Екстремальні погодні явища, зміна кількості опадів, короткочасні та довготривалі посухи – це наслідки зміни клімату. Вони помітні на всій території країни, але найбільше зазнає впливу сільська місцевість.
Наскільки вразливою є сільська місцевість, з’ясували дослідники Інституту економіки та прогнозування НАНУ разом із Українською мережею сільського розвитку на прикладі Бужанської ОТГ на Черкащині.
Під час дослідження було проведене експертне опитування, в якому взяли участь мешканці й органи самоврядування ОТГ, а також науковці.
Яких змін чекати?
Перша проблема, яку несуть кліматичні зміни – втрата робочих місць, адже селяни в більшості працюють у сфері сільського господарства. На території Бужанської ОТГ проживає 4 039 осіб. Землі громади придатні для розвитку аграрної діяльності, оскільки – це реградовані чорноземи, темно-сірі опідзолені й реградовані ґрунти, лише 22% площі складають ліси.
Бужанська ОТГ розташована в межах лісостепової природно-кліматичної зони, якій властиві оптимальний баланс зволоження та тепла, помірно холодна зима й тепле літо з великою кількістю опадів. Проте нині кліматичні умови на цій території набувають ознак степової зони.
До того ж Черкаська область, де розташована територія Бужанської ОТГ, належить до регіонів із недостатнім рівнем водозабезпечення. Через підвищення температури повітря знизився рівень стоку поверхневих вод на території ОТГ. Це обмежує можливість використання поверхневих вод для зрошення полів. Крім цього, знизився рівень води в колодязях, які для місцевого населення є основним джерелом питної води.
За розрахунками науковців Інституту економіки та прогнозування НАНУ, до 2030 року для регіону громади очікується підвищення середньорічної температури повітря на 0,45°С порівняно з 1991-2010 роках. При цьому може підвищитися середня кількість опадів на рік (+5%). У результаті цього, опади випадатимуть нерівномірно: у більшій кількості, але рідше. Через вищий рівень випаровування це теж може призвести до зниження вологозабезпечення ґрунтів, а отже, доступності водних ресурсів для населення.
Найбільший приріст опадів очікується на березень і квітень (+20…+25%), а також січень і грудень (+12…+17%). Натомість в літні місяці кількість доступної вологи скорочуватиметься (-15…-3%), а також у жовтні (-11%). Через це можуть виникнути певні труднощі для проведення посівних кампаній озимих культур, у яких може не відбутися процес сходження.
Також частішими стануть гради, шквали, зливи та інші екстремальні погодні явища. Підвищення температури повітря й зниження частоти опадів можуть негативно вплинути на виробництво деяких традиційних культур, які вирощуються переважно в домогосподарствах, зокрема, картоплі.
Рішення, які можуть протистояти кліматичним змінам
Зміни кліматичних умов не уникнути, але громади повинні адаптуватися, аби почати діяти вже зараз. Автори дослідження пропонують такі заходи з адаптації для Бужанської ОТГ:
- Удосконалювати способи ведення сільського господарства з урахуванням кліматичних ризиків.
Ефективним рішенням зменшення вразливості сільського господарства до змін клімату стане використання в сівозмінах посухостійких культур, розширення багаторічних насаджень і пасовищ, що знижує розораність території.
- Вирощувати більш теплолюбні та посухостійкі культури
Одним із можливих адаптаційних заходів може стати заміна традиційних сільськогосподарських культур на більш теплолюбні. Наприклад, однією з таких рослин є чуфа або тигровий горіх. Культура родом із Середземномор’я та Північної Африки. Чуфа – одна з найперспективніших нетрадиційних культур для вирощування в Україні та, зокрема, на території Бужанської ОТГ. Поясненням цьому є, по-перше, динамічний розвиток ринку та рентабельність виробництва; по-друге, технологія вирощування майже ідентична до вирощування картоплі; по-третє, на території ОТГ вже є сільськогосподарські підприємства, що займаються вирощуванням нішевих культур і можуть бути зацікавлені у вирощуванні чуфи.
- Покращувати інфраструктуру та умови життя для домогосподарств
Ключовими заходами для подолання ризиків від зміни клімату для домогосподарств є доступність і надійність постачання водних ресурсів.
Для інфраструктури – формування мобільних бригад за рахунок добровольців мешканців сіл ОТГ, розширення парку техніки та спеціального інструменту КП “Добробут” Бужанської ОТГ. Тобто бути готовими до ліквідації наслідків несприятливих гідрометеорологічних явищ.
Крім того, Бужанська ОТГ потребує оновлення енергоефективності: утеплення фасадів будівель, переведення шкіл, клубів і бібліотек із дров’яного на електричне опалення. Наразі лише в навчальних закладах ОТГ провели часткову технічну модернізацію будівель – встановили енергоощадні вікна та двері.
Це не єдині заходи, які можуть допомогти громаді розвиватися ефективніше. Крім того, вони не є універсальними, тому що кожна ОТГ унікальна. Щоб оцінити потенціал громади та сформувати довгострокову стратегію розвитку, потрібно здійснювати комплексний соціально-економічний аналіз окремо кожної ОТГ.
Детально зі звітом для Бужанської ОТГ можна ознайомитися ТУТ.
