати поліція. “В Городищенському районі місцевий житель в мережі інтернет виклав допис про обмеження руху на території у зв’язку з карантином; в Шполянському районі місцева жителька розповсюджувала нформацію, про перебування на території району іногородніх громадян, хворих на коронавірус; у Золотоніському районі двоє місцевих жителів поширювали невідповідну інформацію про кількість випадків захворювання на COVID-19” – йшлося у зведенні поліції за 8 квітня цього року.
Згодом поліція продовжила виявляти фейки в мережі і в червні представник ІМІ в Черкаській області зробив огляд судових справ, пов’язаних із поширенням неправдивої інформації, яка стосувалась коронавірусу. Однак усі справи зазнавали краху в судах. Усі, крім однієї, яку Городищенський райсуд Черкаської області розглядав 17 квітня: “01 квітня 2020 року близько 18 години 10 хвилин, в мережі «Фейсбук» чоловік поширив неправдивий пост, а саме: “Це сталося! Всі в’їзди і виїзди м. Городище перекриті” – йшлося у справі. Обвинувачений пояснив у суді, що зробив це заради жарту, у день 1-го квітня. Зміст поста ним вигаданий. Проте суд жарту не оцінив і оштрафував жартівника на 170 гривень. Окрім того, йому доведеться сплатити ще і судовий збір у розмірі 420 гривень.
Разом з тим, варто відзначити, що здебільшого ЗМІ оперативно, досить вичерпно, зважено і без будь-яких фейків висвітлювали перебіг справ із коронавірусом, передовсім на Черкащині. І, що важливо, майже зовсім не продукували новин, які б провокували паніку, могли містити в собі маніпуляції або ж стати приводом чи підтримкою для них.
Коронавірус залишався серед топ-тем упродовж всього року. До прикладу, у травні COVID-19 зайняв 40% у стрічках онлайн-медіа. У серпні він був серед трійки топ-тем публікацій на їхніх сторінках у фейбуці, поруч із політикою та криміналом. Згідно з результатами моніторингу онлайн-ЗМІ у листопаді, новин про коронавірус у стрічках було 23%.
Кримінал, аварії та надзвичайні ситуації – головні теми в стрічках черкаських онлайн-ЗМІ
Поруч із коронавірусом вже традиційно головними темами публікацій у новинних стрічках черкаських онлайн-ЗМІ був кримінал, аварії та надзвичайні ситуації. До прикладу, моніторинг тематики новин онлайн-ЗМІ у листопаді показав, що новини цієї тематики – наповнюють стрічки на третину. Ще раніше, що і в стрічках сторінок ЗМІ у фейсбуці ці теми є домінантними.
Власне, це й не дивно, адже на початку року майже половина (48%) всіх використаних сайтами джерел – це повідомлення пресслужб, переважно поліції, прокуратури та ДСНС. Що цікаво, такі ж результати показав і моніторинг джерел для новин у грудні 2019-го року, тоді також джерелами 52% новин у стрічках тих ЗМІ, які підлягали моніторингові, були повідомлення пресслужб поліції, прокуратури, ДСНС, тощо. За словами редакторів ЗМІ, які підлягали моніторингові, саме такі новини показують значні результати переглядів, що важливо для онлайн-ЗМІ.
Вибори та джинса у ЗМІ
Третьою за популярністю темою у черкаських ЗМІ була політика. Цьому посприяли, зокрема, і чергові місцеві вибори, що пройшли у жовтні. У серпні політика з показником 25% стала топ-темою у публікаціях онлайн-ЗМІ на їхніх сторінках у фейсбуці. А вже у вересні в третині всіх новин онлайн-ЗМІ, що підлягали моніторингові, містилися згадки про політиків або політичні партії. У сумі 203 публікації містили 360 згадок про політиків та політичні партії. Слід зауважити, що партії в новинах згадувалися набагато рідше. Найчастіше у публікаціях згадували партію “Слуга народу”, політичну партія “ВО “Черкащани” і “Національний корпус”.
Однак слід відзначити, що політичної джинси в стрічках медіа було відносно небагато. За результатами моніторингу новин у липні, лише 2,6% мали ознаки замовності. А жовтневий моніторинг 10 видань регіону, який проводився вже під час виборчого процесу, показав, що лише 5% новин зі стрічок черкаських онлайн-медіа – джинса. Правда, в окремих медіа показник джинси міг сягати до 25%, як от у видання Проголовне, в той час, як наприклад, 18000, Прочерк та Провсе взагалі не публікували джинси.
Порушення прав журналістів: недопуск, погрози, нерозкриті злочини.
Не обійшлося цьогоріч і без порушень прав журналістів. Так, у лютому в місті Шпола Черкаської області журналістку видання “Шполянські вісті” не допустили на збори посадових осіб обласного керівництва Укрпошти та поштарок, які страйкують. Журналістці довелося звертатись у поліцію.
У квітні на засіданні черкаського виконавчого комітету міський голова Черкас Анатолій Бондаренко пригрозив знімальній групі місцевого телеканалу ВІККА “повивертати руки”, на власний лад зрозумівши їхню робочу жестикуляцію.
У ніч на 4 серпня невідомі облили зеленою рідиною авто журналістові черкаського видання “Про все” Олександрові Носенку. Поліція порушила кримінальне провадження за статтею “Хуліганство”, проте Олександр переконаний, що причиною інциденту стала його професійна діяльність. Тривалий час журналіст працює над серією розслідувань, які стосуються різних суперечливих подій та фактів у Матусівській об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) на Шполянщині.
На початку грудня Катеринопільська селищна рада ухвалила зміни до Положення про постійні комісії селищної ради, згідно з якими на засідання комісій можна потрапити лише за персональним запрошенням. Це суперечить як Закону України “Про статус місцевих рад”, так і Закону України про інформацію, згідно з яким журналіст має право відвідувати приміщення органів державної влади й відкриті заходи.
Слід згадати, що досі немає жодних суттєвих результатів у розкритті вбивства журналіста Вадима Комарова, на якого здійснили замах ще в травні минулого року. 20 червня після 46 днів у комі Вадим Комаров помер. Станом на вересень слідчі опрацювали відео з 99 камер відеоспостереження, допитали більше 1600 осіб, відібрали зразки ДНК у 17-ох, однак жодних конкретних результатів досі поки немає.
Також досі непокараними залишаються вбивці та замовники вбивства Василя Сергієнка. 2 грудня цього року Городищенський районний суд змінив запобіжні заходи підозрюваним у вбивстві: підозрюваному в організації вбивства Вадиму Мельнику – із цілодобового домашнього арешту на арешт в нічний час із 21.00 до 6.00 ранку; Віктору Горбенку та Роману Недибалюку продовжили домашній арешт із 23.00 до 6 ранку до 30 січня 2021 року. Володимира Воронкова, який до 2 грудня останнім із підозрюваних у вбивстві перебував у СІЗО, випустили під цілодобовий домашній арешт.
Закриття ЗМІ
На початку червня одне з онлайн-видань – “Громадське телебачення: Черкаси” – зупинило свою діяльність у зв’язку з проблемами в пошуках фінансування, що, зі свого боку, за словами головного редактора Олексія Хуторного, пов’язано також із карантином.
Однак у лютому після майже піврічної перерви знову запрацював сайт газети “Нова Доба”. Газета перестала виходити з початку вересня 2019 року. Тоді ж перестав наповнюватись і її сайт. “Нова доба” – одне з найстаріших видань області з тих, що досі функціонують.
Також слід відзначити, що в 2020 році стало помітним в інфопросторі іще одне нове онлайн-видання – сайт che24.online, який почав функціонувати ще 2019-го, однак лише в цьому році привернув до себе помітну частку уваги читачів.
Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
