Новина про затримку виплати заробітної плати працівникам тролейбусного парку стабільно з’являється в інформаційному полі Черкас майже кожного року.
Останній раз працівники тролейбусного парку отримували зароблені кошти 29 квітня. Тоді їм виплатили заробітну плату за березень та аванс за квітень.
Так склалося, що через невідповідність вартості проїзду у 3 гривні і діючого тарифу на проїзд в тролейбусі у розмірі 5.19 грн місто сплачує тролейбусному парку кошти для покриття цієї різниці. В цьому році сума, необхідна для покриття різниці в тарифі, складає майже 55 мільйонів гривень. Ще 48 мільйонів тролейбусний парк мав би отримати за перевезення пільговиків.
Однак свої корективи вніс коронавірус і разом з ним постанови Кабінету міністрів, якими спочатку заборонялася робота транспорту на звичайних маршрутах (були дозволені лише спеціальні перевезення медиків та працівників підприємств критичної інфраструктури), а згодом, після послаблення карантину, стала дозволеною робота транспорту лише по кількості сидячих місць.
І от якраз через перевезення пасажирів по сидячих місцях електротранс втрачає не лише дохід від продажу квитків, а й фінансування з бюджету. Справа в тому, що сума коштів, яка фактично перераховується у вигляді компенсації різниці в тарифі, визначається множенням кількості перевезених пасажирів на 2.19 (різницю між тарифом і вартістю проїзду). Аналогічна ситуація із перевезенням пільговиків: там кількість перевезених пасажирів множиться на 2.3 (коефіцієнт співвідношення пільгових пасажирів до платних). Відповідно при зменшенні кількості перевезених пасажирів зменшується сума виплат із бюджету, а затрати на роботу тролейбусів залишаються такими, як були.
Саме для виправлення цієї ситуації необхідно надати фінансову підтримку підприємству. Надавши її на час карантину, ми відійдемо від фінансування по кількості перевезених пасажирів і забезпечимо безперебійну роботу підприємства, адже за рахунок фінансової підтримки покриваються заробітна плата, податки, електроенергія, та запасні частини для тролейбусів.
Тут варто зазначити, що поки точні строки тривалості карантину не встановлені, фінансова підтримка розрахована до 1 вересня. Її сума становить 29 мільйонів гривень (в середньому 7.25 мільйони на місяць). Ці кошти не є додатковими, вони лише перерозподіляються із тих, які були передбачені на перевезення пільговиків та компенсацію різниці в тарифі.
На жаль, так склалося, що частина депутатів, які зібралися на сесію міської ради 4 червня, виявилися не готовими працювати і після зачитування депутатських запитів навіть не змогли розглянути таке важливе питання як фінансова підтримка тролейбусного парку. Більше того, деякі з них, певне, вирішили, що є справи, важливіші ніж робота тролейбусів, і покинули сесійний зал. Як наслідок, працівники тролейбусного парку залишилися без заробітної плати.
Також, крім цього питання, депутатам потрібно буде уважно підійти до питання бюджету і коштів, які передбачені в ньому для електротрансу. При ухваленні бюджету в грудні 2019 року на тролейбусний парк було закладено лише 70 мільйонів гривень. Ця сума розрахувалася виходячи із тарифу в 4 гривні, який діяв на той момент затвердження бюджету. Однак із ростом заробітної плати на підприємстві на 30% зріс і тариф, і відповідно сума, яка мала би бути виплачена підприємству. При тарифі в 5.19 грн вона становить 102 мільйони гривень.
І хоч зараз, під час карантину, скоротивши курсування тролейбусів в обід, ми економимо близько 1.5 млн грн/місяць, 70 мільйонів гривень для забезпечення роботи підприємства до кінця року недостатньо. Тож депутатам потрібно знайти ще близько 20 мільйонів гривень для того, щоб в листопаді і грудні в нас працював транспорт, а працівники отримували зароблену заробітну плату. Частину коштів можна взяти від економії комунальних послуг в закладах освіти, яка відбулася за рахунок теплої зими.
Крім тролейбусів, у нас ще є автобуси, які є у ще скрутнішій ситуації: в нас одна з найнижчих вартостей проїзду в Україні при відсутності жодних компенсацій (зокрема за перевезення пільгових категорій) та фінансової підтримки зі сторони міста. Проблема посилюється тим, що навіть претендувати на компенсації наші перевізники не можуть – в них просто немає договорів на перевезення. А отже, з точки зору закону автобусів на цих маршрутах взагалі не існує. Із 20-ти маршрутів діючі є договори лише на 4х. Для укладення договорів по більшості інших маршрутів потрібно провести конкурс. Однак його проведення в повному обсязі є неможливим, адже значна частина рішень виконкому на попередньому конкурсі заветована міським головою. Для можливості проведення конкурсу по них депутати мають розглянути відповідні проекти рішень. На жаль, у них до цього не доходять руки ще з квітня минулого року.
Сподіваюся, що завтра депутати під кінець своєї каденції зможуть вирішити питання тролейбусного парку і також розглянути питання приватних перевізників та таким чином ввести їх у законодавче поле.
