4 травня в Черкасах здійснили замах на журналіста Вадима Комарова. Через півтора місяці від нанесених травм чоловік помер у лікарні. 12 серпня минає сто днів від резонансного злочину, однак його досі не розкрито. ІМІ акцентує на ключових моментах у цій справі.
Близько дев’ятої тридцять ранку 4 травня, у суботу, майже в центрі міста перехожі помітили чоловіка з розбитою головою без свідомості. Вони викликали швидку і поліцію. Постраждалим виявився місцевий журналіст Вадим Комаров. Парою десятків хвилин раніше потерпілий ішов з ринку по вулиці Небесної Сотні, де біля перехрестя з Надпільною на нього зненацька напав невідомий чоловік, який завдав йому тілесних ушкоджень, після чого зник з місця події.
Вадим Комаров (фото Олександра Рибалки)
Комарова з відкритою черепно-мозковою травмою доставляють в третю міську лікарню Черкас, де оперують впродовж двох годин. У той час поліція вже відкриває кримінальне провадження і просить відгукнутися свідків. Справу кваліфікували за статтею 121 ККУ (умисне тяжке тілесне ушкодження). Після операції чоловік у комі. Його стан важкий. Лікарі говорять, що в такому стані підтримка життєдіяльності триватиме щнайменше місяць і вказують, що проникаючий удар по голові був нанесений скоріш за все молотком. 5 травня слідчі перекваліфіковують провадження за статтями 15 та 115 Кримінального кодексу України (“Замах на умисне вбивство”).
Фото Олега Скалька
Медіаспільнота міста одразу ж почала пов’язувати замах із професійною діяльністю Вадима. “Громадське телебачення: Черкаси” висунуло чотири ймовірні версії за які матеріали могли побити чоловіка:
– Напередодні, 1 травня Комаров на своїй сторінці у facebook опублікува допис про проблеми і бунт у Черкаській колонії №62. Зокрема, він також звинуватив керівництво колонії у незаконному збуті алкоголю та наркотиків та інших зловживаннях.
– Неодноразово журналіст критикував діяльність представників ВО «Свобода» у Черкасах – заступників міського голови Юрія Ботнара та Ігоря Коломойця, директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова. У переддень побиття журналіст обіцяв оприлюднити інформацію про конфлікт між заступником міського голови Юрієм Ботнаром і директоркою ДЮСШ «Спартак» Тетяною Бордовською. Пізніше відеосюжет за матеріалами Комарова оприлюднив правозахисник, журналіст і колега загиблого Валерій Макєєв. У описі до сюжету він також зазначив, що Вадим Комаров збирався отримати від інформаторів іще якісь компрометуючі документи щодо одного зі згаданих високопосадовців.
– Іще одна подія, через яку могли побити медійника, зазначає “Громадське” – скандал навколо реконструкції двоповерхової будівлі по вулиці Кобзарській, 1 в Черкасах. Там мають розмістити кризовий центр для жінок, які постраждали від насильства. «Заступник директора департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов підписав позитивний висновок приватній комерційній структурі «Сокол-5000», використавши який ця фірма спромоглася виграти тендер на 4,6 мільйонів гривень. Проте, як виявилося, до позитивного висновку було внесено неправдиві відомості. Тому результат цього тендеру має бути скасований», – пише Вадим Комаров у Фейсбуці. Насправді торги про які говорить Комаров у своєму дописі, відбулися на меншу суму – 3,5 мільйона гривень. І за кілька днів після побиття, 6 травня, їх таки скасували.
– Вадим Комаров також розповідав про те, як голова Чигиринської РДА Володимир Клименко звільнив начальницю відділу освіти Чигиринської районної адміністрації Катерину Невгоденко за чужу провину – ДТП, яку скоїв водій шкільного автобуса. Третього травня Вадим написав у Фейсбуці, що після поновлення на посаді Катерини Негоденко голова Чигиринської РДА зник.
189 разів звертався до органів внутрішнійх справ Вадим Комаров тільки за період з 2009-го по 2012 рік, про що йдеться в одній із ухвал суду по його справі.
Версію щодо побиття через професійну діяльність розглядає і поліція, про це під час брифінгу 5 червня заявив заступник начальника Слідчого управління ГУНП в Черкаській області Олександр Запорожець. Також розглядають версії раптово виниклого конфлікту з нападником та нападу з корисливих мотивів, хоча речі потерпілого залищились при ньому. Опитано було понад 1200 осіб, опрацьовано понад 100 камер відеоспостереження, вилучено інформацію та речі, що в подальшому можуть мати доказове значення.
20 червня після 46 днів у комі Вадим Комаров помер у Третій міській лікарні Черкас. Його справу перекваліфіковано в умисне вбивство. Того ж дня поліція проводить нараду за участі першого заступника Голови Національної поліції України – начальника кримінальної поліції В’ячеслава Аброськіна. Оприлюднюють відео з камер спостереження та фоторобот ймовірного злочинця. Це чоловік високого зросту (близько 190 см), має худорляву статуру, сутулиться. Голова голена або повністю лиса. У день скоєння злочину був одягнений у чорні куртку і штани. На голові – бейсболка чорного кольору з емблемою. Взуття – черевики типу «берці» радянського зразка. При ходьбі робить досить широкий крок.
Зображенння ймовірного злочинця зафіксоване камерами спостереження. Фото Національної поліції
Фоторобот ймовірного нападника. Фото Національної поліції
Ряд національних та міжнародних організацій закликали знайти і покарати винних у вбивстві. Зокрема і такі як ОБСЄ, “Репортери без кордонів”, ПАРЄ та Моніторингова місія ООН.
10 липня з’явилась інформація про те, що поліція встановила особу, ймовірно причетну до вбивства журналіста Вадима Комарова. 23 травня під час проведення обшуку за місцем проживання цієї особи вилучили молоток та сокиру, які можуть бути знаряддям вчинення даного злочину. Про це йшлося в ухвалі Придніпровського районного суду Черкас, якою слідству дозволили молекулярно-генетичну експертизу вилучених предметів. Раніше, згідно іншої ухвали, на експертизу було відправлено знайдений неподалік місця злочину фрагмент труби.
В ухвалі від 25 липня йшлося про те, що до вбивства може бути причетний т. зв. “смотрящий” Черкаської виправної колонії № 62. “Оскільки ОСОБА_2 неодноразово в ході проведення бесід з засудженими, з якими він відбуває покарання, повідомляв, що журналіст ОСОБА_1 своїми висвітленнями в засобах масової інформації, статей про Черкаську виправну колонію, негативно впливає на його відносини як «смотрящего» з керівництвом колонії, також повідомляв, що потрібно щось робити, щоб таких статей в мережі Інтернет більше не з`являлось” – йдеться в матеріалах. Слідство просило надати дозвіл на тимчасове переведення засудженого Черкаського слідчого ізолятора для проведення з останнім слідчих дій. Однак суддя у клопотанні відмовила.
Зрештою, аналізуючи ухвали суду по цій справі, бачимо, що поліція в ході розслідування мала кількадесят підозрюваних, позаяк неодноразово просила експертизи виявивши під час обшуків у ймовірно причетних осіб то взуття, то одяг схожі на ті, що мав ймовірний злочинець, зафіксований на камерах відеоспостереження. А також кількадесят разів поліція просить в суду дозволити доступ до інформації за телефонними номерами ймовірно причетних встановлених і невстановлених осіб, які перебували в районі скоєння злочину. Один раз слідство прохало дозволу суду на аналіз крові ймовірно причетної особи. Однак поки органи внутрішніх справ не давали гучних заяв про наближення до розкриття злочину.
30 липня Придніпровський райсуд Черкас дозволив слідству перевірити особисті речі та документи батька заступника міського голови Черкас Андрія Ботнара, який, за версією поліції, може бути причетним до нападу Вадима Комарова. Сам заступник міського голови Юрій Ботнар обурився такими діями, назвав їх політичним замовленням і заявив, що ні він, ні його батько не причетні до нападу на журналіста.
Остання опублікована в єдиному реєстрі судових рішень ухвала щодо цієї справи за 31 липня стосувалась клопотання слідства про дозвіл на проведення комп`ютерно-технічної експертизи телефона постраждалого, зокрема і аналізу інформації, яка можливо була з нього видалена. До слова, якщо керуватись інформацією з рішень суду, то поліція вилучила телефони потерпілого лише 5-го липня, через два місяці після нападу.
Тоді ж, 31-го липня, начальник ГУНП в Черкаській області Валерій Лютий прозвітував про хід росслідування президенту під час його візиту на Черкащину. На прохання Президента означити термін проведення розслідування Лютий наголосив, що такі злочини зазвичай мають замовника, тому спрогнозувати складно, адже потрібно зібрати серйозну доказову базу, зазначає видання “18000”.
“Триває слідство, проводяться заходи, однак нових суттєвих фактів, чи повідомлень які б дозволило оприлюднити слідство наразі немає” – говорить у коментарі ІМІ начальник сектору комунікацій Головного управління Національної поліції в Черкаській області Дмитро Грищенко.
Вадим Комаров. Фото з його facebook-сторінки
Більшість називали 57-річного Вадима Комарова блогером, або ж активістом. Однак він часто публікував свої тексти та відеотрансляції в різних виданнях, або ж видання самі брали метеріали з його сторінки на facebook. Долучався до створення телепрограм, був гостем на ефірах. Раніше кілька років працював в газеті «Антена», видавав власну газету «Фактор». У квітні 2018 року заснував газету «Черкаські відгуки». Також він входив до складу Громадської ради при Черкаській ОДА та був радником черкаського міського голови.
Це був вже не перший замах на Вадима Комарова. У вересні 2016-го в нього стріляли. Злочинець прийшов до нього додому і вистрілив з шести метрів, однак куля влучила в стіну. “Єдине, до чого я міг би це прив’язати, і то, так би мовити, з натяжкою, це кримінальні справи по ТОВ “Фрістайл”. Там директором викрадено близько 2-х мільйонів. Несплата в бюджет великої суми коштів. Там кришує колишній міліціонер. Це одна схема, яку я міг формально прив’язати. І друга – це суддя Бондаренко і суддя Троян. Вони прийняли рішення на підставі підроблених документів. Я написав заяву стосовно цього в правоохоронні органи” – прокоментував напад сам Комаров. Тожі ж він зазначив, що це вже другий збройний напад на нього. Перший він пережив 25 років тому, коли працював над журналістським розслідуванням, яке стосувалося прокурорів.
У липні 2017-го Вадима Комарова під час громадських зборів в мікрорайоні “Митниця” побив працівник однієї з будівельних фірм, що належить депутату обласної ради. Причиною цьому, нібито, стало те, що активіст виступив проти забудов біля Дніпра.
Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
